Тимченко Л.А.
Самоорганізація особистості на уроках хімії
В статті обгорунтовуються реалізація самоосвітньої діяльності учнів на уроках хімії.
Сучасна освіта України має велику варіативність щодо форм і змісту навчання. Різні верстви населення очікують від освіти надання дітям достатньо різних компетенцій. Перетворювальні процеси в Україні обумовили нові тенденції розвитку освіти. Ключовими поняттями сучасної світової історичної доби є "глобалізація", "єдність", "синергетика".
Багато наукових відкриттів зараз здійснюються на стику різних наук, у сферах нових інтегральних міждисциплінарних досліджень. Концепція синергізму у навчанні і вихованні набуває бурхливого розвитку останніми роками. Визначається, що в сучасній освіті не слід долати хаос знань, навчального процесу, особистості, а треба навчитись робити його творчим, використовуючи ідеї синергетики, яка вивчає процеси самоорганізації, сталості, різноманітних структур живої та неживої матерії. Тому навчальному процесові слід надавати самоорганізуючого, творчого характеру. У сучасній освіті починає все більш домінувати тенденція відходу від "книжної школи навчання", а об’єктом освіти визначається не сукупність певних знань, а сукупність предметів, ситуацій, подій, явищ, які куди багатші за їхні образи у поняттях і теоріях.
Вимогою сучасного суспільства є розвиток творчої особистості, яка вміє робити вибір і приймати рішення у нестандартних ситуаціях, змінювати, при необхідності, професію і використовувати сучасні можливості для власного творчого розвитку протягом життя. Академічні знання стають усе менш важливими показниками якості освіти, їм на зміну приходять такі показники, як стійкість мотивації пізнання, здатність до самоосвіти, усвідомлення необхідності навчання упродовж всього життя. З огляду на це ефективність навчального процесу визначається характером діяльності учнів. Компетентність є індикатором того, як учні можуть підвищити свою успішність і працездатність на уроці.
Самоосвітня навчально-пізнавальна діяльність учнів неможлива без сформованих процесів мислення, а отже, неможливе і засвоєння знань. Знання самі по собі залишаються пасивними, якщо їх не застосовувати на практиці. Ще Аристотель говорив: «Розум полягає не тільки в знанні, а й у вмінні застосовувати знання на ділі». Процеси мислення – це вміння учня використовувати різні прийоми розумових дій: аналізувати, порівнювати, формувати свій варіант вирішення проблеми. Розвиток процесів мислення досягається на основі самоосвітньої діяльності дитини під час уроку та практичного застосування знань. Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи учнів. Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно - наслідкових зв'язків тощо.
Самостійна робота учнів спрямована на оволодіння навчальним матеріалом або його застосування без участі вчителя.
На уроках хімії ми використовуємо різноманітні завдання для самостійної роботи.
параграфа, знаходять однокорінні слова. Це сприяє осмисленому
запам’ятовуванню.
2. Завдання на виявлення відповідності між поняттями та їх змістом. Завдання підбираю із матеріалів ЗНО з хімії. Також пропоную учням підготувати такі завдання самостійно.
Наприклад:
- установіть відповідність між назвою органічної речовини та галуззю її використання.
Назва органічної Галузь використання
речовини
1 бензен А парфумерія і фармація
2 гліцерол (гліцерин) Б розчинник
3 метан В пальне в побуті та промисловості
4 фенол Г виробництво пластмас
Д консервант у харчовій промисловості
Назва речовини | Формула речовини |
5. Завдання на встановлення правильної послідовності.
- Розташуйте елементи в ряд за збільшенням числа електронів на зовнішньому енергетичному рівні:
А – кальцій Б – силіцій В – натрій Г - алюміній
6. Виконання тестових завдань.
Під час перевірки робіт враховую повноту використання матеріалу, грамотність, логіку викладення.
Уміння самостійно працювати – це те, чого учень повинен навчитися в школі. І перш за все, дитину треба навчити працювати з книгою, шкільним підручником. Наші учні краще працюють з комп’ютером, ніж з книгою. Діти читають мало, читають погано, їм складно зрозуміти зміст прочитаного. Тому важко розв’язати задачу, пояснити механізм того чи іншого хімічного процесу. Учені стверджують, що читання – це не проста навичка, а складний вид діяльності, що передбачає орієнтування у потоках інформації, сприймання та розуміння змісту тексту, його осмислення, засвоєння, а також подальше використання прочитаного у повсякденному житті, начальній та професійній діяльності для досягнення власних цілей. Розвиток мислення учнів залежить від характеру знань, а також від способу їх засвоєння. Тому я залучаю дітей до самостійної роботи з підручником та іншими посібниками як на уроці, так і при підготовці домашніх завдань. Робота з підручником буде ефективна тоді, коли в ній поєднуються репродуктивна і творча діяльність учнів з поясненням учителя і постановкою дослідів, уміле використання засобів наочності, виконанням вправ.
