Методичний порадник філолога
«Практичні аспекти реалізації профільної освіти на уроках
української мови та літератури»
Автори: Третьякова М.М. - заступник директора з НВР, учитель української мови та літератури, вища категорія методист;
Тімченко О. І. - учитель української мови та літератури, вища категорія, старший учитель;
Баранова Л. В. - учитель української мови та літератури, вища категорія, методист
Бердянської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ст. №1
Бердянської міської ради Запорізької області
І частина
Зміст
Вступ.
1. Науково-методичний супровід навчання за профілем української
філології.
2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення української
мови та літератури на профільному рівні.
3. Орієнтовне календарно-тематичне планування з української
мови та літератури (профільний рівень).
Вступ
На сучасному етапі реформування освіти України, за умов відтворення й зміцнення інтелектуального потенціалу нації, інтеграції вітчизняної науки та техніки у світовий простір, одним із пріоритетних завдань виступає організація профільного навчання в старшій ланці загальноосвітньої школи. Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. За умов профільного навчання зростає можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, уводячи додатковий матеріал або поглиблюючи його вивчення. У зв’язку з цим відбувається оновлення змісту освітньої діяльності, розробка новітніх методик. Провідна місія у виконанні цих завдань належить саме вчителеві, і полягає вона в поліпшенні якості навчання, виховання, розвитку компетентностей учнів, підготовки їх до суспільно-корисної праці, самостійного життя в постійно мінливих політичних та соціально-економічних умовах.
Важливу роль у залученні учнівської молоді до надбань культури українського народу, виробленні почуття впевненості у власних силах, у допомозі свідомо мотивувати вибір майбутньої професії відіграє профільне навчання як вид диференційованого навчання, яке передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього самовизначення.
Виходячи з мети організації навчання за профілем української філології в старшій школі загальноосвітніх навчальних закладів, автори роботи пропонують матеріали, спрямовані на забезпечення його ефективності.
Основними дидактичними й методичними засадами порадника є науковість, системність та практична спрямованість.
Зміст порадника відповідає вимогам чинних навчальних Програм з української мови та літератури для профільного навчання (профіль - українська філологія) учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України.
Навчальна та дидактична наповнюваність методичного порадника допоможе вчителеві-філологу ефективно організувати процес навчання, орієнтованого на вдосконалення знань мовно-літературної системи.
Автори роботи приділяють значну увагу формуванню й розвитку компетентної особистості в процесі навчально-виховної діяльності, висвітлюють власне бачення щодо організації профільної освіти, надаючи перевагу принципу стимулювання самоосвіти й самостійності в навчанні та принципу врахування життєвої перспективи.
У даному пораднику вміщено науково-методичне обґрунтування ефективної організації профільної освіти за профілем української філології; представлено орієнтовне календарно-тематичне планування з української мови та літератури в 10-11 класах, зразки контрольних робіт, літературних диктантів, мовно-літературних ігор, тест-кодів.
Орієнтовне календарно-тематичне планування з української мови та літератури для 10-11 класів розроблено відповідно до навчальних програм (профіль української філології), інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення української мови та літератури на профільному рівні з урахуванням принципу комплексного розвитку всіх сфер особистості учнів.
У пораднику представлено зразки контрольних робіт з навчальних тем, де містяться завдання різних типів і різного рівня складності (тести відкритої та закритої форм, завдання на зіставлення лінгводидактичних понять та формулювання їхніх визначень, побудову власних висловлювань різних типів та жанрів мовлення тощо). Запропоновані контрольні роботи дають можливість учителю перевірити знання учнів, а також виявити рівень сформованості умінь і навичок із предметів.
Літературні диктанти, що ввійшли до порадника, розроблені з метою перевірки й самоконтролю знань учнів 10-11 класів з української літератури. Складаючи їх, автори прагнули охопити питання найрізноманітнішого характеру: репродуктивного, узагальнюючого, порівняльного й творчого. Літературні диктанти сприяють формуванню власне читацької компетентності учнів.
Розвитку предметних і ключових компетентностей старшокласників, на думку авторів, сприяє використання під час навчального процесу мовно-літературних ігор, які в яскраві тони забарвлюють емоційне тло уроку, формують пізнавальну самостійність, активність й інтереси дітей; витворюють унікальну єдність словесних, наочних і практичних методів навчання, дають змогу раціонально використовувати час. Ігрові елементи на уроках як мови, так і літератури покликані пожвавити пізнавальні можливості школярів, збудити постійне прагнення збагачувати власний інтелектуальний набуток у лінгвістичній та літературній царинах. У пораднику представлені зразки мовно-літературних ігор, які можна використовувати під час профільного навчання в 10-11 класах на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок, бо саме на цих заняттях навчальні ігри потрапляють на благодатний ґрунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає можливість учителеві розвивати інтелектуальну сферу школяра, формувати творчу особистість.
У роботі представлено зразки тест-кодів з української мови, використання яких великою мірою забезпечує проведення уроків відповідно до найсучасніших психологічних, загальнопедагогічних і дидактичних вимог, формує активність та інтереси дітей, дає змогу раціонально використовувати час. Цілком умотивовано дана форма перевірки учнівських знань урізноманітнює види діяльності, сприяє індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості в дітей необхідних умінь і навичок, виступає як форма контролю знань дитини, оскільки дає змогу оцінити роботу всього класу.
Практична цінність матеріалів полягає в можливості застосування теоретичних і практичних результатів роботи в освітній діяльності вчителів української мови та літератури з метою оновлення змісту та форм навчання, забезпечення формування компетентної учнівської особистості.
Методичний порадник призначений для вчителів української мови та літератури, які викладають предмети на профільному рівні, а також студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Науково-методичний супровід навчання
за профілем української філології
Вивчення української мови в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів за профілем української філології здійснюється за програмою:
• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011. http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12.
Підручники: Українська мова: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою: профільний рівень/ С.О.Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І.Тихоша. – К.: Освіта, 2010;
Українська мова: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою: профільний рівень/ С.О.Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І.Тихоша. – К.: Освіта, 2011.
Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів за профілем української філології здійснюється за програмою:
• Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк, Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар та ін. - Київ: Грамота, 2011. http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12.
Підручники: Українська література: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) / Г.Ф. Семенюк . – К.: Освіта, 2010;
Українська література: підручник для 11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) / Г.Ф. Семенюк . – К.: Освіта, 2011.
Хрестоматії: Українська література 10 клас. Профільний рівень: Хрестоматія – довідник для шкіл з українською мовою навчання / Упорядник О.І Борзенко.- Х.: Видавництво «Ранок», 2012- 960 с. –(Джерела);
Українська література 11 клас. Профільний рівень: Хрестоматія – довідник для шкіл з українською мовою навчання / Упорядник О.І Борзенко.- Х.: Видавництво «Ранок», 2013 - 880 с. –(Джерела).
Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та літератури спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання в школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.
Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.
З метою ефективної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання в навчальному процесі використовуються схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови та літератури:
Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2014. − К.: Грамота, 2013.
Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2014. − К.: Грамота, 2013.
Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2013.
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури на профільному рівні
Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; готовності до адекватного вибору й отримання професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.
Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток, уміння ефективно користуватися мовою, спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації, високу мовну культуру особистості; розвиток навичок самостійної навчальної діяльності, самоосвіти й самореалізації; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості тощо.
Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння та навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті, здобутті досвіду самостійності, а отже, пріоритетним є poзвиток видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.
Компетентнісна орієнтація шкільного курсу мови є одним із найважливіших завдань щодо розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнього вміння здобувати з різних джерел інформацію й працювати з нею, критично оцінювати її, висловлювати власні судження, прогнозувати, робити висновки, застосовувати для розв’язання життєвих проблем, брати на себе відповідальність за власні освітні результати, постійно їх аналізувати й оцінювати тощо.
Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів треба враховувати, що мова є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності школярів як ключової і предметної.
Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:
а) урахування основного призначення мовної освіти, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості, її здатність самостійно розв’язувати проблеми у різних сферах і видах діяльності;
б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, уміння й навички, необхідні для виконання певної діяльності, досвід творчої діяльності і й досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;
в) аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями на певному етапі навчання української мови, яке передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб мовленнєвого розвитку учнів, для самостійного розв’язання проблем, що виникають у їхньому реальному житті.
І. Аудіювання (слухання — розуміння).
Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:
а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;
б) давати оцінку прослуханому.
Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.
Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.
Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:
Клас | Обсяг текстів, що належать до | ||
художнього стилю | інших стилів | ||
10-й | 900-1000 | 800-900 | |
11-й | 1000-1100 | 900-1000 | |
Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення).
Діалогічне мовлення.
Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;
б) демонструвати вміння:
- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;
- самостійно досягати комунікативної мети;
- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;
- дотримуватися теми спілкування;
- дотримуватися правил спілкування, норм літературної мови;
- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);
в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії чинної програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності учнів кожного класу.
Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).
Вимоги до оцінювання:
Рівень | Характеристика складених учнями діалогів | Бали |
Початковий | Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково. | 1-3 |
Середній | Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо. | 4-6 |
Достатній | Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо. | 7-9 |
Високий | Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам. | 10-12 |
Монологічне мовлення.
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір).
Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);
б) демонструвати вміння:
- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлювання;
- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;
- додержуватися єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;
- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.
Переказ. Переказ із творчим завданням.
Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
Клас | Кількість слів |
10-й | 350-400 |
11-й | 400-450 |
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:
Клас | Кількість сторінок |
10-й | 0,75-1,0 |
11-й | 1,0-1,5 |
Твір.
Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).
Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:
Клас | Кількість сторінок |
10-й | 3,0-3,5 |
11-й | 3,5-4,0 |
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, − зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.
Вимоги до оцінювання монологічного мовлення:
Рівень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів | Грамотність | ||||
Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок | Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок | ||||||
I.Початковий | 1 | Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи. | 15-16 і більше | 9-10 | |||
2 | Побудований учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення. | 13-14 | |||||
3 | Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення. | 11-12 | |||||
II. Середній | 4 | Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика. | 9-10 | 7-8 | |||
5 | За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення. | 7-8 | |||||
6 | За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення. | 5-6 | |||||
III. Достатній | 7 | Учень (учениця) самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення. | 4 | 5-6 | |||
8 | Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення. | 3 | |||||
9 | Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує вдосконалення. | 1+1 (негруба) | |||||
IV. Високий | 10 | Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту. | 1 | 3 | |||
11 | Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу); дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. | 1 (негруба) | 2 | ||||
12 | Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю. | – | 1 | ||||
III. Читання мовчки.
Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 10-11 класах учням пропонується 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:
Клас | Обсяг тексту для читання мовчки | |
художнього стилю | інших стилів | |
10-й | 810 -900 слів | 600-660 слів |
11-й | 900-990слів | 660-720 слів |
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови для шкіл з українською мовою навчання для кожного класу.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.
Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).
Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:
Клас | Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) |
10-й | 150 – 300 |
11-й | 160 – 330 |
ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.
Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів.
Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по класах:
Клас | Кількість слів в тексті |
10-й | 170-180 |
11-й | 180-190 |
Нормативи оцінювання по балах:
Бали | Кількість помилок |
1 | 15-16 і більше |
2 | 13-14 |
3 | 11-12 |
4 | 9-10 |
5 | 7-8 |
6 | 5-6 |
7 | 4 |
8 | 3 |
9 | 1+1 (негруба) |
10 | 1 |
11 | 1 (негруба) |
12 | – |
Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально. Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Тематична оцінка виставляється на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в профільних класах:
Форми контролю | 10 клас | 11 клас | ||
І семестр | ІІ семестр | І семестр | ІІ семестр | |
Перевірка мовної теми | 4 | 4 | 4 | 4 |
Письмо: переказ | 1 | 1 | 1 | 1 |
твір | 1 | 1 | 1 | 1 |
Правопис: диктант | 1 | 1 | 1 | 1 |
Аудіювання | 1 | 1 | 1 | 1 |
Читання мовчки | 1 | 1 | 1 | 1 |
Оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.
Оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму | |
І семестр | ІІ семестр |
Діалог Усний твір Усний перека | Діалог Усний твір Усний переказ |
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Вивчення української літератури як профільного предмета передбачає розширення обріїв філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, озброєння їх методикою здійснення аналізу художнього, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, у зіставленні з типологічно спорідненими явищами світової та національної культури, зі світовим літературним процесом.
Глибшим також при профільному вивченні курсу української літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики, стилістики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на всі складники й напрями літературної освіти школярів (життєписи письменників, текстуальне вивчення творів, розвиток зв’язного мовлення, позакласне читання, виразне читання, літературу рідного краю й ін.).
За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми.
Для рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (профіль української філології). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю:
Класи | 10 | 11 | ||
Семестри | І | II | І | II |
Контрольні роботи у формі: | 4 | 4 | 4 | 4 |
контрольного класного твору; | 1 | 1 | 1 | 1 |
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) | 3 | 3 | 3 | 3 |
Уроки розвитку мовлення* (РМ) | 2 (у+п) | 2 (у+п) | 2 (у+п) | 2 (у+п) |
Уроки позакласного читання (ПЧ) | 2 | 2 | 2 | 2 |
Література рідного краю | 1 | 1 | 1 | 1 |
Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 |
Виразне читання | 2 | 2 | 2 | 2 |
* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого — писемного. Умовне позначення у таблиці — (у + п).
