Проект ВГО «Українська бібліотечна асоціація»
за підтримки Посольства США в Україні
Бібліотеки і виборчий процес:
навчаємо бібліотекарів і виборців реалізації конституційних прав
(цикл вебінарів)
Тема 6. Можливі порушення виборчих прав громадян.
Способи захисту і відповідальність.
ПЛАН
Порушення виборчого законодавства – це рішення, дії або бездіяльність, які приймаються (вчиняються, допускаються) суб’єктами виборчого процесу та іншими особами, причетними до організації і проведення виборів, якщо такі рішення дії або бездіяльність порушують норми закону про вибори.
Причини порушень виборчого законодавства:
Суб`єкти порушень:
Значимість порушень та їхній вплив на результати виборів буває різним. Так, розрізняють наступні групи порушень.
Для того, щоб захистити себе від порушень виборчого права, варто застосовувати такі механізми:
З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися:
Способи фіксування порушень (докази):
Хто має право складати акт про порушення?
Формально виборець не має повноважень офіційно фіксувати порушення. Однак він може звернутися до спостерігачів чи представників кандидатів, а ті вже можуть складати відповідний акт про порушення під час виборчого процесу. Таким чином, скласти акт мають право:
Що має бути зазначене в акті?
Дії спостерігачів та інших осіб при виявленні порушень:
Процедура оскарження неправомірних дій до виборчих комісій
Скарга до виборчої комісії може бути подана суб’єктом звернення зі скаргою (тим, хто скаржиться) протягом 5 днів* після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження (тим, на кого скаржаться), за винятком наведених нижче випадків.
*1) Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана протягом 5 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування.
*2) Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце в день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, може бути подана до окружної виборчої комісії в дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.
Вимоги до скарги та її подання. Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі. У скарзі обов’язково потрібно вказувати:
Строки розгляду скарги:
Виборча комісія у разі задоволення скарги може прийняти рішення:
Порядок захисту порушених прав у судах
Судовий захист виборчих прав є головною демократичною гарантією виборів. Конституційні права людини оберігаються судами, що діють незалежно від виконавчої та законодавчої влади. Суд у суспільних відносинах завжди є захисником законних прав, у тому числі і політичних прав громадян, зокрема виборчих.
До захисту виборчих прав громадян належать усі випадки, в яких конкретні особи, політичні організації, партії або ЗМІ порушують виборче право: не допускають громадян до голосування, навмисне порушують правила виборчої кампанії, фальсифікують результати волевиявлення тощо. У цьому розумінні суд є кінцевою гарантією демократичного проведення виборів і того, щоб Закон був рівний для всіх, оскільки судовий захист виборчих прав є гарантією легітимності самих виборів.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи, що пов’язані з виборчим процесом, розглядають адміністративні суди. В залежності від суті порушення законодавством визначена підсудність – місцевий загальний суд, окружний адміністративний суд чи в окремих випадках Вищий адміністративний суд.
Для захисту порушених прав в судовому порядку до суду слід подати позовну заяву. У позовній заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Розглянемо випадки порушення виборчих прав, у яких варто звертатись до суду.
Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії). Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.
Рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії. Рішення, дії чи бездіяльність інших (дільничних) виборчих комісій, членів цих комісій, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду в цей же строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніше як за два дні до дня голосування. У разі звернення із зазначеним позовом до суду з порушення вищевказаного строку, позовна заява буде залишена без розгляду.
Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу. Виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.
Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.
Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу. Виборець може оскаржити такі дії чи бездіяльність, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.
Захист порушених прав правоохоронними органами
Компетенцією правоохоронних органів є розгляд справ, за які передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність. Основним завданням правоохоронних органів є як припинення правопорушення, так і притягнення винних осіб до відповідальності.
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори народних депутатів України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності у порядку, встановленому законом (стаття 114 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).
Кримінальний кодекс України (ст. 157–159) встановлює відповідальність за:
– перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин – у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина перша статті 157);
– незаконне виготовлення або зберігання чи використання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів – у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина перша статті 158);
– підробку виборчих документів, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, вчинені членом виборчої комісії, кандидатом, його уповноваженим представником, уповноваженою особою політичної партії (блоку) – у вигляді штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років; якщо це вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах – у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частини друга, третя статті 158);
– незаконну передачу іншій особі виборчого бюлетеня виборцем – у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина четверта статті 158);
– викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, виборчого протоколу або скриньки з бюлетенями, або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями – у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років; якщо це вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах – у вигляді штрафу від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (частини п’ята, шоста статті 158);
– умисне надання членом виборчої комісії громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше, ніж один раз у ході голосування, або надання виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня – у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (частина восьма статті 158);
– голосування виборцем, який бере участь у виборах на виборчій дільниці, більше ніж один раз – у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років; якщо таке саме діяння, вчинене за змовою з членом виборчої комісії – у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк (частини перша, друга статті 1581);
– умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах – у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років (частина перша статті 159).
Кодекс про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації – у вигляді штрафу для громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься стаття 186-2, що передбачає адміністративну відповідальність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування таких виборів, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президента чи депутати, а також агітація за або проти кандидата у день виборів тягнуть за собою накладання штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Крім того, у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься глава 15-А, що визначає адміністративні правопорушення, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Зокрема, такими правопорушеннями визнаються:
Адміністративна відповідальність за вказані правопорушення настає у вигляді штрафу, розмір якого визначається у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Джерела: