Методичні рекомендації щодо проведення профорієнтаційної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 н.р.

Мазуркевич Ірина Валеріївна,

методист відділу дистанційного навчання,

викладач кафедри природничо-математичних дисциплін та технологій

КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»;

Микитюк Людмила Володимирівна,

методист відділу виховної роботи та позашкільної освіти,

викладач кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»;

Суткова Валентина Олександрівна,

завідувач бібліотеки КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»;

Багдасарова Людмила Віталіївна,

методист відділу практичної психології і соціальної роботи

КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти».

Життєва компетентність учня – уміння вчитися впродовж життя, визначена у Концепції нової української школи, передбачає формування вміння вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію.

Тому завдання профорієнтаційної роботи у сучасній школі полягає не тільки в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, а й у вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння аналізувати свої здібності, співставляти їх з вимогами конкретної професії, планувати власну траєкторію оволодіння професією, розвивати власні професійно важливі якості особистості.

Профорієнтаційна робота в навчальному закладі здійснюється з урахуванням Законів України «Про освіту, Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», Указів Президента України «Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки», Концепції державної системи професійної орієнтації населення (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 842 від 17 вересня 2008 року), Концепції профільного навчання у старшій школі (затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України № 1456 від 21.10.2013 року), Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат (затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 430 від 30.11.1993), Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї (затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни № 714 від 30 червня 2011 року), Положення про психологічну службу системи освіти України (затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 127 від 03.05.99), листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році» № 2.1/10-1828 від 25.07.2016 року. 2


Профорієнтаційна робота проводиться із застосуванням особистісно зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до формування свідомого професійного самовизначення кожного учня.

Особистісно зорієнтований підхід до профорієнтаційної роботи забезпечує вивчення та врахування індивідуальних психофізіологічних особливостей школярів, їхніх інтересів і запитів та розвиток здібностей, необхідних для реалізації цих запитів.

Компетентнісний підхід забезпечує формування здатності будувати власну професійну траєкторію на основі знань про індивідуальні особливості, запити і можливості, потреби ринку праці у спеціалістах та вимогах професії до людини (професіографічної інформації).

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня застосовувати здобуті знання у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного і природного середовища, адаптації до соціально-економічних перетворень та змін кон’юктури ринку праці.

Компонентами профорієнтаційної роботи є професійне інформування, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Професійне інформування - ознайомлення школярів з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, формують вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі.

Роботу з професійного інформування в школі організовують: класний керівник, педагог-організатор, соціальний педагог, учителі – предметники. Існує багато форм і методів професійного інформування учнів: екскурсії на виробництва, зустрічі з представниками різних професій, відвідування вищих навчальних закладів, організація диспутів та бесід з використанням ефективних освітніх технологій.

Важливою у цій роботі є заміна монологічних методів подання інформації діалоговими формами спілкування педагогічних працівників з учнями та учнів між собою, підвищення рівня самостійності учнів під час участі у профорієнтаційних заходах, у проектній діяльності.

Професійну діагностику та консультування проводить практичний психолог навчального закладу.

Систематична і злагоджена робота з професійної орієнтації учнівської молоді сприяє прогнозованим для молодої людини результатам професійного відбору.

Професійний відбір – система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.

На цьому етапі Важливу роль відіграє організація застосування практичних занять на виробництвах: на базі навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних училищ, та ін. Це створить сприятливі умови для подальшої професійної 3


адаптації, тобто, процесу пристосування молодої людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Професійний відбір здійснюють профільна школа, вищі навчальні заклади, установи, які приймають випускників на роботу.

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, Затвердженому спільним наказом Міністерства освіти України, Міністерства праці України і Міністерства у справах молоді і спорту України від 2 червня 1995 року № 159/30/1526 визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а) початковий (пропедевтичний) етап (1-4 класи). Метою його є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;

б) пізнавально-пошуковий етап (5-7 класи). Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Оптимальним результатом є вибір напряму (профілю) навчання;

в) базовий (визначальний) (8-9, 8-11 класи) етап. Робота на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

Профорієнтаційна робота в навчальному закладі має бути системною. Тому діяльність педагогічного колективу повинна бути злагодженою і керованою. Так, координатором профорієнтації є заступник директора з виховної (або навчально-виховної) роботи, функціями якого є:

- вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку самовизначення школярів; 4