Можливі види контрольних робіт:
— тест;
— відповіді на запитання;
— контрольний літературний диктант;
— анкета головного героя;
— комбінована контрольна робота тощо;
— письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:
— добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
— введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
— усний переказ оповідання, епізоду твору;
— твір-характеристика персонажа;
— написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
— написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
— твір-опис за картиною;
— складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
— підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) — індивідуального чи колективного — з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
— складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
— написання реферату;
— ідейно художній аналіз поетичного чи прозового твору;
— написання листа авторові улюбленої книжки;
— інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Орієнтовне календарно-тематичне планування з української мови та літератури (профільний рівень)
Календарно-тематичне планування з української мови
10 клас (профільний рівень)
(140 год. на рік, 4 год. на тиждень)
№ | Дата | Зміст програмового матеріалу | Примітки |
І семестр | |||
1 | Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні. Основні функції мови: комунікативна, мислетворча, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Причини звуження функцій мови. | ||
2 | РМ Офіційне і неофіційне, публічне і не публічне мовленнєве спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування. | ||
3 | Мова і держава. Українське законодавство про мову. Мовна ситуація в державі. Мовні обов’язки громадян. Мовний «суржик», його причини. Проблеми екології української мови. | ||
4 | Культура усного й писемного мовлення, питання культури мовлення в оцінці видатних громадських діячів, учених, письменників. Словник-довідник з культури української мови. | ||
5 | РМ Особливості аудіювання. Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Навчальне аудіювання тексту публіцистичного стилю. | ||
6 | Поняття про колорит мовлення: урочисте, увічливе, офіційне, інтимно-ласкаве, фамільярне, гумористичне, сатиричне мовлення. | ||
7 | РМ Мовленнєва ситуація. Мовленнєві ролі та наміри мовця й слухача. Мовленнєва тактика. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Причини мовленнєвих помилок. | ||
8 | Українська мова як одна з індоєвропейських мов. Українська мова в колі слов’янських мов. | ||
9 | Ознаки самобутності української мови. Спільні й відмінні риси української мови поряд з іншими слов’янськими мовами. | ||
10 | З історії розвитку української мови. Основні етапи формування й розвитку української національної мови. | ||
11 | Поява писемності у східних слов’ян. Створення слов’янського алфавіту. Роль Кирила й Мефодія в становленні укр.писемності. Кирилиця як основа для розвитку сучасних слов’янських систем письма. Види письма в період Київської Русі: устав, напівустав, скоропис. | ||
12 | Короткі відомості з історії української писемності. «Граматика» Мелетія Смотрицького. Перша рукописна граматика української мови Івана Ужевича. | ||
13 | РМ Особливості читання мовчки. Різновиди читання (переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне). Навчальне читання мовчки тексту публіцистичного стилю. | ||
14 | Сучасний український алфавіт. Особливості розвитку української мови на сучасному етапі. | ||
15 | Контрольна робота з теми «Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні. З історії розвитку української мови» (тести). | ||
16 | РМ Поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності.Текстоутворювальні категорії. Закономірності побудови тексту. | ||
17 | РМ Усний докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням. | ||
18 | РМ Письмовий докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням. | ||
19 | Сучасна українська літературна мова як вища форма існування національної мови (4 год.). Форми існування мови (загальнонародна, літературна, просторіччя, діалект, професійні різновиди, жаргон, арго). | ||
20 | Поняття про українську літературну мову та її діалекти. Діалекти як історична база літературних мов. Територіальні й соціальні діалекти. Мова міста. Український міський сленг. Мова села. | ||
21 | Поняття про стилістичну систему української мови (стилі, підстилі, стилістичні засоби, способи й прийоми організації стилістичних засобів у тексті). | ||
22 | Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему (8 год.). Місце фонетики та орфоепії в системі мови. Основні орфоепічні одиниці української мови: звук, склад, фонетичне слово, фраза. Звук, фонема. Особливості реалізації фонеми в мовленні. Інваріант, позиційний варіант фонеми. | ||
23 | Позиційні чергування приголосних звуків. Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні й словотворенні. Чергування (г), (к), (х) із (ж), (ч), (ш) та (з), (ц), (с). | ||
24 | Чергування (о) та (е) з (і). Чергування (о), (е) з нулем звука. | ||
25 | Основні випадки чергування У-В, І-Й, З-ІЗ-ЗІ (ЗО). | ||
26 | Чергування (о) з (е) після Ж, Ч, Ш, ДЖ та Й. | ||
27 | РМ Контрольний докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням. | ||
28 | РМ Контрольний докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням. | ||
29 | Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення в групах приголосних. Відбиття цих явищ на письмі. Приставні приголосні. Метатеза. | ||
30 | Стилістичні засоби фонетики. Милозвучність української мови. Правильна артикуляція та дикція. Експресивні можливості звуків української мови. Звукопис. Ритмомелодика живого мовлення, художнього мовлення. | ||
31 | Контрольна робота з теми «Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему» (тести). | ||
32 | Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимови. Основні норми сучасної літературної вимови. Повноголосся як одна з основних характеристик української вимови. Соціолінгвістичні фактори, що впливають на вимову. Основні джерела нормативного мовлення. Причини відхилення від орфоепічних норм. | ||
33 | Вимова деяких граматичних форм. Особливості вимови імен та по батькові. Інтонаційні особливості українського мовлення. Смислорозрізнювальна функція інтонації. | ||
34 | Наголос в українській мові, його види (емфатичний, фразовий, логічний). Паралельне наголошування. Семантико-граматична диференціація лексем за допомогою наголосу. Тенденції українського мовлення на сучасному етапі. | ||
35 | РМ Усний твір-роздум на суспільну тему. Контрольне читання мовчки тексту наукового стилю. | ||
36 | РМ Письмовий навчальний твір-роздум на суспільну тему. | ||
37 | Українська графіка. Українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил написання слів З історії становлення й розвитку укр. графіки й орфографії. Основні принципи української орфографії: фонетичний, морфологічний, традиційний, диференціювальний. Основні орфографічні норми. | ||
38 | Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні (е), (о), (и) у коренях слів. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами Ь, Я, Ю, Є, Ї; сполучення ЙО, ЬО. Складні випадки правопису м’якого знака й апострофа. | ||
39 | Уживання великої літери. Лапки у власних назвах. | ||
40 | Написання складних слів разом, окремо, через дефіс. Правопис складноскорочених слів. | ||
41 | Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Складоподіл і правила переносу слів із рядка в рядок. Графічне скорочення слів. | ||
42 | Правопис графічних назв. Написання слів іншомовного походження. Словник іншомовних слів. Історичний коментар до різних мовних явищ. | ||
43 | РМ Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну тему. | ||
44 | РМ Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну тему. | ||
45 | Орфографічний аналіз слів. Редагування тексту з орфографічними помилками. Використання орфографічного словника для перевірки написання слів та їх форм. | ||
46 | Контрольна робота з теми «Українська графіка. Українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил написання слів» (тести). | ||
47 | Лексикологія української мови як учення про лексичний склад. Слово як основна одиниця мови. Ознаки слова та типи його лексичних значень. Системні відношення в лексиці. Семасіологія як учення про значення слів і виразів. Лексичні норми. Стилістично забарвлені лексичні засоби мови. Поняття про конотацію. Оцінна лексика. Експресивна лексика. | ||
48 | Багатозначні й однозначні слова. Пряме й переносне значення слова (метонімія, метафора, синекдоха). Відображення метафор, метонімій та синекдох у тлумачних словниках і текстах. | ||
49 | Омоніми, їх види: омоформи, омофони, омографи, міжмовні омоніми. Повні й неповні омоніми. Поняття про пароніми. Стилістичні функції паронімів. | ||
50 | Синоніми та їх види. Синонімічний ряд. Стилістичне забарвлення синонімів. | ||
51 | Антоніми та їх види. Стилістичні фігури (антитеза, оксиморон). | ||
52 | РМ Основні аспекти культури мовлення: інформативність, нормативність. Комунікативні ознаки мовлення. Поняття про комунікативну доцільність, ясність, правильність, чистоту, логіку, послідовність, образність, виразність, естетичність мови. | ||
53 | Мовна надмірність (багатослів’я, плеоназм, тавтологія) і мовна недостатність. | ||
54 | Лексика української мови за походженням, Власне українська лексика. Успадковані слова. Українізми в лексичному складі інших мов. Правильне й доцільне використання власне українських слів. | ||
55 | Запозичена лексика як джерело збагачення лексичного складу мови. Латинські й грецькі елементи в складі різних груп лексики. Причини й джерела лексичних запозичень. Кальки. Варваризми. Правильне й доцільне використання запозичених слів. | ||
56 | Контрольний диктант. | ||
57 | Лексика української мови за сферою її використання, стилістичною диференціацією. Загальновживані слова. Лінгвокультуреми – слова з національнокультурним компонентом значення. | ||
58 | РМ Розмовне мовлення, сфера його використання, призначення, основні ознаки. Фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості розмовного мовлення. | ||
59 | РМ Жанри розмовного мовлення. Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування. Контрольне аудіювання тексту наукового стилю. | ||
60 | Лексичне багатство діалектної лексики. Етнографізми. Топоніміка й ономастика в складі української лексики. Етимологія. | ||
61 | Розмовна, просторічна, емоційно забарвлена лексика. Молодіжний сленг. Екзотизми. Пуризми. Стилістичне використання діалектизмів, просторічної лексики, етнографізмів, жаргонізмів, арготизмів, вульгаризмів у художньому й публіцистичному стилях. Стилістичні можливості розмовної, просторічної лексики. | ||
62 | Контрольна робота з теми «Лексикологія української мови (І частина)» (тести). | ||
63 | РМ Фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні й синтаксичні особливості розмовного мовлення. | ||
64 | Узагальнення й систематизація вивченого. | ||
ІІ семестр | |||
65 | Специфічно-професійна лексика. Терміни. Наукова лексика. Філологічні, лінгвістичні, літературознавчі терміни. Словник лінгвістичних термінів. Терміни в науковому стилі. | ||
66 | Канцеляризми. Штампи. Стилістичне їх використання. | ||
67 68 | Причини порушень лексичних норм. Явище мовної інтерференції (русизми, полонізми). | ||
69 | РМ Стаття в газету на морально-етичну тему (усно). | ||
70 | РМ Стаття в газету на морально-етичну тему (письмово). | ||
71 72 | Активна й пасивна лексика. Застарілі слова та їх різновиди. Архаїзми, історизми. Можливість відтворення духовної культури за архаїчною лексикою. Стилістична роль архаїчної лексики. Реактивація (відновлення) пасивної лексики, повторна активація. | ||
73 | Неологізми. Причини й шляхи виникнення нових слів. Загально -мовні та авторські неологізми. Стилістичні функції неологізмів. Нові слова в словниках. | ||
74 | РМ Розгорнута відповідь на уроці в науковому стилі. | ||
75 | РМ Доповідь у науковому стилі. | ||
76 | РМ Конспект прочитаної науково-популярної статті. Навчальне читання мовчки тексту публіцистичного стилю. | ||
77 | Фразеологія як розділ мовознавства. Фразеологічні одиниці української мови: фразеологічні єдності, зрощення, сполучення. Фразеологічні словники й довідники. | ||
78 | Основні ознаки фразеологізмів. Джерела української фразеології, її національна специфіка та актуальні проблеми на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки. Фразеологізми власне українського походження. Фразеологізми з античної міфології. Фразеологічні запозичення з інших мов. | ||
79 | Прислів’я й приказки, крилаті вислови. Стійкі народні порівняння. Побажання, приповідки, каламбури, їх оцінний зміст. | ||
80 | Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів. | ||
81 | Уживання фразеології в різних стилях. Стилістичні засоби фразеологічних одиниць у художній літературі. Фразеологізми з професійної мови. Мовні кліше, штампи, складні найменування. Крилаті вислови. | ||
82 | Контрольна робота з теми «Лексикологія (ІІ частина). Фразеологія як розділ мовознавства» (тести). | ||
83 | Українська лексикографія як розділ мовознавства про українські словники. Словники як відображення історії й культури українського народу, їх типи, особливості будови. Енциклопедичні, лінгвістичні словники. | ||
84 | З історії лексикографії. Словник Лаврентія Зизанія (1596 р.), «Лексикон» Паво Беринди (1627 р.). Сучасні словники української мови. Українські електронні словники. | ||
85 | Стилістичні засоби лексикографії. | ||
86 | Відмінність словникових статей у різних словниках. | ||
87 | Морфеміка та словотвір української мови як учення про будову й творення слів. Морфеміка й словотвірна структура слова. Мотивоване й мотивуюче слово, структурно-семантичні зв’язки між ними. Основа похідна й непохідна. Твірна основа та словотворчий формат. Синонімія словотвірних афіксів. Словотвірний тип і словотвірне значення. | ||
