Досвід країн, у яких функціонує ринкова економіка, свідчить, що вона являє собою механізм, який працює ефективно. Важливими елементами ринкової економіки є попит і пропозиція. Взаємодія попиту і пропозиції формує ціни на товари та послуги. Що ж таке попит?

Попит — це потреба в певному товарі, яка забезпечується грошима. Потреба в товарі, яка не забезпечується платоспроможністю, не є попитом і не впливає на ринкову ситуацію. Розрізняють попит на окремі товари і сукупний попит. З іншого боку, попит не слід змішувати з обсягом закупок. Обсяг попиту часто буває більшим, ніж обсяг закупок. Бо якщо на ринку нема відповідної кількості та відповідного асортименту товарів, то попит задовольнятиметься не повністю.

Ціна попиту — це максимальна ціна, яку споживачі готові запропонувати за певний товар. Зниження ціни веде до відповідного збільшення попиту (за інших незмінних умов).

Отже, між ціною товару та обсягом попиту на нього існує обернений зв'язок. Його називають законом попиту. Він полягає в тому, що чим нижча ціна товару, тим більший обсяг його може бути реалізований на ринку, і навпаки, чим вищою буде ціна, тим меншу кількість його можна буде продати.

Розглядаючи закон попиту, необхідно відзначити, що в окремих випадках він не діє.

По-перше, він не діє при ажіотажному попиті на товари, коли відбувається масове скуповування товарів, викликане очікуванням підвищення цін, інфляції, конфіскаційної грошової реформи.

По-друге, зміна цін, як правило, не діє на ринку дорогих і рідкісних товарів.

На попит впливає ряд факторів.

Основними факторами, що впливають на попит, є:

1) ціни на товари та послуги;

2) доходи споживачів;

3) ціни на товари-субститути (замінники).

Поряд із цим на попит роблять вплив деякі нецінові фактори. До них належать:

1) зміни смаків споживачів;

2) кількість споживачів;

3) очікування споживачів,

4) зміна потреб і моди;

5) реклама.

Залежність між ціною і попитом відображує крива попиту (рис. 1).

Рис.1. Крива попиту

Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (Q). Причому кожна додаткова купівля однорідного товару зумовлює зниження його граничної корисності. Це є доказом того, що закон попиту діє одночасно із законом спадної граничної корисності економічних благ. Якщо ціна товару зростає від точки Б до точки А, то обсяг продаж скорочується. У випадку зниження ціни в напрямі від точки А до точки Б спостерігається протилежна ситуація. Будь-якій точці на кривій попиту ДД відповідає певне значення змінних Р і Q. Крива попиту може залишатися без змін. Це означає, що зміна ціни виливає лише на обсяг продажу товарів, а не на сам попит.

Крива попиту ілюструє зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, без урахування нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Зазвичай у ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових цілком допустиме.