Номер уроку

Тема

Дата

Примітки

ВСТУП. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920—1930-х років

    1/2

Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки: модернізм, соцреалізм, постмодернізм. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості.

. Українська література і духовне відродженню нації в першу третину ХХ ст. Літературні організації в Україні (“Гарт”, “Плуг”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, “Ланка”, МАРС). Літературна дискусія 1925—1928 pоків про шляхи розвитку української літератури, активна участь у ній М.Хвильового.

Яскраве сузір’я творчих особистостей

Утвердження соціалістичного реалізму.

Поняття “розстріляного відродження”.

03.09

ПОЕЗІЯ 1920—1930  рр.

3/4

Павло Тичина

“Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Подивилась ясно…”, “Одчиняйте двері...”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, “Пам’яті тридцяти”

Життєвий і творчий шлях П.Тичини. Новаторський характер поезії П.Тичини, особливості його поетичного стилю

Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить” – мотив єдності людини з природою, її персоніфіковане змалювання як живої істоти. Майстерне використання алітерацій.

Збірка “Сонячні кларнети” — знакове явище в українській поезії перших десятиліть ХХ ст.

Вірш “Арфами, арфами…”, оригінальність образів, майстерність алітерацій та асонансів, ритмомелодики у вірші.

06.09

напам’ять вірші “Арфами, арфами...”,

 “О панно Інно...”,

“Пам’яті тридцяти”.

5/6

Вплив імпресіонізму в розкритті внутрішнього світу людини в інтимній ліриці поета (“Не дивися так привітно...”, “Подивилась ясно...”).

Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя (“О панно Інно…”).

Художнє осмислення автором національно-визвольного пробудження народу, радості українського відродження в ліричній поемі “Золотий гомін”.Риси модернізму в змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни (“Одчиняйте двері”, “Скорбна мати”).

10.09

7/8

Майстерне використання тонічного вірша. Образи-символи у вірші “Пам’яті тридцяти”. Уславлення борців за визволення народу.Гуманістичний пафос збірки “Замість сонетів і октав”, неприйняття кривавого насильства у час революції.Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності, її планетарне зображення (збірка “Плуг”, цикл “В космічному оркестрі”).

Євген Маланюк про злам у творчості поета (“Від кларнета твого — пофарбована дудка осталась”).        

Контрольна робота №1 «ВСТУП. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920—1930-х років ПОЕЗІЯ 1920—1930  рр. Павло Тичина»

ТЕМАТИЧНА

12.09

9/10

Київські «неокласики».

Микола Зеров«Київ − традиція», «Чистий четвер»

Загальна характеристика поезії «неокласиків», її особливості.

Різногранний творчий шлях М. Зерова − лідера «неокласиків». Культурологічна основа збірки «Камена». Філософічність, афористичність його сонетів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.

17.09

11/12

Максим Рильський“Яблука доспіли, яблука червоні»!..”, “Коли усе в тумані життєвому…”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, “Молюсь і вірю…”, “Солодкий світ!..”, “Мова”, «Троянди й виноград»

Життєвий і творчий шлях М.Рильського. Багатогранна діяльність (поет, перекладач, фольклорист, етнограф, публіцист, літературознавець, лінгвіст). Гуманістичний пафос його поезій.

Рання творчість М.Рильського. пейзажна лірика

20.09

Вивчити напам’ять один вірш (на вибір).

13/14

Вітаїстичність настрою, життєлюбство, оптимізм ліричного героя (“Солодкий світ!”). Щире захоплення красою й неосяжною величчю світу.

Вірш “Коли усе в тумані життєвому…” як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. Смислова й настроєва значимість образу, художньої деталі у вірші. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті.

Євген Плужник

“Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч… а човен — як срібний птах!..”, “Річний пісок слідок ноги твоєї…”

Стисла розповідь про життєву долю одного з провідних поетів “розстріляного відродження”. Збірки його поезій “Дні” та “Рання осінь”    Вірш “Для вас, історики майбутні” — зразок громадянської лірики поета. Історіософічність погляду на минуле й сучасне життя.