88 | Основні способи словотвору. Стилістичне використання засобів словотвору. Національно-специфічне вживання зменшено-пестливих форм. | ||
89 | РМ Письмовий навчальний переказ тексту публіцистичного стилю. | ||
90 | РМ Письмовий навчальний переказ тексту публіцистичного стилю. | ||
91 | Історичні зміни в морфемному складі слова: спрощення, пере розклад, ускладнення. Етимологія та етимологічні словники. | ||
92 | Словотвір іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту. Творення присвійних прикметників та прикметникових форм від географічних назв. | ||
93 | РМ Контрольний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням. | ||
94 | РМ Контрольний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням. | ||
95 | Основні способи творення дієслів, прислівників. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою. | ||
96 | Складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання. Особливості вживання осново- і словоскладання, абревіатур, їх правильна вимова. | ||
97 | РМ Підстилі наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний та їх особливості. Контрольне читання мовчки тексту наукового стилю. | ||
98 | Контрольна робота з теми «Лексикографія. Морфеміка й словотвір» (тести). | ||
99 | Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови (30 год.). Граматичні категорії, граматичні значення й граматичні форми. Основні способи вираження граматичних значень. Основні поняття морфології. Словозміна. Парадигма. Словоформа. | ||
100 | Повнозначні та службові частини мови. Вигуки та модальні слова. Узаємоперехід частин мови. Складні випадки правопису частин мови. Морфологічні засоби виразності мови. Морфологічні норми. | ||
101 | Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Граматичні категорії іменника. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Словозміна іменників. Форми іменників О.в., М.в. з прийменниками на позначення руху в просторі. Н.в. іменників зі сполучниками як, мов, наче. | ||
102 | Відмінювання іменників ІІ відміни. Р.в. іменників ІІ відміни. Невідмінювані іменники. Словозмінні паралелі іменників, їх стилістичні особливості. Рід відмінюваних та невідмінюваних іменників, їх стилістичні властивості. | ||
103 | Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах, мають лише одну форму числа. | ||
104 | Особливості роду іменників, назви осіб за професією. Стилістичні особливості іменників середнього й спільного роду та форм числа. Написання й відмінювання власних особовиї назв, складних слів, прізвищ, імен по батькові. Стилістичне використання кличного відмінка. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні. | ||
105 | Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників, їх особливості й функціонування в мовленні. Перехід відносних прикметників у якісні у якісні, присвійних у якісні та відносні. | ||
106 | Ступені порівняння прикметників, їх творення. Зміни приголосних при творенні. Повні, короткі й стягнені форми, особливості їх функціонування. Синоніміка форм ступенів порівняння прикметників. Помилки у вживанні форм ступенів порівняння. Словник епітетів. | ||
107 | Творення відносних і присвійних прикметників. Відмінювання прикметників, їх стилістичне використання. Наголошення відмінкових форм прикметників. Синоніміка прикметників та непрямих відмінків іменників. | ||
108 | Займенник як частина мови. Співвідносність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням, їх групи, відмінювання. Явище прономіналізації. Стилістичні функції та синонімічні заміни особових займенників. Ввічливо-пошанне значення займенників. Запобігання двозначності висловлювання при їх уживанні. Наголос у займенниках. Стилістичні функції займенника воно. | ||
109 | Словотвірні характеристики займенника. Правопис займенників. Написання заперечних, неозначених займенників. Пронаміналізація. Перехід займенників в інші частини мови. | ||
110 | РМ Лінгвістичний аналіз текстів науково-навчального стилю.Навчальне аудіювання тексту науково-навчального стилю. | ||
111 | РМ Письмовий навчальний твір на суспільну тему. | ||
112 | РМ Письмовий навчальний твір на суспільну тему. | ||
113 | Числівник як частина мови, його формування. Число і числівник. Розряди числівників за значенням. Групи числівників за будовою. Наголос у числівниках. Синонімія числівників. | ||
114 | Відмінювання числівників. Паралельне використання відмінкових форм числа. Паралельне вживання числівників з іменниками в непрямих відмінках. Синтаксичні функції числівників. Написання числівників і від числівникових слів (семирічний). Стилістична роль числівників. | ||
115 | Контрольна робота з теми «Морфологія (І частина)» (тести). | ||
116 | Дієслово як частина мови та його форми. Зміни звуків в особових формах дієслів. Безособові дієслова. Функції дієслова в художньому стилі. | ||
117 | Особливості семантики, граматичні ознаки дієслова. Дві основи дієслова. Дієвідміни, словозміна дієслів І-ІІ дієвідміни. | ||
118 | Види дієслів, їх творення, уживання одного в значенні іншого. Часи дієслів, їх творення. Способи дієслів, їх творення. Синонімія форм часу дієслів. Стилістичне вживання способових і часових форм дієслова. | ||
119 | РМ Контрольний письмовий твір на суспільну тему. | ||
120 | РМ Контрольний письмовий твір на суспільну тему. | ||
121 | Особові, родові й числові форми дієслів. Перехідні й неперехідні дієслова. Стан дієслова. Зворотні дієслова. Чергування приголосних у дієсловах. Стилістичні можливості граматичних форм часу, способу, особи, виду, стану дієслів. | ||
122 | Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметника. Активні й пасивні дієприкметники, їх відмінювання, творення й правопис. Стилістичні функції дієприкметників. | ||
123 | Дієприкметниковий зворот. Перехід дієприкметників у прикметники. Безособові форми на –но, -то. Стилістичні функції безособових форм дієслова. | ||
124 | РМ Бібліографія. Анотація. Контрольне аудіювання тексту наукового стилю. | ||
125 | Дієприслівник як незмінювана форма дієслова, його види. Стилістичні функції дієприслівника. | ||
126 | Дієприслівниковий зворот. Творення й уживання дієприслівників. | ||
127 | Прислівник як частина мови. Розряди за значенням: обставинні й означальні. Морфологічні типи прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників. Стилістичні особливості прислівників із суфіксами емоційної оцінки. Правильне наголошування прислівників. Мовленнєві помилки в уживанні прислівників і шляхи їх подолання. | ||
128 | Правопис прислівників і прислівникових сполучень. Прислівники за походженням. Написання НЕ з прислівниками. | ||
129 | Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників. Особливості вживання деяких прийменників. Синонімія прийменників. Перехід повнозначних слів у прийменники. | ||
130 | Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники. | ||
131 | Частка, її функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. | ||
132 | Контрольний диктант. | ||
133 | Зв’язка. Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків та особливості їх уживання. Розділові знаки в реченнях із вигуками. Звуконаслідувальні слова. | ||
134 | Контрольна робота з теми «Морфологія (ІІ частина)» (тести). | ||
135 | РМ Ділові папери: звіт про виконану роботу. Бібліографічний пошук на тему наукової роботи із залученням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. | ||
136 | Узагальнення й систематизація вивченого. | ||
Календарне-тематичне планування з української мови
11 клас (профільний рівень)
(140 год. на рік: 4 год. на тиждень)
№ | Дата | Зміст програмового матеріалу | Примітки | ||||||
І семестр | |||||||||
1 | Вступ. Мова, індивід, суспільство. Мова як особлива система знаків, її місце серед інших знакових систем. Проблеми взаємодії мови і культури, мови і соціуму. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. | ||||||||
2 | Українська мова в контексті української культури. Українська мова в «діалозі культур». Відображення в сучасній українській мові культури інших народів. Українська мова у світі. Українська діаспора. | ||||||||
3 | РМ Система функціональних стилів сучасної української мови. Поняття стилю мовлення: мовні і позамовні ознаки (сфера спілкування, умови і мета спілкування). Стилі мовлення: розмовний, науковий, офiційно-діловий, художній, публіцистичний, конфесійний, епістолярний та їх підстилі і жанри. Зміст і структура текстів кожного із стилів, їх характерні мовні засоби, основні жанри. Навчальне аудіювання. | ||||||||
4 | Лінгвістика як наука про мову. Її основні розділи, місце в колі інших наук про людину й народ. | ||||||||
5 | Історія мовознавства в особах. Видатні мовознавці вітчизняної науки та їх праці. | ||||||||
6 | Лінгвістична риторика. Риторика як наука й мистецтво слова. Роль риторики у професійній діяльності. Основні поняття риторики: логос, етос, пафос, топос. | ||||||||
7 | Ритор і оратор. Риторичні ідеали у різні історичні епохи. Поняття про сучасний риторичний текст. | ||||||||
8 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Тема, мета публічних виступів. Вибір теми, визначення мети. Добір матеріалу, його систематизація. Складання бібліографії. Робота із джерелами інформації. Види запису зібраного матеріалу: докладний запис виступу, його конспект, тези, докладний план і короткий план. | ||||||||
9 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Композиція ораторського виступу. Особливості побудови вступу, основної частини, закінчення. Мовні засоби оформлення тексту ораторського виступу залежно від мети спілкування й адресата мовлення. | ||||||||
10 | Інвенція. Диспозиція. Методи викладу матеріалу. | ||||||||
11 | Теза й аргументація. Різні види аргументації. | ||||||||
12 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Добір аргументів і способів активізації мислення та емоційно-почуттєвої діяльності аудиторії. Види аргументації. Способи встановлення контакту зі слухачами. | ||||||||
13 | Елокуція й елоквенція як учення про мовну форму промов. Меморія як система усного запам'ятовування промов. | ||||||||
14 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Основні прийоми запам’ятовування тексту ораторської промови. Роль репетиції в підготовці до усного виступу. | ||||||||
15 | Акція. Риторична техніка. Аналіз власної промови, релаксація. | ||||||||
16 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Вимоги до оратора. Постава, виразність міміки і жестів, їх природність. Відповідність змісту викладу. Спілкування з аудиторією як творчий процес. Прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією. | ||||||||
17 | Еристика як мистецтво суперечки. РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Культура ведення дискусій, полеміки, диспутів професійного характеру. Діалог-полеміка, дiалог-дискусія, самостійне визначення теми і змісту діалогу. Дискусія з обстоюванням альтернативних точок зору. «Круглий стіл». Прес-конференція. | ||||||||
18 | Контрольна робота з теми «Мова, індивід, суспільство. Лінгвістична риторика» (тести) | ||||||||
19 | З історії риторики й ораторського мистецтва . РМ Підрозділи стилістики: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна). Усний стислий переказ тексту художнього стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін.). | ||||||||
20 | РМ Письмовий докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін.). | ||||||||
21 | Міфологія красномовства. Риторика Давньої Греції. Видатні оратори Давньої Греції: Сократ, Платон, Демосфен. Риторика Аристотеля. | ||||||||
22 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Аналіз мовних засобів щодо адекватності мети висловлювання, відповідності типу, стилю, жанру мовлення. Оцінка використаних автором мовних засобів, аналіз структури тексту. Контрольне аудіювання зразків ораторського мистецтва. | ||||||||
23 | Риторика Давнього Риму. Цицерон як теоретик красномовства | ||||||||
24 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Вимоги до культури мовлення. Основні способи виступу (читання тексту промови, відтворення його по пам’яті із читанням окремих фрагментів, вільна імпровізація, відповіді на запитання, ведення полеміки). | ||||||||
25 | Вітчизняна риторика. Мовотворчість І.Вишенського, Г.Сковороди, Ф. Прокоповича. | ||||||||
26 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Основні критерії оцінки промови: ефективність виступу, інформаційна новизна, логічність розвитку теми, аргументація основних положень, наочність. | ||||||||
27 | РМ Контрольний письмовий стислий переказ тексту художнього стилю із творчим завданням. | ||||||||
28 | РМ Контрольний письмовий стислий переказ тексту художнього стилю із творчим завданням. | ||||||||
29 | Риторика в Києво-Могилянській академії. Розвиток риторичних традицій в Україні. Сучасний риторичний ідеал. | ||||||||
30 | РМ Офіційно-діловий стиль. Основні ознаки, підстилі, жанри, сфера використання, призначення. Лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості. | ||||||||
31 | РМ Комунікативні якості мовлення та їхні основні ознаки. Стилістична норма і стилістична помилка. Аналіз контрольного переказу. | ||||||||
32 | Контрольна робота з теми « З історії риторики й ораторського мистецтва » (тести) | ||||||||
33 | Основи ораторського мистецтва. Види красномовства. Академічне красномовство, його характерні ознаки, різновиди (наукове, науково-популярне, навчальне). | ||||||||
34 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь не підготовлений). Доповідь для участі в лінгвістичній конференції. | ||||||||
35 | Ділове красномовство. Судове красномовство, особливості захисного і звинувачувального виступу. | ||||||||
36 | Духовне красномовство (гомілетика), його жанри і характерні риси. | ||||||||