Усі діти за своєю природою допитливі – це їх сутність, необхідно лише розвивати цю якість. Заздалегідь пропоную своїм учням підготувати повідомлення з теми наступного уроку. Але треба обов’язково використати додаткову літературу, а не тільки матеріал підручника. Добираючи приклади з літературних творів, треба враховувати, щоб вони були пов’язані з темою уроку, містили якомога менше сторонніх факторів. Повідомлення треба розповідати й намагатися зробити це цікаво. Залучаю дітей до такого виду самостійної роботи ще на початкових етапах вивчення хімії, коли вони приходять до мене в сьомому класі, поступово ускладнюючи завдання. Це допомагає сформувати мовні навички, побороти сором’язливість, поділитися своїми інтересами, сприяє розвитку комунікативних здібностей. Оцінювання такої роботи проводимо разом з учнями класу за певними параметрами: науковість, доступність, уміння розповісти не тільки зрозуміло, але й цікаво.
Одним із важливих методів формування творчих здібностей учнів, розвитку їх пізнавальної активності є гра. Процес навчання тут поєднується з процесом спілкування, активність дітей навіть перевищує активність учителя.
Сюжети деяких ігрових ситуацій, які я пропоную дітям на уроках. Учні можуть підготувати різноманітні домашні творчі завдання.
Таким чином, для підтримки активності учнів можна застосовувати різні прийоми й засоби навчання, було б лише бажання вчителя розвивати у дітей властиву їм пізнавальну потребу.
Важливим засобом формування самоосвітньої компетентності учня є технологія «Навчання як дослідження». Дослідження забезпечує вищий рівень пізнавальної самостійності учнів; метод навчання, при якому пізнавальна діяльність учнів за своєю структурою наближається до дослідницької діяльності вченого, який відкриває нові наукові знання; спосіб навчання шляхом самостійного «відкриття» знань учнями. Він охоплює всі елементи проблемного навчання:
Сьогодні якість шкільної освіти визначається тим, наскільки випускники підготовлені до життя. Завдання школи – підготовка підростаючих поколінь до активної життєвої діяльності; формування в них здатності орієнтуватися в життєвих проблемах і знаходити способи їх розв’язання.
Ще Конфуцій казав: «Жити – значить мати проблеми, вирішувати їх – значить рости інтелектуально». Вирішення проблем – це рух, незмінний супутник розвитку.
Великий емоційний вплив на учнів мають зовнішні, яскраві ефекти демонстраційного експерименту. Вони добре запам’ятовуються і разом з тим сприяють засвоєнню виявлених закономірностей. Учні з цікавістю спостерігають такі досліди: горіння сірки,фосфору в кисні, взаємодію натрію з водою, забарвлені розчини тощо. Важливим чинником розвитку інтересу до хімічного експерименту є використання елементів зацікавлення.
Сучасна освіта вимагає зміни стереотипів, поглядів, методів і прийомів навчання. Вимоги ставлять перш за все до вчителя: бути творчим, креативним, гнучким, адаптуватися до вимог сьогодення, сучасних дітей та батьків, європейського напрямку в освіті, при цьому давати ґрунтовні знання на цікавих уроках. Форми і методи, більш чи менш вдалі, обирає для себе кожен учитель сам. Тож яким має бути урок хімії?
Особисто для мене - це перш за все - урок, на якому діти отримують знання.
На мою думку, найкращій оптимізації та гуманізації навчання сприяють прості, доступні й цікаві форми і методи навчання. Вони є і в особистісно-орієнтованому навчанні, і в інтерактивному навчанні, суб’єктивному навчанні, у проблемному навчанні. Учитель має обрати такі форми й методи та методичні прийоми чи вправи, які найкраще підходять саме до конкретного уроку, класу, дитини.
Для себе я виділяю такі основні напрямки:
I - учитель повинен досконало знати навчальний матеріал;
II - уроки повинні стати засобом активізації розумової діяльності, спонукати до самоосвіти;
III - урок повинен розвивати життєві компетентності, мати практичну спрямованість.
Для успішного виконання поставлених освітніх завдань важливе значення має самоосвіта вчителя як один зі шляхів неперервної освіти, постійного оновлення фахових і методичних знань. Доречно згадати слова Г.Сковороди: «Довго сам учись, якщо хочеш вчити іншого».
Для мене важливо, щоб мої учні отримали міцні знання, були впевнені у собі, вірили у власні сили і здібності. На кожному уроці формую у них розуміння того, що без напруженої систематичної праці неможливо досягти успіху, прищеплюю школярам інтерес до творчих пошуків, розвиваю в них логічне мислення, виховую бажання шукати нові, кращі шляхи розв’язання життєвих проблем, виконання дорученої справи. Школою освіта не закінчується, а починається. Не самі знання мають бути метою школи, а учень, який вважає знання, інтелект, духовний розвиток цінностями.
Відомості про автора:
Тимченко Лариса Адамівна – вчитель першої кваліфікаційної категорії, вчитель хімії Навчально-виховного комплексу «Дошкільний заклад- загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2»
Новокаховської міської ради
Адреса закладу: м. Нова Каховка, вул. Леніна б. 9 Херсонської області
Контактні телефони: роб. 4-21-35
Моб. 0501457279
Електрона пошта: anatolik2007@ukr.net