- налагодження зв'язків загальноосвітнього закладу з соціальними службами, громадськими організаціями, центрами зайнятості населення, які впливають на самовизначення учнів основної та старшої школи;

- планування роботи педагогічного колективу з формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення;

- здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу (консультації вчителів-предметників, класних керівників щодо організації системи навчально-виховної роботи, спрямованої на самовизначення учнів);

- проведення педагогічних рад з проблеми профільного та професійного самовизначення старшокласників;

- організація літньої учнівської трудової практики;

- організація участі обдарованих дітей у предметних олімпіадах різного рівня;

- організація системи підвищення кваліфікації класних керівників (тьюторів, коучів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми професійного самовизначення учнів;

- організація занять учнів у мережі допрофільної підготовки та профільного навчання;

- здійснення адміністрацією навчального закладу контролю роботи класних керівників (тьюторів, коучів, кураторів), вчителів-предметників, шкільної психологічної служби з проблеми профільного та професійного самовизначення учнів.

Керуючись концепцією профорієнтаційної роботи, освітньою програмою і планом виховної роботи школи, та враховуючи рекомендації заступника директора з (або навчально-виховної) виховної роботи, усі члени педагогічного колективу виконують певні функції.

Класний керівник:

- складає план педагогічної підтримки професійного самовизначення учнів з урахуванням різноманітних форм, методів, засобів, які активізують пізнавальну та творчу активність школярів;

- організовує індивідуальні та групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

- проводить педагогічні спостереження професійних схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);

- допомагає учням проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

- надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів і їх батьків із вказаної проблеми;

- проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення;

Класним керівникам 9-11 класів пропонуємо познайомити учнів з професіограмами. Заохочувати використовувати їх для професійного самовизначення. Із сучасним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій професіограми стали доступними для кожного, їх складання можливе у режимі on-5


line. Рекомендуємо познайомитися з порталом професійного консультування http://profi.org.ua/, де, крім професіограм, користувачам пропонують професійно зорієнтовані тести, рейтинги професій, порадаи психолога та інші матеріали.

Робота класного керівника тісно пов’язана з роботою педагога-організатора.

Педагог-організатор:

- організовує відвідування учнями днів відкритих дверей у вузах та середніх професійних навчальних закладах;

- організовує тематичні та комплексні екскурсії учнів на підприємства, на профорієнтаційні заходи до регіонального центру зайнятості;

- організовує зустрічі учнів з випускниками школи – студентами вузів, середніх професійних навчальних закладів та представниками різних професій;

- разом із класними керівниками проводить виховні заходи профорієнтаційного спрямування.

Для проведення виховних заходів пропонуємо таку тематику:

1-4 класи

- «Цінуймо працю інших»

- «Професії країни мистецтв»

- «Двоє братів – Умійко та Невмійко»

- «Землю сонце прикрашає, а людину – праця»

- «Калейдоскоп професій»

- «Усі професії потрібні, усі професії важливі ...».

- «Професії здоров’я»

- «Професії мужніх людей»

- «Професії настрою»

- «Цікавий світ професій»

- «Професії моїх батьків»

- «Цікаві факти про різні професії»

- «Я і світ професій»

- «Мої мрії про майбутнє»

- «Цінуймо працю інших»

- «Всі професії хороші – обирай на смак»

- «Підприємства нашого міста (селища)»

- «Подорож у світ професій»

- «Відгадай професію»

5-7 класи

- «Професії від «А» до «Я»

- «Професії мого роду»

- «Професії роду й народу»

- «Місто веселих майстрів»

- «Багато треба знати, щоб професіоналом стати»

- «Усі професії важливі, обирай свою»

- «Професії минулого, сучасного та майбутнього»

- «Щоб інших учити, потрібно самому вміти»

6


- «Невідомі професії відомих людей»

- «Трудова біографія моєї родини»

- «Маловідомі професії»

- «Історія речей, які тебе оточують»

- «Профорієнтаційний щоденник школяра»

- «Презентація професій»

8-9 класи

- «Формула вибору професії: можу + хочу + треба»

- «Освіта – шлях до майбутньої професії»

- «Таємниця майстерності»

- «Що я знаю про майбутню професію?»

- «Мої здібності. Як обрати професію»

- «Як не помилитися у виборі професії?»