37 | РМ Конфесійний стиль. Сфери поширення і головне призначення. Церковні служби, молитва, повчання, проповіді; богослужбові книги, спілкування в конфесіях, культових установах. Переклади Євангелія. Псалми Т. Шевченка. | ||||||||
38 | РМ Основні мовні стильові засоби конфесійного стилю. Маркована (конфесійна) лексика. Старослов'янізми – мовна ознака конфесійного стилю. Інверсійний порядок слів. | ||||||||
39 | Соціально-побутове красномовство, його види (ювілейна промова, привітання, тост тощо). Театральна (сценічна) риторика. Педагогічна риторика. Практична риторика. | ||||||||
40 | РМ Усний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему. | ||||||||
41 | РМ Навчальний письмовий твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему. | ||||||||
42 | Види ораторського мистецтва за метою висловлення: інформувальні, переконувальні, розважальні та інші виступи. | ||||||||
43 | Полеміка. Дискусія. Дебати. Публічний полілог. | ||||||||
44 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями. Етика полемічної майстерності. | ||||||||
45 | Промова, її види: мітингова, інформаційна, агітаційна. | ||||||||
46 | РМ Техніка підготовки ораторського виступу. Виголошення промови. Роль початкової фрази перед виступом. Техніка мовлення. Тональність виступу. Складання й проголошення промови (практично). | ||||||||
47 | РМ Мовленнєве спілкування в різних навчальних ситуаціях офіційно-ділового характеру. Читання мовчки текстів діалогічного і монологічного характеру (переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне). Визначення пізнавальної цінності прочитаного. Навчальне читання мовчки. | ||||||||
48 | Контрольна робота з теми „ Основи ораторського мистецтва” (тести) | ||||||||
49 | Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису та пунктуації (24 г.). Синтаксис української мови. Загальна характеристика синтаксичних одиниць, їх типів, зв’язків, засобів вираження синтаксичного зв’язку. | ||||||||
50 | Словосполучення як основна одиниця синтаксису. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Типи підрядного зв’язку в словосполученні. Словосполучення повні та неповні. Використання синонімічних дієслівних словосполучень у різних стилях. | ||||||||
51 | РМ Контрольний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему. | ||||||||
52 | РМ Контрольний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему. | ||||||||
53 | Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне запитання, його стилістичні функції. | ||||||||
54 | Предикативна (граматична) основа речення. Порядок слів як стильова ознака мовлення. Складні випадки координації підмета й присудка. | ||||||||
55 | Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Написання прикладки. Порівняльний зворот, його функції в реченні. | ||||||||
56 | РМ Структура офіційно-ділових текстів різних жанрів. Контрольне читання мовчки. | ||||||||
57 | Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. | ||||||||
58 | Контрольний диктант. | ||||||||
59 | Національний колорит синтаксичних структур — паремійних висловлювань. Побажальні формули. Звертання, місце в реченні способи вираження. Синтаксичний аналіз | ||||||||
60 | Контрольна робота з теми „ Синтаксис української мови. Словосполучення, просте речення” (тести) | ||||||||
61 | РМ Мовний етикет ділової (телефонної) розмови. Діалог, складений відповідно до запропонованої ситуації, діалог-обмін думками, враженнями (офіційна й неофіційна розмова). | ||||||||
62 | РМ Особливості складання повідомлення на електронному носії (електронна пошта). | ||||||||
63 | РМ Епістолярний стиль. Сфера поширення і головне призначення епістолярного стилю. Основні мовні стильові засоби епістолярного стилю. Тематика листів. Офіційне й неофіційне листування. Побудова епістолярного тексту. Українська епістолярна спадщина – невичерпне й незамінне джерело для вивчення життєвого й творчого шляху письменника. | ||||||||
64 | РМ Епістолярний етикет – невід′ємна складова української мовленнєвої культури. Електронне листування. | ||||||||
ІІ семестр | |||||||||
65 | Синтаксис української мови. Пунктуація. Складні і багатокомпонентні речення. Особливості структури та семантики сполучникових (складносурядних та складнопідрядних) і безсполучникових, багатокомпонентних речень. | ||||||||
66 | Складнопідрядні означальні речення і дієприкметникові звороти; складнопідрядні обставинні речення і дієприслівникові звороти. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними і порівняльні звороти. Синтаксичний аналіз. | ||||||||
67 | Стилістичні особливості складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових складних речень. Синоніміка безсполучникових і сполучникових складних речень. Період як засіб експресивного синтаксису і риторична фігура. Градація в складному реченні з різними типами зв’язку. | ||||||||
68 | РМ Художній стиль: призначення, сфера використання й поширення, основні ознаки. | ||||||||
69-70 | Пряма і непряма мова, її призначення і граматично смислові особливості. Пряма мова і слова автора. Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Заміна прямої мови непрямою. Невласне пряма мова. Здогадана пряма мова, напівпряма мова. Синоніміка і стилістичні способи передачі прямої мови в тексті, реплік у діалозі і непрямій мові. Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові. Стилістика речень із різними способами вираження чужого мовлення в тексті. Цитування. | ||||||||
71 | РМ Джерела багатства й виразності українського мовлення. Синонімія як засіб художньої виразності. Естетична функція мови в художньому творі. | ||||||||
72 | Текст. Синтаксис і стилістика тексту. Основні ознаки тексту. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. | ||||||||
73 | Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле (надфразна єдність) як семантико-синтаксична одиниця тексту. | ||||||||
74 | РМ Особливості синтаксису художнього тексту. | ||||||||
75 | Абзац як композиційно-стилістична одиниця тексту. Сурядні і підрядні сполучники як засоби зв’язку в тексті. Гіпертекст. Дискурс як комунікативний процес і як текст. Професійний дискурс. | ||||||||
76 | РМ Індивідуально-авторський стиль письменника. Навчальне аудіювання. | ||||||||
77 | Пунктуація. Пунктуаційні норми. Пунктограми в кінці речення, у простому реченні. | ||||||||
78 | РМ Монолог у художньому творі: звернений монолог, внутрішній монолог. | ||||||||
79 | Пунктограми в складному реченні. Пунктограми при прямій мові, цитуванні, у зв’язному тексті. | ||||||||
80 | РМ Усний стислий переказ тексту художнього стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін.). | ||||||||
81 | Абзац як пунктуаційний знак, що передає смислове членування тексту. Складні випадки використання розділових знаків. | ||||||||
82 | РМ Аналіз тексту художнього твору (прозового). | ||||||||
83 | РМ Написання ділових документів. Автобіографія. | ||||||||
84 | Контрольна робота з теми „ Складні й багатокомпонентні речення. Текст. Синтаксис і стилістика тексту. Пунктуація” (тести). | ||||||||
Підготовка до державної атестації. Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей з основних розділів науки про мову ( 30 год.) | |||||||||
85 | Фонетика, орфоепія, орфографія української мови. Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення в групах приголосних. | ||||||||
86 | Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні й словотворенні. | ||||||||
87 | РМ Усний докладний переказ тексту художнього стилю. | ||||||||
88 | РМ Письмовий докладний переказ тексту художнього стилю. | ||||||||
89 | Інтонаційні особливості українського мовлення. Складні випадки наголошення слів. Мовні недоліки у вимові й наголосі та шляхи їх усунення. | ||||||||
90 | Орфографічний аналіз слів. Редагування тексту з орфографічними помилками. Використання орфографічного словника для перевірки написання слів та їх форм. | ||||||||
91 | Складні випадки вживання м’якого знака, апострофа. | ||||||||
92 | Написання слів іншомовного походження; написання прізвищ та географічних назв, слів разом, окремо, через дефіс; правила переносу та скорочення слів. | ||||||||
93 | РМ Публіцистичний стиль. Сфера його використання, призначення, основні ознаки. Підстилі. Формування культури публіцистичного мовлення. | ||||||||
94 | Лексикологія і фразеологія української мови. Уживання слів у переносному значенні, синонімів, антонімів, омонімів у текстах різних стилів. | ||||||||
95 | РМ Аналіз тексту художнього твору (віршованого). | ||||||||
96 | Терміни і професіоналізми. Філологічні, лінгвістичні, літературознавчі терміни. | ||||||||
97 | РМ Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю. | ||||||||
98 | РМ Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю. | ||||||||
99 | Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно-ділова. | ||||||||
100 | РМ Усний твір на запропоновану тему в художньому стилі. | ||||||||
101 | РМ Письмовий твір на запропоновану тему в художньому стилі. | ||||||||
102 | Контрольна робота з теми „ Фонетика, орфоепія, орфографія української мови. Лексикологія і фразеологія української мови” (тести). | ||||||||
103 | Морфеміка, словотвір, морфологія української мови. Словотвір іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту. Рід і число іменників, їх стилістичні властивості. Відмінювання іменників. | ||||||||
104 | Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв. Ступені порівняння прикметників. Відмінювання прикметників. | ||||||||
105 | РМ Лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості публіцистичного стилю. Презентація, реклама. | ||||||||
106 | Основні способи творення дієслів. Види, часи, способи дієслів. Особові, родові, числові форми дієслів, їх творення. Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслова. | ||||||||
107 | РМ Основні жанри публіцистичного стилю. Інтерв’ю, репортаж. Складання діалогу відповідно до ситуації. | ||||||||
108 | Творення і правопис дієприкметників і дієприслівників. Дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти. | ||||||||
107 | РМ Відгук про твір мистецтва в публіцистичному стилі. | ||||||||
109 | Розряди числівників за значенням, їх характеристика. Паралельне використання відмінкових форм числа. | ||||||||
110 | Відмінювання займенників. Явище прономіналізації. Правопис займенників. | ||||||||
111 | РМ Письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі на суспільну тему. | ||||||||
112 | Морфологічні типи прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників. Правопис прислівників і прислівникових сполучень. Мовленнєві помилки у вживанні прислівників і шляхи їх подолання. | ||||||||
113 | РМ Роль суспільно-політичної лексики в жанрових формах публіцистичного стилю. Лінгвістичний аналіз текстів публіцистичного стилю. Контрольне аудіювання. | ||||||||
114 | Правопис складних прийменників та сполучників. Перехід повнозначних слів у прийменники та сполучники. | ||||||||
115 | Правопис заперечних часток. Естетична цінність часток і звуконаслідувань. | ||||||||
116 | РМ Написання ділових документів. Індивідуальний звіт. | ||||||||
117 | Складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання. | ||||||||
118 | РМ Редагування текстів офіційно-ділового стилю. Навчальне читання мовчки. | ||||||||
119 | Контрольна робота з теми „ Морфеміка, словотвір, морфологія української мови ” (тести). | ||||||||
120 | РМ Написання ділових документів. Заява, характеристика. | ||||||||
121 | РМ Контрольний твір у публіцистичному стилі на суспільну тему. | ||||||||
122 | РМ Контрольний твір у публіцистичному стилі на суспільну тему. | ||||||||
123 | Синтаксис простих і складних речень. Пряма мова. Текст. Пунктуація. Типи підрядного зв’язку у словосполученні. Складні випадки перекладу словосполучень з російської мови українською. | ||||||||
124 | РМ Лінгвістичний аналіз текстів офіційно-ділового стилю. Контрольне читання мовчки. | ||||||||
125 | Складні випадки координації підмета і присудка. Тире на місці пропущеної зв’язки. | ||||||||
126 | Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. | ||||||||
127 | РМ Написання ділових документів. Діловий лист. | ||||||||
128 | Просте ускладнене речення. Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата. Епіграф. | ||||||||
129 | Складне речення з різними видами синтаксичного зв’язку. | ||||||||
130 | Контрольний диктант. | ||||||||
131 | РМ Написання ділових документів. Резюме. | ||||||||
132 | Контрольна робота з теми „ Синтаксис простих і складних речень. Пряма мова. Текст. Пунктуація ” (тести). | ||||||||
133 | РМ Написання ділових документів. Оголошення, розписка. | ||||||||
134 | РМ Написання ділових документів. Довіреність. | ||||||||
135 | Узагальнення й систематизація вивченого. | ||||||||
136 | Узагальнення й систематизація вивченого. | ||||||||
Календарне-тематичне планування з української літератури
10 клас (профільний рівень)
(140 год. на рік: 4 год. на тиждень)
№ | Дата | Зміст програмового матеріалу | Примітки |
І семестр | |||
1 | Вступ. Шляхи пізнання дійсності: науковий і художній. Літературний процес як сукупність виявів багатоманітного літературного життя. Початки літературної творчості народу (народні обряди, міфи, фольклор). Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Зв'язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Розвиток української літератури від найдавніших часів до середини 19 ст., її періодизація. ТЛ: поняття національного і вселюдського, літературний процес. | ||
2 | Література 70-90-х років ХІХ ст. Історико-культурні умови розвитку літератури. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. | ||
3 | Іван Нечуй-Левицький. Основні віхи життя І.Нечуя – Левицького. Творчість письменника – новий імпульс розвитку української літератури. Загальна характеристика творчості. | ||