24.09

напам’ять один з віршів Є.Плужника (на вибір).

15/16

Космічні мотиви в поезії Є.Плужника, усвідомлення себе часткою космосу (“Ніч… а човен — як срібний птах!..”). Мить і вічність у почуттєвому зіставленні. Роль порівняння і метафори в поезії.

Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії (“Вчись у природи творчого спокою...”). Майстерність у передачі миттєвого настрою ліричного героя, інтимна лірика поета (“Річний пісок слідок ноги твоєї...”). Майстерність художньої деталі.

Поема “Галілей” — унікальне явище в літературі 20-х років про болючі роздуми над тогочасною дійсністю.

26.09

17/18

Володимир Свідзинський

“У рідній моїй стороні”, “Ти увійшла нечутно, як русалка…”

Біографічні відомості про поета

Асоціативні образи-символи у збірці “Вересень”. Художня досконалість строфічної будови (усічена строфа).

Мотиви самотності й самоізоляції ліричного героя (“І цей листочок, як я”). Довершеність верлібру. Філософічність поезії (“Голубими очима вдивляється в небо дитя...”). Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри (“У рідній моїй стороні...”).

01.10

19/20

Володимир Сосюра

“Так ніхто не кохав...”, “Два Володьки”, “Білі акації будуть цвісти...”, «Люблю»

Життєвий і творчий шлях поета — талановитого лірика.  Роздвоєність його душі (“Два Володьки”) Майстерність ліричної мініатюри (“Люблю”).

Вірш “Так ніхто не кохав...”. Неоромантичне змалювання внутрішнього світу ліричного героя. Гіперболізація почуттів. Афористичність мови. Багатство тропів, майстерність у використанні поетичних фігур (анафори, обрамлення). Задушевність і мелодійність поетичного слова.

Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і коханої (“Білі акації будуть цвісти…”). Оригінальні тропи у вірші.

Поема “Розстріляне безсмертя” як щире і правдиве слово автора про драматичні сторінки історії українського нороду. Автобіографічний роман “Третя Рота”, його тривалий шлях до читача.

04.10

Вивчити напам’ять вірш “Так ніхто не кохав...”

21/22

РЗМ.(П) Ідейно - художній аналіз поетичного твору

Контрольна робота №2 «ПОЕЗІЯ 1920—1930  рр. ».

ТЕМАТИЧНА

08.10

15

ПРОЗА 1920−1930 pp.

23/24

Жанрово-стильове розмаїття української прози цього періоду. Нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну та європейську традиції. Зв’язок із поезією.

Микола Хвильовий (Фітільов)

“Я(Романтика)”,  “Іван Іванович”

Життєвий і творчий шлях М.Хвильового — “основоположника нової української прози” Тематичне і стильове розмаїття його прози.

Новела “Я(Романтика)”. Проблема добра і зла в житті та в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком, породжених революцією. Жорстокість і фанатизм головного героя. Психологічний злам у його душі. Символічний образ матері у творі.

Оригінальна манера письма М.Хвильового, роль природи і діалогів у розкритті внутрішнього світу героїв, розповідь від першої особи. Продовження неоромантичних традицій М.Коцюбинського.

10.10

17

25/26

          Повість “Іван Іванович” як сатира на новий радянський побут. Майстерне розкриття психології “вічного” обивателя. Сатиричні зображувальні засоби.

Змалювання образу сильної, вольової особистості (жінки Б’янки), яка бореться за свої ідеали, що розходяться з тогочасною дійсністю у повісті “Сентиментальна історія”. Трагічна історія створення “Вальдшнепів” — “роману політичної ідеї та соціальної тези, роману-памфлету” (Г.Костюк). Еволюція у світогляді головного героя Дмитра Карамазова. Характер Аглаї як резонера у творі.

Значення творчості письменника в розвитку української літератури.