- «Світ професій: праця та покликання»

- «Освіта і професія»

- «Твій вибір – життєвий успіх»

- «Ти і ринок праці»

- «Ярмарок професій»

- «Професії майбутнього»

- «Інтереси та їх роль у виборі професії»

- «Моя професія – моє покликання»

- «Орієнтир у нових професіях»

- «Фах, професія, спеціальність»

- «Здоров'я і вибір професії»

- «Тисяча і одна дорога»

- «Кроки до професії»

10-11 класи

- «Сучасні мрії молодих»

- «Із ста доріг – одна моя»

- «Як обрати «свою» професію – таємниця майстерності»

- «Сьогодні старшокласник – завтра студент»

- «Від мрії до професії»

- «Освіта – шлях до майбутньої професії»

- «Сузір’я робітничих професій»

- «Здібності людини і професії»

- «Мій вибір – життєвий успіх»

- «Я обираю своє майбутнє»

- «Дороги, які ми обираємо»

- «Успішний вибір»

- «Найпопулярніші та найпрестижніші професії. Трудова міграція»

- «Складові успішного вибору»

- «Корпоративні традиції. Вміння працювати в команді»

- «Трудова дисципліна та трудова етика»

7

- «Формула успіху. Вміння розставляти пріоритети»

- «Робоче місце та сучасні технології»

- «Мікроклімат у команді та кар’єрні перспективи»

- «Резюме. Співбесіда з працевлаштування»

- «Я обираю своє майбутнє!»

- «Як бути затребуваним у своїй професії»

- Риси та якості майбутнього фахівця»

Відповідно до Листа ДНУ Інститут модернізації змісту освіти» № 2.1/10-1828 від 25.07.2016 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році» змістом сучасної профорієнтаційної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах має бути: формування в учнів ставлення до себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, усвідомлення своєї індивідуальної неповторності, відповідальності та впевненості у досягненні майбутнього професійного успіху; активізація процесів самопізнання, самооцінки та актуалізація потреби у самовдосконаленні; формування системи знань учнів про специфіку профільного навчання як першого кроку до оволодіння обраною професією (для 8-9 класів), стратегію і тактику реалізації визначених напрямів власного кар’єрного зростання у майбутньому; ознайомлення учнів із способами і прийомами прийняття обґрунтованих рішень про вибір майбутнього профілю навчання і майбутньої професії, забезпечення їх практичним досвідом пошуку необхідної інформації для розробки або ж удосконалення індивідуальної освітньої траєкторії та стратегії професійного зростання у майбутньому.

Основою для узагальнення учнем здобутих знань, необхідних для професійного самовизначення, є курси профорієнтаційного спрямування. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів за вибором «Людина і світ професій» (2014р.) для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» (2014р.), які розраховані на 9, 18, 35, 70 год. і рекомендовані до використання в загальноосвітніх навчальних закладах, ресурсних центрах освітніх округів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, опорних школах територіальних об’єднань громадян у 8, 9, 10 та 11 класах за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, курсів за вибором факультативів.

Вчителі-предметники:

- сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості школярів засобами проектної діяльності, ділової гри, семінарів, конференцій, предметних тижнів, олімпіад, факультативів, конкурсів стінних газет та інших.

- забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загальнотрудові, професійно важливі навички;

- сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;

- проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

- адаптують навчальні програми факультативних курсів до профілю класу, особливостей учнів. 8


Наприклад, у навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливість формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.

Важливу роль відіграють також факультативні курси, які орієнтують старшокласників на конкретну професію і забезпечують їх певним обсягом знань, умінь і навичок.

Бібліотекар:

- вивчає читацькі інтереси учнів і рекомендує їм літературу, що допомагає у виборі професії; організовує виставки книг про професії та читацькі диспути-конференції профорієнтаційного спрямування;

- узагальнює і систематизує методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах та інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій);

- влаштовує виставки літератури про професії різних галузей (машинобудування, транспорт, будівництво, мистецтво та ін.)

- сприяє формуванню у школярів адекватної самооцінки;

- надає педагогічну підтримку дітям в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;

- здійснює консультації учнів з соціальних питань;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

Шкільний психолог:

- вивчає професійні інтереси і схильності учнів, здійснює моніторинг їх готовності до профільного та професійного самовизначення через анкетування учнів та їх батьків;

- проводить тренінгових занять з профорієнтації учнів, бесіди, психологічне просвітництво для батьків і педагогів на тему професійного визначення;

- здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

- запрошує батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці інтересів і схильностей учнів;

- створює базу даних з професійної діагностики.