4 | «Кайдашева сім'я» І.Нечуя–Левицького - соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, вічна актуальність проблеми батьків і дітей. ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм. | ||
5-6 | Особливості сюжету і композиції повісті «Кайдашева сім'я». Майстерність змалювання характерів старих Кайдашів, їхніх синів, невісток. Художні деталі у портретах персонажів, колоритність їхньої мови. | ||
7 | Традиції народного побуту і моралі, цінності національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи). Оцінка «Кайдашевої сім'ї» І. Франком. | ||
8 | РМ Усний твір-характеристика персонажа. ТЛ: засоби змалювання комічного. | ||
9 | Історична повість І.Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький». Проблематика твору, його патріотичний пафос. | ||
10 | Образи повісті «Князь Єремія Вишневецький». Змалювання широкої картини життя й національно-визвольної боротьби козацтва України в 17 ст. Засудження зради Єремії Вишневецького. | ||
11 | Особливості композиції твору «Князь Єремія Вишневецький». Художня майстерність. Основні риси стилю митця. Значення творчості І. Нечуя-Левицького. | ||
12 | ПЧ І.Нечуй-Левицький. «Старосвітські батюшки та матушки» або «Над Чорним морем». | ||
13 | Контрольна робота з теми «Творчість І.Нечуя-Левицького» (тести). | ||
14 | Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика творчості. | ||
15 | «Хіба ревуть воли…» - перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Історія його створення, співавторство Панаса Мирного з Іваном Біликом. ТЛ: соціально-психологічний роман. | ||
16 | Складність і суперечність характеру Чіпки – головного героя роману «Хіба ревуть воли…», його еволюція від правдошукача до розбійника. Типове й екстремальне у долі героя. | ||
17 | Люди «соціального дна» у романі «Хіба ревуть воли…». Роздум над проблемою життєвого вибору персонажів (Чіпки, Грицька, Максима). | ||
18 | Жіночі образи у творі «Хіба ревуть воли …», утвердження в них народних поглядів на духовне здоров'я людини (урок-конференція). | ||
19 | Ідейне спрямування твору «Хіба ревуть воли…», алегоричність його назви. Художня майстерність (пейзажі, художні деталі. Портрети, мовні достоїнства) | ||
20 | О.Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози. Зіставлення особливостей стилю творів І.Нечуя-Левицького та П.Мирного. | ||
21 | ПЧ Панас Мирний. Роман «Повія». | ||
22 | РМ Усне малювання. | ||
23 | Б.Грінченко. Життя й різножанрова творчість письменника. Демократична спрямованість поезії Б.Грінченка («Смутні картини», «До праці»). | ||
24 | Б.Грінченко – великий майстер малих епічних жанрів. Оповідання «Каторжна», утвердження в ньому прагнення людини до любові, добра. Глибокий психологізм у розкритті образу Докії. | ||
25 | Майстерне відтворення психології дитячої душі в оповіданні «Дзвоник» Б.Грінченка. Образ головної героїні твору. | ||
26 | Огляд творів Б.Грінченка (дилогія про «Українське село», «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами», повість «Сонячні промені», драма «Степовий гість»). | ||
27 | Контрольна робота з теми «Творчість Панаса Мирного, Б.Грінченка» (тести). | ||
28 | Українська драматургія і театр 70-90-х рр.. ХІХ ст. ТЛ: поглиблення поняття про драматичні твори. | ||
29 | Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях письменника. Багатогранність діяльності. Загальна характеристика творчості. | ||
30 | Комедія І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля», її багаторічне життя на сцені. Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. | ||
31 | Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Характеристика інших образів п’єси. | ||
32 | Спорідненість п’єси І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля» з комедією Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич». Драматургічна майстерність І.Карпенка- Карого в п’єсі. | ||
33 | Історична трагедія І.Карпенка-Карого «Сава Чалий» - одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст.. Історична основа твору. | ||
34 | Сава Чалий як історичний діяч і уособлення трагічної самотності неординарної особистості. Образ Гната Голого. Втілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. | ||
35 | Романтичний пафос трагедії І.Карпенко-Карого «Сава Чалий». | ||
36 | Значення творчості І. Карпенка-Карого. | ||
37 | М.Старицький. Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика творчості. Поезія «До молоді» М.Старицького, її мотиви, патріотичний характер. | ||
38 | Балада «Гетьман» М.Старицького. Майстерне використання казково-фантастичних мотивів при змалюванні минулого і сучасного рідного краю. | ||
39 | Поезія «Виклик» М.Старицького, що стала народною піснею як перлина інтимної лірики. Оцінка І.Франком його новаторства в поезії. Перекладацька діяльність. | ||
40 | Історико-романтична повість «Оборона Буші» М.Старицького, її пригодницький сюжет, драматизм, сценічність, антимілітаристське спрямування. | ||
41 | Шлях помсти й крові як трагічна сторінка в житті українського та польського народів. Образи та символи твору «Оборона Буші». | ||
42 | Значення творчості М.Старицького. | ||
43 | Сторінки української поезії 70-90 –х рр.. ХІХ ст. Новий етап у розвитку української поезії. Визначальна роль збірки І.Франка «З вершин і низин» та філософської поеми «Мойсей» в українській літературі. Збірка Л.Українки « На крилах пісень» як нове явище в українській поезії після Т.Шевченка. | ||
44-45 | Лірична поезія Я.Щоголева. Збірка поезій «Ворскло» та «Слобожанщина». Вірші про призначення поета й поезії («Струни»), про красу природи («Осінь», «Травень»). Майстерність персоніфікації («Косарі»). Ліризм і задушевність поезій. | ||
46 | Іван Манжура. Збірки поезій «Степові думи та співи». Поетичне відтворення важкого становища заробітчан («З заробітків»), життя селян («На степу і у хаті»). Майстерність інтимної лірики («Лілеї»). Демократична спрямованість поезії. | ||
47-48 | П.Грабовський. Творчість періоду заслання (збірки «Пролісок», «З півночі», «Кобза»). Поезії «До Русі-України», інтимні вірші «До Н.К.С.», «До матері». Перекладацька діяльність письменника. «Я не співець чудовної природи» - естетичне кредо поета. Поетичний цикл «Веснянки», його спорідненість із «Веснянками» І.Франка. | ||
49 | Контрольна робота з теми « Творчість І.Карпенка-Карого, М.Старицького, Я.Щоголева, І.Манжури, П.Грабовського» (тести). | ||
50 | Життєвий і творчий шлях Івана Франка – видатного українського письменника, ученого. Громадського діяча. Багатогранна його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу. | ||
51 | Збірка І.Франка «З вершин і низин» як важливий етап у розвитку української літератури. Утвердження важливих загальнолюдських ідей у поезії «Гімн». Алегоричні образи твору. | Вивчити 1 вірш | |
52 | Образи будівничих нового життя в поезії І.Франка «Каменярі». Новаторство поетичного циклу «Веснянки».Багатогранний образ весни в циклі. Різноманітність ритмомелодики. Віра поета в неминучі зміни в житті народу. | ||
53 | Цикл «Україна» І.Франка, вираження в ньому патріотичних почуттів, благодатних надій на соціальне та національне визволення народу. | ||
54 | Цикл «Вольні сонети» І.Франка, майстерність автора у опануванні цим жанром. Відродження: краси материнства і вічної жіночності в поезії «Сікстинська мадонна». | ||
55 | Збірка «Зів’яле листя», її висока оцінка М.Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Вірш «Чого являєшся мені у сні…» - поетична перлина збірки. Аналіз поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Безмежнеє поле …», «Хоч ти не будеш квіткою цвісти…». ТЛ: неоромантизм. | Вивчити 1 вірш | |
56 | Збірка «Мій Ізмарагд» І.Франка, де зібрані зразки філософської та громадянської поезії. Використання в ній біблійних мотивів та образів, звернення до жанрів легенди й притчі. | ||
57 | «Декадент» - поетичне кредо І.Франка. Полемічний характер вірша. Життєствердна позиція ліричного героя. Особливості поетичного стилю І.Франка. | ||
58 | Філософська поема «Мойсей» - одна з вершин творчості І.Франка. Біблійна основа твору, його проблематика: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті. ТЛ: філософська поезія; віршові розміри. | Вивчити уривок із прологу поеми | |
59 | Образ Мойсея в поемі, розкриття складності його характеру. Висока художня майстерність твору. Світове значення поеми, її актуальність. | ||
60 | РМ Письмова творча робота проблемного характеру з вираженням власного ставлення до прочитаного твору. | ||
61 | Контрольна робота з теми «Поетична творчість І.Я.Франка» (тести). | ||
62 | ЛРК Поезія письменників рідного краю. | ||
63 | Виразне читання поетичних творів. | ||
64 | Узагальнення й систематизація вивченого. | ||
ІІ семестр | |||
65 | Загальна характеристика прози І.Франка. Цикл «Бориславські оповідання», зображення в ньому трагічної долі заробітчан. | ||
66 | Новела «Сойчине крило» І.Франка, зображення в ній жіночої долі в новітній інтерпретації. Гуманістичний пафос новели. | ||
67-68 | Повість «Перехресні стежки» І.Франка. Змалювання життя й побуту провінційної інтелігенції. Трагічна доля Регіни. Протиставлення образів Рафаловича й Стальського. Феміністичні ідеї у творі (урок-дискусія). ТЛ: соціально-психологічна повість. | ||
69 70 | Драматургія І.Франка. Соціально-психологічна драма «Украдене щастя». Фольклорна основа твору. Майстерність зображення трагічної долі героїв. ТЛ: соціально-психологічна драма. | ||
71 | Публіцистична діяльність І.Франка (стаття «Що таке поступ?»). Літературна праця «Із секретів поетичної творчості». | ||
72 | Українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття. Новаторські пошуки та творчі здобутки в прозі, поезії та драматургії. ТЛ: модернізм та його тенденції. | ||
73 | М.Коцюбинський. Життєвий і творчий шлях. Гуманізм світогляду митця. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. ТЛ: імпресіонізм. | ||
74 | М.Коцюбинський – новеліст. Ранній період творчості. Новела «На камені». Майстерність художньої деталі та зорових образів. Образи Алі та Фатьми. ТЛ: новела, імпресіонізм. | ||
75 | Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу людини у новелі М.Коцюбинського «Цвіт яблуні». ТЛ: психологічна новела. | ||
76 | Лірико-психологічна новела «Intermezzo». Автобіографічна основа новели. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. | Вивч. уривок із поеми | |
77 | Психологічно переконливе розкриття внутрішнього світу людини в новелі М.Коцюбинського «Intermezzo». Символічні образи. Поетика імпресіонізму. | ||
78 | Останні новели М.Коцюбинського («Хвала життю!», «На острові»). Вираження в них оптимістичної віри в торжество життя на землі. Повість «Fata morgana». | ||
79 | Повість «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського. Фольклорно-етнографічна основа твору, її романтичний характер. | ||
80 | Поетичне змалювання в повісті «Тіні забутих предків» кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів та трагічної долі як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. | ||
81 | Використання імпресіоністських та символічних засобів зображення дійсності, світу людини у зв’язку зі світом природи в повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського. Особливості стилю прози М.Коцюбинського, її новаторство, місце в українській і світовій літературах. | ||
82 | РМ Складання анкети героя твору (усно). | ||
83 | Контрольна робота з теми « Творчість І. Франка й М.Коцюбинського» (твір). | ||
84 | Життєвий і творчий шлях О.Кобилянської. Загальна характеристика творчості. Ідея краси вільної думки, аристократизм духу як провідні мотиви. | ||
85 | Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист у новелі «Битва» О. Кобилянської. | ||
86 | Образи нових жінок-інтелектуалок у новелі «Valse melan-choligue» О.Кобилянської. Глибоке відтворення внутрішнього світу героїнь через мелодію вальсу. | ||
87 | ПЧ Ідея емансипації жінки у творчості О.Кобилянської («Людина», «Царівна»). ТЛ: використання засобів лірики та драми в епічному творі. | ||
88 | Повість «Земля» О.Кобилянської. Психологічне трактування в ній проблем: людини і землі, злочину і кари на українському матеріалі. | ||
89 | Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Трагічна історія родини Федорчуків –новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства в повісті О.Кобилянської «Земля». | ||
90 | Михайло й Сава –протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка - утілення цінностей народної моралі в повісті О.Кобилянської «Земля» (урок-диспут). | ||
91 | Сава й Рахіра – утілення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі Анни в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя в повісті О.Кобилянської «Земля». ТЛ: символізм. | ||
92 | Глибокий психологізм і символізм повісті О.Кобилянської «Земля». Особливості художнього стилю О.Кобилянської. | ||
93 | Життєвий і творчий шлях В.Стефаника. Два періоди творчості автора. Змалювання трагічного становища галицького селянства в ранній творчості. | ||
94 | Новела «Новина» В.Стефаника. ЇЇ ідейний зміст, художня майстерність, образ Гриця Летючого. Глибокий психологізм новели. | ||
95 | Новела «Камінний хрест» В.Стефаника. Історична основа твору. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображеного в стилі експресіонізму. ТЛ: експресіонізм, поезія в прозі. | ||
96 | Символічний смисл назви новели «Камінний хрест» В.Стефаника. Камінний хрест - уособлення долі людини. Творчість автора другого періоду.(збірка «Земля»), її антивоєнне спрямування , гуманістичний та патріотичний пафос. | ||
97 | Новела «Марія» В.Стефаника. Майстерне зображення в ній внутрішнього світу матері-патріотки. Значення творчості автора. | ||
98 | Контрольна робота з теми « Творчість О.Кобилянської, В.Стефаника» (тести). | ||
99 | Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Збірка «На крилах пісень», її місце в літературі, оцінка І.Франком. Основні цикли поезій. ТЛ: неоромантизм. | ||
