Published using Google Docs
kons_8kl_1.docx
Updated automatically every 5 minutes

Конспект уроку

з фізики  у 8 класі

на тему «Сполучені посудини»

                                          Виконала:    

                                          Вчитель фізики Борівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                         Покрищук Наталія Володимирівна

Тема уроку. Сполучені посудини.

Мету уроку:

сформувати знання про рівень вільної поверхні рідини в сполучених посудинах, показати широке застосування цих знань на практиці;

розвивати інтерес до експериментування, розвивати вміння аналізувати, зіставляти, робити узагальнення; розвивати навички міжособистісного спілкування; формувати компетентність продуктивної діяльності.

формувати у школярів позитивне ставлення до навчання.

Наочність: таблиця густин деяких речовин; схема шлюзування суден; схема функціонування артезіанського колодязя; комп’ютерні анімації «Густина рідини», «Гідростатичний тиск», «Сполучені посудини» з бібліотеки електронних наочностей «Фізика 7-9 кл.».

Демонстрації: демонстрування дослідів, які доводять, що дві рідини (вода чиста і насичений розчин солі) мають різну густину. Демонстрування дослідів із встановленням рівнів однорідних і неоднорідних рідин у сполучених посудинах різної форми, демонстрування приладів і обладнання. Які являють собою сполучені посудини.

Тип уроку: проблемно-розвивальний.

Основні вимоги

Учні повинні знати:

Учні повинні вміти:

Основні опорні поняття і уявлення

Основні поняття і уявлення, що формуються

                               ЕТАПИ УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети і плану проведення уроку:

  1. Як розміщуються рідини в сполучених посудинах?
  2. Як за допомогою сполучених посудин визначити густину невідомої рідини?
  3. Практичне застосування сполучених посудин.

ІІ. Мотивація.

Проблемне запитання уроку:

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Проведення фізичного диктанту:

Варіант 1

  1. Що таке густина речовини?
  2. За якою формулою обчислюється густина речовини?
  3. В яких одиницях вимірюється густина речовини?
  4. Який фізичний зміст густини речовини?

Варіант 2

  1. Що називається гідростатичним тиском?
  2. За якою формулою обчислюється гідростатичний тиск?
  3. В яких одиницях вимірюється тиск?
  4. Як формується закон Паскаля?

IV. Перевірка домашнього завдання.

  1. Обладнання для досліду: терези важільні технічні.

(Зважування на терезах двох мірних циліндрів з чистою водою і насиченим розчином солі.)

  1. Обладнання для досліду: скляний трійник з під’єднаними гумовими трубками.

(Трубки занурюють у циліндри на однакову глибину і слабо дмуть. Бульбашки виходи муть лише з однієї трубки.)

Запитання до учнів:

  1. Обладнання для досліду: картоплина на довгій нитці.

 Картоплина тоне у прісній воді і плаває в розчині солі, оскільки виштовхувальна сила, що діє на картоплину, залежить від густини рідини.

  1. Обладнання для досліду: довга скляна трубка, запаяна з одного кінця.

У трубку наливають забарвлений розчин солі, опускають на поверхню рідини шматок пінопласту, а зверху акуратно доливають чисту воду.

Певний час помітна межа поділу рідини. Щоб підсилити ефект досліду, можна зверху на воду долити шар олії (ρ=930 кг/), потім – шар рідкого парафіну (вазелінової олії, ρ=930 кг/). Рідини не змішуються, оскільки їхні густини різні. У нижній частині посудини рідина з найбільшою густиною, а у верхній – з найменшою.

V. Вивчення нового матеріалу.

       -    Як визначити густину олії?

Обладнання для досліду: U-подібна трубка, лінійка, посудина з водою і олією. 

  1. Спостереження вільної поверхні рідини в сполучених посудинах (у двох скляних трубках, з’єднаних між собою гумовою трубкою із затискачем).
  1. Запитання для учнів:
  1. Самостійне формування висновку про те, як встановлюються вільні поверхні рідин у сполучених посудинах.
  2. Лаконічний виклад матеріалу вчителем із використанням комп’ютерної анімації.
  1. Спостереження за тим, як розміщуються вільні поверхні різних рідин у сполучених посудинах.

2.1. Демонстрація дослідів: встановлення рівнів рідин в U-подібній трубці, якщо в одну трубку налито дві, а в іншу – три рідини різної густини.

2.2. Самостійне формування учнями проблеми, реалізованої за допомогою демонстраційного експерименту.

- Яка залежність між висотами стовпчиків двох різних рідин, що потребують у рівновазі, та їх густинами?

- Яка з рідин має більшу густину – рівень якої у сполучених посудинах вищий, чи та, рівень якої нижчий?

2.3. Запитання до учнів:

- Чому дорівнює тиск стовпчика рідини в лівому коліні сполучених посудин?

- Про що свідчить рівновага рідин у посудинах (учні повинні зробити висновок про рівність тисків на однаковому рівні нижньої рідини)?

2.4. Зачитування  учнями фрагменту тексту підручника з метою отримання відповіді на проблемне запитання.

2.5. Розв’язання проблемної ситуації вчителем.

У посудинах з різними не змішуваними рідинами висоти стовпчиків над рівнем, нижче від якого рідина однорідна, обернено пропорційні до їх густин.

VI. Закріплення і контроль вивченого.

Учні під керівництвом учителя розглядають практичне застосування сполучених посудин:

Робота з підручником

Гідравлічна машина – ще один приклад практичного застосування закону про сполучені посудини. За таблицею (або рисунком в підручнику) учні ознайомляться із будовою гідравлічної машини (зокрема, преса). Підкреслюється, що і тут на практиці «працює» закон Паскаля. За допомогою гідравлічних пресів штампують метали, пресують папір і картон, вичавлюють сік з винограду й олію з насіння.

 Розв’язання задачі

Задача. Вантаж якої маси можна підняти за допомогою гідравлічного домкрата, площі поршнів якого дорівнює 1,2 і 1440 , якщо сила, що діє на малий поршень домкрата, може досягти 1000 Н? Тертя не враховувати.

Дано:

Розв’язання


                                                   

                      Відповідь:

VII. Домашнє завдання.

Вправа 17, §32.

Скарбничка цікавих фактів.

У Давньому Римі, найімовірніше, закон сполучених посудин не був відомий. Тому, прокладаючи водопровід, римляни зводили спеціальні насипи з нахилом униз. Вони були впевнені, що вода не може самостійно підніматися вгору.

Наше серце працює подібно до насосу. Під час скорочення серцевого м’яза (у медицині цей момент називається систола) кров під тиском виштовхується із серця в артерії (спеціальні клапани не пускають її назад). Коли ж серцевий м’яз розслаблюється (діастола), він заповнюється венозною кров’ю.