Шкільний психолог має добре орієнтуватися в особливостях ринку праці, пропозиціями вищих навчальних закладів, володіти навичками консультування і добре знати вживаний метод профорієнтації. Але й цього буває мало – в різних ситуаціях буває важливо підібрати необхідний підхід, який дасть оптимальний 9


результат. Вибір підходу залежить від запиту учня чи батьків, ситуації профорієнтації, кількості людей і т.д.

На сьогоднішній день практичний психолог в своїй роботі виділяє і використовує чотири підходи до профорієнтації :

 інформаційний;

 діагностико-консультаційний;

 розвиваючий;

 активізуючий.

 Інформаційний підхід. Його мета – забезпечення різноманітною достовірною інформацією про сучасні професії, навчальні заклади та організації, що надають робочі місця, про ринок праці і про те, як планувати свою кар'єру. Прикладами такого підходу є:освітні виставки, дні відкритих дверей, ярмарки вакансій, зустрічі з фахівцями, представниками різних вузів і організацій, презентації, семінари, присвячені профорієнтаційній тематиці; довідники, статті в ЗМІ, відеоматеріали;сайти, що містять інформацію про навчальні заклади, описи професій, корисні статті, рейтинги вузів і спеціальностей, огляди ринку праці, інтернет- форуми; пошукові системи в інтернеті – банки вакансій для шукачів та роботодавців.

 Діагностико-консультаційний підхід здійснюється з метою встановлення відповідності учня тому чи іншому виду діяльності шляхом зіставлення його індивідуальних особливостей і вимог до професій.

 Приклади: інтерв'ю - співбесіда та анкетування; профорієнтаційне і психологічне консультування; профорієнтаційні тести та комплекси тестування, що оцінюють потенціал обстежуваних і їх професійно важливі якості (компетенції).

 Цей підхід застосовується в профорієнтації для вибору профільного навчання, навчального закладу, професії, сфери діяльності, кар'єрного консультування тощо; також діагностично-консультаційні методи застосовуються для формування команди, дослідження ступеня задоволеності персоналу і т.п. У разі комп'ютерної діагностики максимальна результативність цього методу досягається завдяки індивідуальній консультації психолога за результатами тестування.

 Розвиваючий підхід має на меті - формування різних знань, умінь і навичок, необхідних для оволодіння тією чи іншою професією і успішного працевлаштування.

 Активізуючий підхід застосовується з метою формування внутрішньої готовності до самостійної та усвідомленої побудови свого професійного та життєвого шляху. Цей підхід, користується великою популярністю серед шкільних психологів, та розрахований на різні вікові категорії учнів. Основна його особливість полягає в тому, щоб шляхом використання елементів гри, нестандартних питань і провокацій викликати в учня інтерес до професійного самовизначення, по-новому поглянути на звичні явища, змусити замислитися про себе, про явні та приховані особливості професій, про життєві цінності і їх зв'язок з передбачуваним шляхом професійного розвитку.

 Приклади: активізуючі опитувальники («Будь готовий! », «За і проти » тощо); активізуючі карткові ігри («Профессьянс», «Хто? Що? Де ? »; активізуючі настільні

10


ігри («Або-Або», «Бізнес-сміття» тощо); системи прийняття рішень («Схема альтернативного вибору» тощо).

 До активізуючих підходів також можна віднести проходження практики, стажування тощо, в процесі яких людина може спробувати себе в кількох областях і вибрати найбільш відповідну.

 Таким чином , всі напрямки повинні бути системно представлені в комплексі профорієнтаційної роботи, в іншому випадку існує небезпека, що вибір буде зроблений недостатньо свідомо чи не буде зроблений зовсім.

Медичний працівник:

- використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяє формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;

- проводить з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;

- надає консультації з проблеми впливу стану здоров'я на професійну кар'єру;

- надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу та соціальному педагогу в аналізі траекторії професійного самовизначення учнів.

Для організації профорієнтаційної роботи у навчальних закладах рекомендуємо використовувати таку літературу:

1. Бєлошицький О. Соціально-педагогічні проблеми профорієнтації учнівської молоді / О. Бєлошицький // Трудове навчання. – 2012. – № 4. – С. 46-51.

2. Білоцерковець І. Планета професій : творчий проект / І. Білоцерковець // Школа. – 2012. – № 7. – С. 78-80.