100 | Мотиви поетичної творчості Л.Українки. Вірш «Contra spem spero!». Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту. Афористичність мови. | Вивчити | |
101 | Громадянські мотиви в поезії Л.Українки «І все-таки до тебе думка лине…», вираження в ній співчуття патріотки до страждань свого народу. | ||
102 | Вірш «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Л.Українки. Використання в ньому біблійних мотивів та образів, порівняння з долею України. | ||
103 | Пейзажна та інтимна лірика Л.Українки. Оригінальність ритмомелодики й образотворчих засобів у вірші «Хвиля».Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…». | ||
104 | Засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах Л.Українки «Все-все покинуть…», «Уста говорять: «Він навіки згинув!», «Квіток, квіток…». | ||
105 | Поєднання патріотичних мотивів зі співчуттям до болю інших народів у поезії «Дим». Майстерність у володінні білим віршем. Філософська лірика «To be or not be?». Особливості поетичного стилю Л.Українки. ТЛ: білий вірш. | ||
106 | Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності. «Бояриня», історична основа драматичної поеми. Майстерність відображення страждання патріотки-українки Оксани в боярській Москві. ТЛ: драматична поема. | ||
107 | РМ Усне складання ставлення до поведінки героїв. Підготовка до написання твору. | ||
108 | РМ Письмова творча робота на літературно-публіцистичну тему. | ||
109 | Драматична поема «Одержима», її біблійна основа. Утвердження високої одержимості духу ліричної героїні в особі Міріам. ТЛ: драматична поема. | ||
110 | Фольклорно-міфологічна основа сюжету драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Символічність образів Мавки й дядька Лева – уособлення духовності й краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Поєднання високої духовності й буденного прагматизму в образі Лукаша. ТЛ: драма-феєрія. | ||
111 | Природа і людина в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. ТЛ: неоромантизм. | Вивчити останній монолог Мавки | |
112 | Конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості, дійсністю і мрією в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. | ||
113 | Контрольна робота з теми «Творчість Л. Українки» (тести). | ||
114 | Життєвий і творчий шлях поета-новатора, «ідеолога» модернізації української літератури, представника українського символізму М.Вороного. ТЛ: символізм. | ||
115 | Вірш «Іванові Франкові» М.Вороного, заклик рівнятися на модерністські течії в новій літературі, на багатогранну поезію, що підносить красу в житті. | ||
116 | Пейзажна лірика М.Вороного. Вірш «Блакитна Панна», неоромантичне змалювання природи, єдність краси природи й мистецтва. Образотворчі засоби твору. | Вивчити вірш | |
117 | Інтимна лірика поета, відображення в ній краси й багатства почуттів ліричного героя, душевних страждань через нерозділене кохання «Ти не любиш мене». Уславлення безкорисливої материнської любові в поезії «Легенда» Миколи Вороного. | ||
118 | Вірш «Інфанта» М.Вороного написаний в дусі французького та російського символізму. Мотив самотності в земному житті. ТЛ: символізм. | ||
119 | Життя і творчість О.Олеся. Збірка поезій «З журбою радість обнялась» як ліричний документ епохи. Філософські роздуми над складнощами життя. | Вивчити одну з поезій | |
120 | Вірш «О слово рідне! Орле скутий!..» М.Вороного. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів, любові до рідного слова та засудження тих, хто її цурається. Алегоричний образ народного співця як лебедя – символу незнищенності української нації в поезії «Лебідь». | ||
121 | Віра в щасливе майбутнє народу, його соціальне й національне визволення в поезії «Яка краса: відродження країни!..» М.Вороного. | ||
122 | «Чари ночі» - шедевр інтимної лірики О.Олеся, мотив краси, кохання й молодості, філософські роздуми про необхідність жити в гармонії з природою. Ностальгія за рідним краєм в поезії «О принесіть як не надію…». | ||
123 | Символізм драматичного етюда « По дорозі в Казку» О.Олеся. Проблема поводиря й маси. Спорідненість твору О.Олеся з філософською поемою І.Франка «Мойсей». ТЛ: драматичний етюд. | ||
124-125 | Життєвий і творчий шлях В.Винниченка. Публіцистичний твір В.Винниченка «Відродження нації». Щоденник автора. Ідейно-стильові особливості збірки «Краса і сила». | ||
126 | Неореалістична новела В.Винниченка «Момент». Поєднання реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить - частинка вічності). ТЛ: неореалізм. | ||
127 | Образ Панни як утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіоністичні мотиви в новелі В.Винниченка «Момент». | ||
128 | Морально-філософські проблеми в драмі В.Винниченка «Гріх» та їхня актуальність у наш час. Утвердження загальнолюдських норм християнської моралі. ТЛ: психологічна драма. | ||
129 | Змалювання трагічної долі Марії Ляшківської, засоби психологічної характеристики героїні в драмі «Гріх» В.Винниченка. | ||
130 | Письменники кінця 19 - поч. 20 століття. В.Самійленко - видатний український лірик, гуморист. Патріотичні мотиви в ліриці(«Україна», «Українська мова»). Сатиричні й гумористичні твори «Патріот Іван». | ||
131 | Реалістичні картини з життя народу у творах С.Васильченка «Талан».Новаторські пошуки в драматургії С.Черкасенка. | ||
132 | Контрольна робота з теми «Творчість М.Вороного, О.Олеся, В.Винниченка» (тести). | ||
133 | ПЧ Бесіда за самостійно прочитаними творами(висловлення власних суджень ). | ||
134 | ЛРК Проза. Творчість Г. Бідняка. | ||
135 | Узагальнення й систематизація вивченого з теорії літератури. | ||
136 | Узагальнення й систематизація вивченого в 10-му класі. | ||
Календарне-тематичне планування з української літератури
11 клас (профільний рівень)
(140 год. на рік: 4 год. на тиждень)
№ | Дата | Зміст програмового матеріалу | Примітки |
І семестр | |||
1 | Вступ.Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки: модернізм, соцреалізм, постмодернізм. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920—1930-х років Українська література і духовне відродженню нації в першу третину ХХ ст. Літературні організації в Україні (“Гарт”, “Плуг”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, “Ланка”, МАРС). | ||
2 | Репресії в 1930-ті pоки (М.Куліш, Остап Вишня, Г.Косинка, Є.Плужник, М.Зеров та ін.). Поняття “розстріляного відродження”. Розвиток української літератури на західноукраїнських землях (В.Стефаник, О.Кобилянська, Б.Лепкий, О.Турянський, Б.-І.Антонич, І.Вільде та ін.). Еміграційна література (О.Олесь, В.Винниченко, У.Самчук, В.Барка). “Празька школа” українських поетів (Є.Маланюк, Ю.Липа, Ю.Клен, О.Ольжич, О.Теліга та ін.). Розвиток української літературної критики та літературознавства (М.Грушевський, С.Єфремов, О.Дорошкевич). Поширення вульгарно-соціологічних оцінок у літературознавстві. ТЛ: «Розстріляне відродження», авангардизм, соцреалізм. | ||
3 | ПОЕЗІЯ 1920—1930 рр. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях П.Тичини. Трагізм його творчої долі. Багатогранність таланту. Мистецькі уподобання (малярство, музика). Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить” – мотив єдності людини з природою, її персоніфіковане змалювання як живої істоти. Майстерне використання алітерацій. Вплив символізму та імпресіонізму на ранню творчість поета. | ||
4 | Збірка “Соняшні кларнети” — знакове явище в українській поезії першихдесятиліть ХХ ст. Зорові та звукові образи-символи у змалюванні природи (“Гаї шумлять”, “Ой не крийся, природо, не крийся...”, “Пастелі”, “Енгармонійне”). Майстерне володіння верлібром. Оригінальність строфічної будови, ритмомелодики та римування віршів. Вірш “Арфами, арфами…”, оригінальність образів, майстерність алітерацій та асонансів, ритмомелодики у вірші. Вплив імпресіонізму в розкритті внутрішнього світу людини в інтимній ліриці поета (“Не дивися так привітно...”, “Подивилась ясно...”). Вірш “Десь на дні мого серця...”, оригінальність строфічної будови, ритмомелодики і римування. Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя (“О панно Інно…”). | Напам’ять «Арфами, арфами…» Напам’ять «О, панно Інно…» | |
5 | Художнє осмислення автором національно-визвольного пробудження народу, радості українського відродження в ліричній поемі “Золотий гомін”. Риси модернізму в змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни (“Одчиняйте двері”, “Скорбна мати”). Образи-символи у вірші “Пам’яті тридцяти”. Уславлення борців за визволення народу. | Напам’ять «Пам’яті тридцяти» | |
6 | Гуманістичний пафос збірки “Замість сонетів і октав”, неприйняття кривавого насильства у час революції. Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності, її планетарне зображення (збірка “Плуг”, цикл “В космічному оркестрі”). Євген Маланюк про злам у творчості поета (“Від кларнета твого — пофарбована дудка осталась”). | ||
7 | Виразне читання напам’ять поезій П.Тичини. ТЛ:вітаїстичність, тонічний вірш, поліфонізм поезії, новаторство, кларнетизм, експресіонізм.. | ||
8 | ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД Михайль Семенко. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, упроваджував. Урбаністичні мотиви його лірики, їх змістова новизна, деструкція класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»). ТЛ: авангард, футуризм, деструкція. | ||
9 | «КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ» Микола Зеров. «Київ − традиція», «Чистий четвер» Група київських поетів-неокласиків (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт). Загальна характеристика поезії «неокласиків», її особливості. Різногранний творчий шлях М. Зерова − лідера «неокласиків». Культурологічна основа збірки «Камена». Філософічність, афористичність його сонетів ТЛ: філософічність, сонет. | ||
10 | Максим Рильський. Життєвий і творчий шлях М.Рильського. Приналежність до групи київських «неокласиків”.Багатогранна діяльність (поет, перекладач, фольклорист, етнограф, публіцист, літературознавець, лінгвіст). Внутрішній світ ліричного героя у збірках “На білих островах”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”. Вплив символізму на творчість поета. | ||
11 | Вірш “Яблука доспіли, яблука червоні…” Майстерне змалювання в ньому настроїв і почуттів ліричного героя. Яскраві художні деталі, оригінальні тропи у вірші. Життєстверджуючий пафос у змалюванні природи в образах поезії “Молюсь і вірю. Вітер грає...” Перегук вірша з поезією О.Олеся “Чари ночі” у змалюванні єдності людини і природи. Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета (“Запахла осінь в’ялим тютюном…”). Естетика природної краси й гармонії. Вітаїстичність настрою, життєлюбство, оптимізм ліричного героя (“Солодкий світ!”). | Напам’ять 1 вірш М.Рильського (на вибір) | |
12 | Вірш “Коли усе в тумані життєвому…” як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. Смислова й настроєва значимість образу, художньої деталі у вірші. Етичні й естетичні мотиви віршів «Мова», «Троянди й виноград», «Третє цвітіння». ТЛ: художній переклад. Виразне читання напам’ять поезії М.Рильського (на вибір) | ||
13 | Євген Плужник. Стисла розповідь про життєву долю одного з провідних поетів “розстріляного відродження”. Збірки його поезій “Дні” та “Рання осінь” як вагомий новаторський внесок в українську поезію 20-х років.“Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність його поезії. Вірш “Для вас, історики майбутні” — зразок громадянської лірики поета, вираження свого ставлення до світу. Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії (“Вчись у природи творчого спокою...”). Майстерність у передачі миттєвого настрою ліричного героя, інтимна лірика поета (“Річний пісок слідок ноги твоєї...”). | ||
14 | Космічні мотиви в поезії Є.Плужника, усвідомлення себе часткою космосу (“Ніч… а човен — як срібний птах!..”). Мить і вічність у почуттєвому зіставленні. Поема “Галілей” — унікальне явище в літературі 20-х років про болючі роздуми над тогочасною дійсністю. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя. | Напам’ять 1 вірш (на вибір) | |
1515 | Володимир Свідзинський. Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці “Вересень”. Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри (“У рідній моїй стороні...”). | ||
16 | Володимир Сосюра. Життєвий і творчий шлях поета — талановитого лірика. Роздвоєність його душі (“Два Володьки”). Поема «Мазепа» (пролог).Поема “Розстріляне безсмертя” як щире і правдиве слово автора про драматичні сторінки історії українського народу. Автобіографічний роман “Третя Рота”, його тривалий шлях до читача. | ||
17 | Художня довершеність інтимної лірики поета (“Коли потяг у даль загуркоче”, “Ластівки на сонці”, “Марія”). Майстерність ліричної мініатюри (“Люблю”). Вірш “Так ніхто не кохав...”. Неоромантичне змалювання внутрішнього світу ліричного героя. Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і коханої (“Білі акації будуть цвісти…”). Оригінальні тропи у вірші. ТЛ: поглиблення поняття про художню образність (поетичний образ). | Напам’ять «Так ніхто не кохав» | |
18 | Контрольна робота з теми «Поезія 1920-1930-х років ХХ ст.» (тести) | ||
19 | ПРОЗА 1920−1930 pp. Жанрово-стильове розмаїття української прози цього періоду. Нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну та європейську традиції. Зв’язок із поезією. | ||
20 | Микола Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий шлях М.Хвильового — “основоположника нової української прози” (О.Білецький). Його провідна роль в літературному житті 1920-x років, у проведенні літературної дискусії 1925—1928 рр. (літературно-публіцистичні статті-памфлети “Камо грядеши?”, “Думки проти течії”, “Україна чи Малоросія?”). | ||
21 | РМ Складання тез до літературно-публіцистичних статей “Камо грядеши?”, “Думки проти течії”, “Україна чи Малоросія?” | ||