15.10

22

27/28

Григорій Косинка (Стрілець)“В житах”, “Фавст”

Життєвим і творчий шлях письменника. Трагічна доля митця. Новелістична майстерність митця

“В житах”  як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору (зупинена мить, пошуки порушеної гармонії). Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. Зорові і слухові образи, художні деталі в новелі. Лаконізм і психологічна насиченість оповіді.

18.10

25

29/30

«Фавст» – новітня інтерпретація відомого “вічного” образу Фауста із твору Й.В.Гете. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії людини обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі.

Особливості художнього стилю Г.Косинки.

Валер’ян Підмогильний“Місто”

Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Місто”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”).

22.10

29

31/32

Роман “Місто” − взірець української урбаністичної прози. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті.

Образ “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціального − інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання. Жіночі образи у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури.

24.10

31

33/34

Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви. Ранні оповідання і повісті (“Син”, “Гайдамака”, «Третя революція», “Повстанці”, “Історія пані Івги” та ін.).

Юрій Яновський

  “Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі” (з роману “Вершники”)  

Життєвий і творчий шлях Роман у новелах “Вершники” як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новели). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у незвичайних обставинах.

05.11

5

35/36

Життєві реалії як поштовх до художнього узагальнення. Новела “Подвійне коло”. Умовність зображення. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Новела “Дитинство” – ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті.

08.11

37/38

Новела “Шаланда в морі” –  утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха).Особливості стилю Ю.Яновського.

Остап Вишня (Павло Губенко)

“Моя автобіографія”, “Чухраїнці”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”

Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні — одного з найвидатніших українських письменників-гумористів

“Моя автобіографія” як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість.

12.11

39/40

Гумореска “Чухраїнці”, гумористичне висміювання в ній деяких негативних рис української ментальності. “Остап Вишня — поет полювання” (М.Рильський).

Цикл “Мисливські усмішки” (гуморески “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”  та ін.). Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин природи. Глибокий ліризм розповіді, тонка іронія.

14.11

41/42

РЗМ. (У) Виразне читання та ідейно- художній аналіз усмішок.

Тематична контрольна робота №3. Твір-роздум проблемного чи дискусійного характеру за одним чи кількома вивченими творами.

ТЕМАТИЧНА

19.11

ДРАМАТУРГІЯ 1920-1930 pp.

43/44

Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка). Драматургія 20-30-х років (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модернізму.

Микола Куліш“Мина Мазайло” 

Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора, його творча співпраця з режисером модерного українського театру Лесем Курбасом. Огляд його драматичних творів (“97”, “Народний Малахій”, «Маклена Граса» та ін.).

22.11

45/46

Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час.

Особливості стилю М.Куліша, Новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших драматургів-новаторів ХІХ—ХХ ст. Актуальність п’єс М.Куліша сьогодні.

26.11

47/48

Іван Кочерга

“Свіччине весілля”

Життєвий і творчий шлях письменника. Тематична й жанрова особливість його драматичних творів.

Драматична поема “Свіччине весілля”, її історична основа. Символічні образи світла і свічки у п’єсі. Втілення в образі Івана Свічки непоборної сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу України та її тернистого шляху в історії.

28.11

49/50

Драматична поема “Ярослав Мудрий” як глибоко патріотичний твір про наших славних предків.

Своєрідність драматургії І.Кочерги. Утвердження поетичного стилю в драматургії. Романтичний пафос і психологізм його п’єс, їхній образний символізм.

Урок позакласного читання

03.12

51

Тематична контрольна робота № 4 «Драматургія»

ТЕМАТИЧНА

06.12

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

52

Література в Західній Україні (до 1939 р).

Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р.

Богдан-Ігор Антонич

“Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена Євангелія”, “Різдво”, “Дороги”, “Пісня про незнищенність матерії”

Біографічні відомості про письменника, його творчий шлях. Поєднання класичних фольклорних образів із модерністськими символічними поетичними образами у збірках “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена Євангелія”, “Ротації”.

Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій Б.-І.Антонича. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими. Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.