3. Близнюк Н. Профорієнтаційна робота у школі / Н. Близнюк // Завуч (Шкільний світ). – 2012. – № 15. – С. 34-46.

4. Богданова О. Н. Профессиональное самоопределение учащихся основной школы / О. Н. Богданова, И. В. Лаврентьева // Стандарты и моніторинг в образовании. – 2012. – № 6. – С. 32-35.

5. Бякова Н. В. Групповая профориентационная игра "Путь в профессию" / Н. В. Бякова // Воспитание школьников. – 2011. – № 1. – С. 49-56.

6. В мире перспективных профессий // Научно-методический журнал заместителя школы по научно-методической работе. – 2013. – № 1. – С. 127-128 ; № 2. – 2013. – С. 125-128 ; № 3. – С. 124-128 ; № 4. – С. 123-128.

7. Веленко А. Уроки профорієнтації в початковій школі : авторська розробка ігрових занять / А. Веленко // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 101-107 ; 2012. – № 1. – С. 19-21.

8. Войцехівська Н. Обираємо професію : заняття для учнів 8 класів / Н. Войцехівська // Психолог. – 2012. – № 23. – С. 19-22.

9. Горбатюк І. А. Світ професій і твоє місце у ньому / І. А. Горбатюк // Позашкільна освіта. – 2013. – № 5. – С. 6-16.

10. Гузенко Л. В. Концептуальные основы развития и становления профессиональной ориентации в средней школе Германии на современном этапе / Л. В. Гузенко // Профильная школа. – 2013. – № 2. – С. 42-44.

11. Гуцан Л. А. Світ професій : метод. посіб. для вчителів / Л. А. Гуцан. – Київ : Педагогічна думка, 2008. – 86, [1] с.

11

12. Зайчук С. Ранній вибір майбутньої професії / С. Зайчук // Психолог. – 2012. – № 2. – С. 8-11.

13. Зубковская И. Б. Мотивационные факторы выбора профиля обучения учащимися общеобразовательных учреждений / И. Б. Зубковская, И. В. Лаврентьева // Профильная школа. – 2013. – № 3. – С. 57-60.

14. Гвардіон Н. Розум і краса врятують світ : година спілкування з профорієнтації / Н. Гвардіон // Позашкілля. – 2011. – № 4. – С. 31-32.

15. Доровських Л. Самовизначення старшокласників в умовах сучасного шкільного простору / Л. Доровських // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 110-113.

16. Закатнов Д. О. Технології підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення : монографія / Д. О. Закатнов ; НАПН України. Ін-т проф.-техн. освіти. – Київ : Педагогічна думка, 2012. – 158, [1] с.

17. Зотова О. Професійна орієнтація учнів у навчально-виховній діяльності сільських закладів освіти / О. Зотова // Рідна школа. – 2011. – № 12.– С. 54-59.

18. Зубатюк Н. Моніторинг якості профільної освіти та профорієнтаційної роботи / Н. Зубатюк // Школа. – 2012. – № 1. – С. 36-46.

19. Калошин В. Важливість Я-концепції у забезпеченні самовизначення учнів ПТНЗ / В. Калошин // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 84-91.

20. Кидисюк Н. П. Ким стати? : дидактичні матеріали з профорієнтаційної роботи у 1-4 класах / Н. П. Кидисюк, Т. Б. Хомуленко. – Харків : Основа, 2012. – 143, [1] с. – (Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання»; вип. 12 (96)).

21. Клименко, В. Обираємо професію : курс гурткових занять / В. Клименко // Психолог. – 2012. – № 22. – С. 1-36. – Вкладка.

22. Коренькова О. Крок у майбутнє : профорієнтаційне заняття з елементами тренінгу / О. Коренькова // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 108-109.

23. Косенко Н. Аукціон професій : тренінг / Н. Косенко // Сучасна школа України. – 2012. – № 12. – С. 86-87.

24. Лапій В. «Готуємо школярів до свідомого вибору професії…» // В. Лапій. – Педагогічна думка. – 2012. – № 4. – С. 35-37.

25. Лощилова М. А. Пофессиональное самоопределение школьников (на примере Великобритании) / М. А. Лощилова // Профильная школа. – 2012. – № 5. – С. 15-23.

26. Лунченко Н. Вивчення професійної спрямованості старшокласників / Н. Лунченко // Заступник директора школи. – 2012. – № 12. – С. 43-54.