22 | Новела “Я(Романтика)”. Проблема добра і зла в житті та в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком, породжених революцією. Жорстокість і фанатизм головного героя. Психологічний злам у його душі. Символічний образ матері у творі. | ||
23 | Повість “Іван Іванович” як сатира на новий радянський побут. Майстерне розкриття психології “вічного” обивателя. Сатиричні зображувальні засоби. | ||
24 | ПЧ Змалювання образу сильної, вольової особистості (жінки Б’янки), яка бореться за свої ідеали, що розходяться з тогочасною дійсністю у повісті “Сентиментальна історія”. | ||
25 | Трагічна історія створення “Вальдшнепів” — “роману політичної ідеї та соціальної тези, роману-памфлету” (Г.Костюк). Еволюція у світогляді головного героя Дмитра Карамазова. Характер Аглаї як резонера у творі. Значення творчості письменника в розвитку української літератури. | ||
26 | Григорій Косинка (Стрілець) Життєвий і творчий шлях письменника. Трагічна доля митця. Новелістична майстерність митця (“На золотих богів”, “В житах”, “Політика”, “Серце”). “В житах” як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору (зупинена мить, пошуки порушеної гармонії). Вітаїстичний пафос, імпреcіоністична настроєвість. | ||
27 | «Фавст» – новітня інтерпретація відомого “вічного” образу Фауста із твору Й.В.Гете. Утілення європейської ідеї бунту, активної протидії людини обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі. Особливості художнього стилю Г.Косинки. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм. | ||
28 | Валер’ян Підмогильний Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Місто”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”). Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви. Ранні оповідання і повісті (“Син”, “Гайдамака”, «Третя революція», “Повстанці”, “Історія пані Івги” та ін.). | ||
29 | Роман “Місто” − узірець української урбаністичної прози. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті. TЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія. | ||
30 | Образ “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціального − інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. | ||
31 | Іронічний пафос оповіді. Жіночі образи у творі. Перегук твору з традицією французького роману. | ||
32 | Юрій Яновський “Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі” (з роману “Вершники”). Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю.Яновського у становленні українського кіно. Модерністський роман «Майстер корабля». Особливості стилю Ю.Яновського. ТЛ:роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби романтичного зображення. | ||
33 | Роман “Чотири шаблі”, його трагічна творча історія. Зображення в ньому національно-визвольної боротьби українського народу в період революційних протистоянь. | ||
34 | Роман у новелах “Вершники” як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новели). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Новела “Подвійне коло”. Умовність зображення. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. | ||
35 | Новела “Дитинство” – ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті. Новела “Шаланда в морі” – утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха). | ||
36 | Контрольна робота з теми « Творчість М.Хвильового, Г.Косинки, В.Підмогильного, Ю.Яновського творчість» (тести) | ||
37 | Остап Вишня (Павло Губенко) “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”. Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні — одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Арешт і десятилітнє заслання у сталінських таборах. Табірний щоденник “Чиб’ю. 1934”. | ||
38 | Тематична і жанрова різноманітність творчості. “Моя автобіографія” як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість. Гумореска “Чухраїнці”, гумористичне висміювання в ній негативних рис української ментальності. | ||
39 | РМ Прослуховування й обговорення аудіозапису художнього читання Йосипом Гірняком усмішки Остапа Вишні «Чухраїнці» | ||
40 | “Остап Вишня — поет полювання” (М.Рильський). Цикл “Мисливські усмішки” (гуморески “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом” та ін.). Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин природи. | ||
41 | ДРАМАТУРГІЯ 1920-1930 pp. Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка). Драматургія 20-30-х років (від ідеологічних агіток до психологічної драми). | ||
42 | Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора, його творча співпраця з режисером модерного українського театру Лесем Курбасом. Огляд його драматичних творів (“97”, “Народний Малахій”, «МакленаГраса» та ін.). | ||
43 | Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. | ||
44 | Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єс М.Куліша сьогодні. | ||
45 | Іван Кочерга Життєвий і творчий шлях письменника. Тематична й жанрова особливість його драматичних творів. | ||
46 | Драматична поема “Свіччине весілля”, її історична основа. Символічні образи світла і свічки у п’єсі. Втілення в образі Івана Свічки непоборної сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу України та її тернистого шляху в історії. | ||
47 | Драматична поема “Ярослав Мудрий” як глибоко патріотичний твір про наших славних предків. Своєрідність драматургії І.Кочерги. Продовження ним класичних традицій у жанрі драматичної поеми. Утвердження поетичного стилю в драматургії. Романтичний пафос і психологізм його п’єс, їхній образний символізм. ТЛ Образи-символи, драматична поема (повторення). | ||
48 | Контрольна робота з теми «Творчість Остапа Вишні. Драматургія 1920-1930-х років ХХ ст..» (твір). | ||
49 | УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ. Література в Західній Україні (до 1939 р). Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої. | ||
50 | Богдан-Ігор Антонич. Біографічні відомості про письменника, його творчий шлях. Поєднання класичних фольклорних образів із модерністськими символічними поетичними образами у збірках “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена Євангелія”, “Ротації”. Поетичний образ рідної Лемківщини у пейзажній ліриці Б.-І. Антонича (“Село”, “Черемхи”). Вірш “Вишні”, оригінальне сприйняття ліричним героєм природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, фольклорні тропи. ТЛ:поглиблення поняття про сюрреалізм, міфологізм, архетип, асоціативність. | Напам’ять 1 вірш Б-І Антонича (на вибір) | |
51 | Вірш “Автопортрет” як поетичне кредо митця, його міфопоетичне сприйняття світу, медитація-роздум над своїм родовим корінням. Вірш “Різдво”, майстерне поєднання в ньому язичницьких та християнських уявлень наших предків. Вірш “Зелена Євангелія”, захоплення ліричного героя вічною красою світу. Вірш “Дороги”, оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя, специфіка пейзажу, символіка образів. Вірш “Пісня про незнищенність матерії”, філософські роздуми про безсмертя, про вічність життя. | ||
52 | Осип Турянський. Біографічні відомості про письменника. “Поза межами болю” — видатний твір української модерної літератури, написаний у стилі експресіонізму. Оригінальність жанру (повість-поема). | ||
53 | Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Місце твору в світовій антивоєнній літературі. ТЛ: поема в прозі. | ||
54 | ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА (огляд). Еміграція українців за кордон у 1920-1940 рр. Утворення за кордоном літературно-мистецьких організацій, “празької поетичної школи” українських літераторів. Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, І.Багряного, Д.Гуменної, Наталени Королевої та ін. «Празька школа» поетів (огляд). “Празька школа” поетів, її представники (Є.Маланюк, Ю.Дараган, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга, О.Лятуринська, О.Стефанович, Ю.Липа, Ю.Клен, Н.Лівицька-Холодна та ін.). Продовження ними модерністських традицій неоромантиків, неокласиків. Збірка Ю.Дарагана “Сагайдак” (1925) як поетичний заспів “пражан”. | ||
55 | Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника “празької школи”. Поєднання неоромантичних, неокласичних, символістських та реалістичних тенденцій: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна” та ін. Вірші про призначення поета й поезії в ранній творчості письменника. Роль поета-патріота в суспільному житті (“Стилет чи стилос?..”). Майстерне використання антитези у творі. Своєрідний образ України як Степової Еллади у поезії Є.Маланюка (“Псалми степу”, “Варязька балада”). Аналіз вірша “Знаю – медом сонця, ой Ладо…» | ||
56 | Філософські мотиви у поезії “Істотне”. Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і порівнянь. Туга за рідним краєм, мотиви самотності (“Під чужим небом”). Художня майстерність віршів Є.Маланюка, оригінальність форми, особливості поетичного стилю. Літературознавчі праці про Т.Шевченка, І.Франка, Лесю Українку, М.Хвильового (“Книга спостережень”). | ||
57 | Улас Самчук. Життєвий і творчий шлях письменника, втілення в його творах трагічної долі українського народу в ХХ ст. Участь в організації МУРу (Мистецького Українського Руху). Автобіографічна основа роману «Юність Василя Шеремети». Публіцистика У.Самчука: народ і нація, проблеми формування національної свідомості (уривки зі статті “Нарід чи чернь?”). Мемуарні твори: “На білому коні”, “На коні вороному”. Трилогія «Ост» – зображення тривалого шляху українського народу до свого визволення. | ||
58 | “Maрія” (роман-хроніка) як художній документ про життя селянської родини в Україні в умовах тоталітаризму. Зображення страшних картин голодомору в Україні на прикладі однієї сім’ї. | ||
59 | Образ Марії, її символічний зміст та спорідненість з біблійними образами. Майстерність письменника у розкритті психології героїв, побудові драматичного сюжету. Пейзажні картини та художні деталі, їхня роль у творі. TЛ: поглиблення поняття про роман (роман-хроніка, епопея). | ||
60 | Контрольна робота з теми «Українська література 1920-1930-х років за межами України» (тести) | ||
61 | ЛРК «Надія квітне маком степовим» (Творчість В.Лісняка) | ||
62 | ПЧ Трилогія “Волинь” — роман-хроніка, широке епічне полотно про долю українського селянства в першій третині ХХ ст. Образ Матвія Довбенка як символ справжнього сина українського народу. Показ формування національної самосвідомості на прикладі Володька. | ||
63 | РМ. Захист творчих робіт, презентацій. | ||
64 | Узагальнення й систематизація вивченого | ||
ІІ семестр | |||
65 | Українська література 1940-1950 рр. Українська література в еміграції. Проголошення гасла “Творення великої літератури”. Організація МУР (Мистецький український дух). Активізація в післявоєнний період творчості І.Багряного, У.Самчука, В.Барки, Є.Маланюка та інших письменників.Відображення Другої світової війни в творчості українських письменників (О. Довженка, О.Гончара, Г.Тютюнника). | ||
66 | Олександр Довженко Життєвий і творчий шлях письменника, кінорежисера, засновника поетичного кіно. Кіноповісті Довженка як новий жанр у літературі. Звернення до історичної долі країни, народних звичаїв і традицій (“Звенигора”), до загальнолюдських філософських проблем, змалювання складних процесів на селі перед початком колективізації, які призвели до руйнації національних традицій і моральних засад (“Земля”). Режисерська майстерність митця. ТЛ: кіноповість | ||
67 | Проблеми народу та війни, історичної пам’яті у кіноповісті “Україна в огні”. Несправедлива критика твору в сталінські часи. Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки. ТЛ: публіцистичність | ||
68 | Образ Лавріна Запорожця як символу нескореності українського народу. Жіночі образи. Патріотичні мотиви, звеличення героїчного подвигу народу, утвердження його безсмертя. | ||
69 | Оповідання та новели періоду війни. «Ha колючому дроті», “Воля до життя”, “Ніч перед боєм”. Історія написання «Зачарованої Десни», її автобіографічна основа. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті. | ||
70 | РМ Твір-роздум «Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна». | РМ | |
71 | ПЧ Оповідання О.Довженка “Ніч перед боєм”. | ПЧ | |
72 | «Щоденник» О.Довженка — важливий історико-літературний документ епохи. Особливості художнього стилю О.Довженка. Значення творчості О.Довженка як основоположника поетичного кіно. Визнання його таланту в світі. | ||
73 | Іван Багряний (Лозов’ягін) Життєвий і творчий шлях письменника. Огляд поетичної та прозової спадщини митця. “Сад Гетсиманський” — “справжня енциклопедія радянської політичної в’язниці» (Ю.Шерех). | ||
74 | «Тигролови» як зразок пригодницького роману (узагальнююче повторення). ТЛ: поглиблення поняття про роман (пригодницький та соціально-психологічний романи). | ||
75 | Роман “Огненне коло». Національна трагедія в роки Другої світової війни (битви під Бродами). Образи Петра і Романа, двох бойових побратимів, показ через їх сприйняття жахів війни. Особливості жанру (соціально-психологічний роман). Антивоєнне спрямування твору, його глибокий психологізм. | ||
76 | Українська література в другій половині ХХ ст. Офіційна реабілітація несправедливо забутих і репресованих письменників. Закордонне об’єднання українських письменників “Слово”. Явище “шістде сятництва” і пробудження національної свідомості в суспільстві. Нью-Йоркська група письменників. Постшістдесятники. ТЛ: постмодернізм; соцреалізм, модернізм (повторення). | ||
77 | Українська поезія 1960-1990-х рр. Поети-шістдесятники. Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. “Шістдесятництво” як явище соціальне і культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом. | ||
78 | Василь Симоненко. Творча біографія митця — “витязя молодої української поезії (О.Гончар). Патріотичні мотиви як лейтмотив творчості. “Лебеді материнства”. “Задивляюсь у твої зіниці...”. “Є тисячі доріг...”. | ||