Напам. за вибором

53/54

Вірш “Автопортрет” як поетичне кредо митця, його міфопоетичне сприйняття світу, медитація-роздум над своїм родовим корінням.

Вірш “Різдво”, майстерне поєднання в ньому язичницьких та християнських уявлень наших предків.

Вірш “Зелена Євангелія”, захоплення ліричного героя вічною красою світу. Вірш “Дороги”, оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя, специфіка пейзажу, символіка образів.

Вірш “Пісня про незнищенність матерії”, філософські роздуми про безсмертя, про вічність життя.

Особливості поетичного стилю лемківського поета: сюрреалістичне мислення, оригінальність метафоричних образів, новаторство поезії. Місце Б.-І.Антонича серед визначних ліриків-новаторів світу (Р.-М.Рільке, П.Верлен). 

Осип Турянський

“Поза межами болю”

Біографічні відомості про письменника. ТЛ: поема в прозі.

10.12

55/56

Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у поемі в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєстверджуючий пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Афористичність мови твору. Співзвучність твору з світовою класикою. Місце твору в світовій антивоєнній літературі.

12.12

57/58

Еміграційна література   (огляд)

Еміграція українців за кордон у 1920-1940 рр. Утворення за кордоном літературно-мистецьких організацій

«Празька школа» поетів(огляд)

“Празька школа” поетів, її представники (Є.Маланюк, Ю.Дараган, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга, О.Лятуринська, О.Стефанович, Ю.Липа, Ю.Клен, Н.Лівицька-Холодна та ін.). Продовження ними модерністських традицій неоромантиків, неокласиків.

Збірка Ю.Дарагана “Сагайдак” (1925) як поетичний заспів “пражан”.

Головний герой їхніх творів — духовно сильна й вольова людина, національно свідомий українець, що мріє про незалежність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості.

Урок позакласного читання

17.12

59/60

Євген Маланюк

“Стилет чи стилос?..”, “Знаю – медом сонця, ой Ладо…», “Істотне”, “Під чужим небом”, “Земна мадонна”

Життєвий і творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника “празької школи”. Поєднання в його творчості неоромантичних, неокласичних, символістських та реалістичних тенденцій: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна” та ін. Художнє осмислення в них проблем буття, ностальгічні мотиви, філософічність поезій.

Вірші про призначення поета й поезії в ранній творчості письменника. Роль поета-патріота в суспільному житті (“Стилет чи стилос?..”). Майстерне використання антитези у творі.

Своєрідний образ України як Степової Еллади у поезії Є.Маланюка (“Псалми степу”, “Варязька балада”). Аналіз вірша “Знаю – медом сонця, ой Ладо…»

Філософські мотиви у поезії “Істотне”. Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і порівнянь.

Туга за рідним краєм, мотиви самотності (“Під чужим небом”).

Художня майстерність віршів Є.Маланюка, оригінальність форми, особливості поетичного стилю.

Літературознавчі праці про Т.Шевченка, І.Франка, Лесю Українку, М.Хвильового (“Книга спостережень”). 

20.12

61/62

Улас Самчук

“Марія”, “Нарід чи чернь?”

Життєвий і творчий шлях письменника, втілення в його творах трагічної долі українського народу в ХХ ст. Участь в організації МУРу (Мистецького Українського Руху).

Публіцистика У.Самчука: народ і нація, проблеми формування національної свідомості (уривки зі статті “Нарід чи чернь?”).

“Maрія”  (роман-хроніка) як художній документ про життя селянської родини в Україні в умовах тоталітаризму. Зображення страшних картин голодомору в Україні на прикладі однієї сім’ї.

24.12

63/64

Образ Марії, її символічний зміст та спорідненість з біблійними образами. Утвердження у творі високих моральних якостей українського народу, осуд тих, хто зрікається свого роду, нації. Майстерність письменника у розкритті психології героїв, побудові драматичного сюжету. Пейзажні картини та художні деталі, їхня роль у творі.

Тематична контрольна робота№5 «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ»

ТЕМАТИЧНА

26.12