79 | В.Симоненко. “Ти знаєш, що ти — людина...», “Я…”, «Люди – прекрасні…», “Дід умер”, “Жорна”, «Злодій», «Кривда». Цикл “Гострий плуг”.“Казка про Дурила”. Збірка новел “Вино з троянд”. | ||
80 | Своєрідність інтимної лірики поета. “Вона прийшла...”, “Ікс плюс і грек”, “Ну скажи, хіба не фантастично…”, “Є в коханні і будні, і свята…”.Особливості поетичного стилю В.Симоненка. ТЛ: віршові розміри (узагальнююче повторення). | Напам’ять 1 поезію (на вибір) | |
81 | РМ Дискусія «Самоствердження людини в складному сучасному світі». | ||
82 | Контрольна робота з теми „ О.Довженко, І.Багряний, В.Симоненко”(тести). | ||
83 | Дмитро Павличко. Стислі відомості про поета, перекладача. Основні поетичні збірки: “Любов і ненависть”, “Бистрина”, “Сонети подільської осені”, “Таємниця твого обличчя”, “Покаянні псалми”. Громадянські мотиви його поезії. Алегоричний зміст вірша “Коли помер кривавий Торквемада...”.“Ти зрікся мови рідної...”. Художні деталі у поезії, афористичність мови. Роль анафори, поетичного обрамлення. | ||
84 | Інтимна лірика поета. “Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Дзвенить у зорях небо чисте…”. Моральне обличчя ліричної героїні (“Коли ми йшли удвох з тобою...”). Пісенна творчість Д.Павличка. Вірш “Два кольори” його спорідненість із “Піснею про рушник” А.Малишка. | Напам’ять «Два кольори» | |
85 | Цикл поезій “Покаянні псалми”, самоаналіз у ньому власного життя, своєї душі й долі (вірш “Це Ти створив мене таким...”). Особливості поетичного стилю Д.Павличка. Місце поета в українській літературі. Переклади ним сонетів зі світової літератури. ТЛ: поглиблення поняття про сонет. | ||
86 | Ліна Костенко. Життєвий і творчий шлях поетеси. Огляд творчості. Особливості поетичного стилю Л.Костенко: філософічність, історизм мислення, інтелектуалізм, публіцистичність, громадянський і патріотичний пафос. | ||
87 | Спогади про війну, пам’ять історії (“Мій перший вірш написаний в окопі....”). “Пастораль ХХ сторіччя”. Л.Костенко про призначення поета і поезії. Вічні” українські фольклорні типи, образи-архетипи як атрибути української свідомості (“Українське альфреско”). Роздуми про суть життя у віршах-медитаціях “Життя іде і все без коректур...”, «Вже почалось, мабуть, майбутнє…». Пейзажна лірика. Зорові і слухові образи (“Двори стоять у хуртовині айстр...”, “Ті журавлі і їх прощальні сурми...”). Майстерність поетичної мініатюри (“Я вранці голос горлиці люблю...”), обрамлення в поезії. ТЛ: катрен, пастораль. | ||
88 | Інтимна лірика поетеси. Глибина і щирість почуттів ліричного героя (“Світлий сонет”). Асоціативні роздуми про кохання у циклі “Летючі катрени” (поетичні мініатюри “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”). Образотворчі засоби вираження почуттів ліричного героя. | ||
89 | ПЧ Л.Костенко. Поема-балада «Скіфська одіссея» (незнищенність історичної пам’яті народу), драматична поема «Дума про братів не азовських», історичний роман у віршах «Берестечко». | ||
90 | “Маруся Чурай” — роман у віршах. Особливості жанру (історичний роман у віршах). Фольклорна та історична основа твору (доба козаччини за Хмельниччини). Композиція твору, його патріотичний зміст. ТЛ: поглиблення поняття про літературні жанри, роман у віршах. | ||
91 | Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Любов і зрада, пісня й історія, митець і суспільство, індивідуальна свобода людини — найголовніші сюжетні лінії твору. | Напам’ять уривок із «Марусі Чурай» (на вибір) | |
92 | Філософські роздуми в поемі «Маруся Чурай» над історичним минулим народу. Глибоке розкриття внутрішнього світу героїні. Інші образи у творі. Афористичність мови. ТЛ: образи-архетипи. | ||
93 | Іван Драч. Життєвий і творчий шлях. Поет-новатор в українській літературі. Особливості поетичного стилю І.Драча. Усвідомлення свого родового коріння (“Лист до калини, залишеної на рідному лузі в Теліжинцях”). Фантастична поема-трагедія “Ніж у сонці” (уривок “Українські коні під Парижем”). «Чорнобильська мадонна». | ||
94 | Балади Івана Драча. “Балада про вузлики”. Художня деталь у творі. Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості (“Балада про соняшник”). Оригінальність образів. Майстерність верлібру. Використання символів (сонця, соняшника). Роздуми про справжнє покликання людини у житті та її обивательське існування (новорічна балада “Крила”). ТЛ: поглиблення поняття про баладу. | Напам’ять «Балада про соняшник» | |
95 | Микола Вінграновський. Поет, прозаїк, кіно митець. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”.. Аналіз віршів “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні…”, “Чорна райдуга”). Фольклорні мотиви в поезії, її національний колорит («Тополя»). Виразне читання напам'ять. ТЛ: оксиморон. | Напам’ять 1 вірш на вибір | |
96 | Борис Олійник.Життєвий і творчий шлях.Образ матері як наскрізний у творчості поета. Оригінальність поетичних переживань («Мамо, вечір догора…», «Мати наша − сива горлиця…»). «Пісня про матір». ТЛ: поглиблення поняття про ліричні жанри (пісню). | Напам’ять «Пісня про матір» | |
97 | Б.Олійник. Людина і природа в поемі «Крило». | ||
98 | Ірина Жиленко. Розповідь про поетесу. Інтимна філософічність лірики поетеси. Світ жіночої душі. «Шістдесятництво» крізь призму сьогодення і вічних понять честі, чесності, любові. «І світла алея», «За золотими вікнами зірок». | Напам’ять «І світла алея» | |
99 | Контрольна робота з теми „Творчість поетів-шістдесятників” (тести). | ||
100 | ПОСТШІСТДЕСЯТНИЦТВО. “Київська школа” поетів(огляд) Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості.Ігор Калинець, Василь Голобородько, Микола Воробйов, Віктор Кордун та ін. | ||
101 | Ігор Калинець (цикли поезій “Калинова сопілка”, “Веселка”, зб. «Тринадцять аналогій», «Слово триваюче» та ін.). Верлібр як універсальна форма цих поетів. Загальна характеристика поезії І.Калинця та В.Голобородька. ТЛ: поглиблення поняття про верлібр. | ||
102 | Василь Стус. Життєвий і творчий шлях поета. Загальний огляд творчості. Василь Стус — перекладач. Особливості поетичного стилю В.Стуса. Поезія В.Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці. | ||
103 | Патріотичні мотиви в ліриці В.Стуса, образ України. “О земле втрачена, явися...”, «На колимськім морозі калина…». Філософські роздуми ліричного героя про смисл людського життя (“Мені зоря сіяла вранці…”). | ||
104 | “Господи, гніву пречистого...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”.Екзистенційні мотиви у творах. ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі, метафора (поглиблено). | Напам’ять 1 із віршів (на вибір) | |
105 | Інтимна лірика поета, мотиви самотності (“Посоловів од співу сад...”, “У порожній кімнаті”). | ||
106 | Проза 1960-1990-х рр. ХХ ст. Інтенсивний розвиток малої прози (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В. Шевчука, Гр. Тютюнника, А.Дімарова та ін.). Дальший розвиток роману (Григорій Тютюнник, О.Гончар, М.Стельмах). Історична романістика (П. Загребельний, Ю.Мушкетик та ін.). Продовження традицій “химерної прози” (В.Земляк) та українського бароко (Валерій Шевчук). Еміграційна література цього періоду (В.Барка та ін.). | ||
107 | Григорій Тютюнник Життєвий і творчий шлях письменника. Роман “Вир”(оглядово) — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни. | ||
108 | Колоритні національно виразні характери у творі (Тимко Вихор, Гамалія, Дорош, Гнат Рева, Орися). Поєднання реалістичних та романтичним засобів зображення. Символічний зміст назви роману. Його висока художня майстерність. | ||
109 | Олесь Гончар. Життєвий і творчий шлях. Рання творчість письменника (оповідання, новели, поезія). Романи “Прапороносці”, «Циклон», «Людина і зброя», «Бригантина» та ін. Особливості стилю О.Гончара: лірично-філософський струмінь, романтичний пафос, естетизм. ТЛ: поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника, роман та його різновиди. | ||
110 | Роман “Людина і зброя”. Змалювання трагічного початку війни, образи молодих воїнів (Богдан Колосовський, Степура, Духнович та ін.), їхній патріотизм. Гуманістичний пафос роману. Ідейний зміст назви твору. Роман у новелах “Тронка”. («Полігон»). Глибокий ідейний смисл назви твору, оригінальність жанру. Новела-засторога “Залізний острів” з роману. | ||
111 | Олесь Гончар — новеліст, майcтер відтворення внутрішнього світу героїв (ранні новели “МодриКамень”, “Ілонка”). Художнє осмислення краси людських почуттів та філософії миті людського щастя у новелі “За мить щастя”. Образи Сашка Діденка та Лорі, художні засоби їх зображення. | ||
112 | Проблемно-філософський роман “Собор”. Символічність назви та багатопроблемність роману. Особливість сюжету і композиції твору. | Напам'ять прозовий уривок | |
113 | Колоритні образи-персонажі. Гнівний осуд національного нігілізму, моральної ницості, душевної пустоти в образі Володьки Лободи. Філософські та публіцистичні відступи про смисл людського життя, екологію природи й душі. | ||
114 | Григір Тютюнник. Розповідь про письменника. Спорідненість стилів Григора Тютюнника та Василя Шукшина.“Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (новела “Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності. TЛ: поглиблення поняття про новелу, художню деталь. | ||
115 | «Три зозулі з поклоном».Звеличення благородних людських почуттів, чесності й порядності в житті. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. | ||
116 | Порушення гострих морально-етичних проблем у творах, зображення складних родинних сосунків (оповідання “Оддавали Катрю”). | ||
117 | Контрольна робота з теми «Творчість В.Стуса, Г.Тютюнника, О.Гончара, Гр.Тютюнника» (твір) | ||
118 | Валерій Шевчук. Життя і творчість митця. Тематично-жанрова різноманітність великої прози. Значення творчості Валерія Шевчука в розвитку української літератури. | ||
119 | Філософсько-міфологічна основа роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула та збірка новел “Голос трави”). Особливості композиції. Демонологічні мотиви. Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного), притчові мотиви і символи, жіноче і чоловіче начало у творі. ТЛ: бароко, притчевість, символічність, поглиблення поняття про баладу, роман-балада. | ||
120 | Глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу героїв. Майстерність у використанні біблійних образів і народних легенд. | ||
121 | УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА. Українська історична проза в лещатах радянської ідеології. Павло Загребельний. Життя і творчість. Загальна характеристика його творчості.Історичні романи письменникаяк правдиві художні документи з минулого нашого народу (“Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан…”, “Тисячолітній Миколай”). | ||
122 | Тема героїзму народу під час Другої світової війни (повість “Дума про невмирущого”). Актуальні проблеми сучасності в інших творах письменника (“Розгін”, “Південний комфорт”, “Брухт”). | ||
123 | Роман «Диво», історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сизоока. Князь Ярослав Мудрий. Образи вченого-патріота Гордія Отави та його сина Бориса. Проблема життєвого вибору людини. Місце П.Загребельного в історії української літератури. ТЛ: історична правда та художній вимисел (повторення). | ||
124 | УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ 1960-1990 рр. Криза в розвитку української драматургії і театру. Ярослав Стельмах. Короткі відомості про письменника та його твори. Зображення у трагікомедії «Синій автомобіль» духовної і творчої кризи письменника. Особливості сюжету й композиції (твір починається з розв’язки). Постмодерністські мотиви у творі. ТЛ: поглиблення поняття про драматичний твір (трагікомедія). | ||
125 | СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(огляд). Стильове й тематичне оновлення української літератури. Виникнення нових літературних угруповань: АУП (Асоціація українських письменників), Бу-Ба-Бу, ЛуГоСад, «Пропала грамота», «Нова дегенерація» та ін. Сучасні часописи та альманахи. Твори Г. Пагутяк, Ю.Андрухович, О.Забужко, І. Римарука, В. Слапчука та ін. | ||
126 | Неоавангардистські, постмодерні пошуки в сучасній українській літературі. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років. ТЛ: постмодернізм. | ||
127 | Українська російськомовна поезія (огляд). Українська тематика у творах Миколи Ушакова («Стихи о Шевченко», «Старый Киев», «П. Г. Тычине»), Леоніда Вишеславського («Этоукраинское село…», «Песня над полем плывет, и вздыхает…», «Мова»), Бориса Чичибабіна («Приготовление борща», «Проклятие Петру», «С Украиной в крови…», «Тарас») | ||
128 | Леонід Кисельов («В пятдесят втором, холодном, трудном…», «Я позабуду все обиды…», «Цари», «Стихи о Тарасе Шевченко», «Луна позолотила иней…», «Дом Шевченко», «Язык не может сразу умереть…»). | ||
129 | Повторення вивченого. Вершинні досягнення української літератури, зосередження уваги на ідейно-художніх особливостях, новаторстві письменників на тлі відповідного відрізка часу. «Слово про похід Ігорів», Григорій Сковорода, «Енеїда» І.Котляревського (бесіда). | ||
130 | «І мертвим, і живим…» та «Великий льох» Т.Шевченка, «Чорна рада» П.Куліша, «Мойсей» І.Франка, «Земля» О.Кобилянської, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Інтермецо» М.Коцюбинського. | ||
131 | «Сонячні кларнети» П.Тичини, «Поза межами болю» О.Турянського, «Маруся Чурай» Л. Костенко, «Дім на горі» Вал.Шевчука. | ||
132 | Контрольна робота з теми „В.Шевчук, П.Загребельний, Я.Стельмах, сучасна українська література” (тести). | ||
133 | ЛРК Постать В.Кравченка на тлі епохи. Творча спадщина. | ||
134 | Повторення. Бесіда «Твір, який справив найбільше враження й спонукав замислитися над прочитаним» | ||
135 | Урок-конференція «Твори української літератури у контексті світового літературного процесу». | ||
136 | РМ. Захист творчих робіт, презентацій. | ||
137 | Узагальнення й систематизація вивченого з теорії літератури. | ||
138 | Узагальнення й систематизація вивченого. | ||