27. Мартинець Л. А. Проектна діяльність у професійному становленні особистості старшокласників / Л. А. Мартинець // Виховна робота в школі. – 2011. – № 4. – С. 42-55.

28. Мельник О. В. Зміст, форми та методи профконсультаційної роботи зі старшокласниками в процесі профільного навчання : наук.-метод. посіб. для вчителів / О. В. Мельник. – Київ : Педагогічна думка, 2008. – 54, [1] с.

29. Мерзлякова О. Л. Профорієнтація. Шпаргалка для вчителя / Олена Мерзлякова. – Київ : Шкільний світ, 2016. – 158, [1] с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

12

30. Методи психодіагностики у професійному самовизначенні молоді : метод. посіб. [для пед. працівників] / [авт.: О. В. Мельник, Л. С. Злочевська, Н. С. Гончар] ; НАПН України. Ін-т проф.-техн. освіти. – Київ : Педагогічна думка, 2012. – 109 с.

31. Миколаєнко А. Професійна орієнтація та професійне самовизначення учнів загальноосвітніх навчальних закладів / А. Миколаєнко, В. Герасимчук // Рідна школа. – 2012. – № 11. – С. 66-70.

32. Міщанін Н. Проблеми професійного самовизначення : перший крок у 8 класі з курсу «Людина і світ професій» / Н. Міщанін // Психолог. – 2012. – № 7. – С. 14-16.

33. Навігатор у світі професій : [профорієнтаційний напрям виховання] // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 11/12. – С. 118-160.

34. Олійник О. Сімейне професійне консультування в системі загальної середньої освіти / О. Олійник // Заступник директора школи. – 2012. – № 12. – С. 37-42.

35. Панова Л. Г. Професійний навігатор : урок-гра / Л. Г. Панова // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2012. – № 12. – С. 21-22.

36. Панова Л. Г. Світ професій : рольова гра «Башта» / Л. Г. Панова, О. Й. Благодірова // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2012. – № 11. – С. 26-27.

37. Петрище В. Обираю професію : структура програми / В. Петрище, М. Лемак // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 92-96.

38. Петрище В. Обираю професію : структура програми для 8-10 класів / В. Петрище, М. Лемак // Психолог. – 2012. – № 12. – С. 35-39.

39. Повалій Л. В. Професійне самовизначення старшокласників : метод. рек. / Повалій Л. В., Мачуська І. М. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 51 с.

40. Професіограми і психограми професій педагогічного спрямування : метод. посіб. / [В. В. Синявський]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 83 с.

41. Профорієнтаційна робота в школі // Позакласний час : Тематична вкладка. – 2015. – № 11. – С. 1-48.

42. Профорієнтаційна робота зі школярами в умовах профільного навчання : наук.-метод. посіб. для вчителів / [авт.: Мельник О. В., Уличний І. Л. ; за ред. О. В. Мельника]. – Київ : Педагогічна думка, 2008. – 126, [1] с.

43. Пчелинова В. В. Многоярусная классификация профессий и специальностей как основание профориентирования / В. В. Пчелинова // Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 1. – С. 40-47.

44. Романова І. Система профорієнтаційної роботи в спеціальній школі-інтернаті / І. Романова, Н. Петаєва //Дефектолог. – 2013. – № 3. – С. 4-9.

45. Садоян І. А. Рання професійна орієнтація – актуальна проблема сьогодення / І. А. Садоян // Нива знань. – 2012. – № 4. – С. 57-60.

46. Сидоренко В. К. Вплив особливостей психологічних типів особистості на можливості вибору професії молодою людиною / В. К. Сидоренко // Трудова підготовка в сучасній школі. – 2013. – № 6. – С. 35-40.

47. Ситнікова Г. О. Обираємо професію – обираємо життя / Г. О. Ситнікова, Н. П. Біличенко // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2012. – № 12. – С. 18-20.

13


48. Скутін А. О. Підготовка учнівської молоді до свідомого вибору професії на уроках трудового навчання у методичних поглядах Д. О. Тхоржевського / А. О.Скутін // Трудова підготовка в сучасній школі. – 2013. – № 6. – С. 11-15.

49. Ставецький В. Юрист – усе ще престижно, а вчитель – ні: формування свідомого підходу до вибору професій / В. Ставецький // Шкільний світ.– 2012. – № 3. – С. 4-5.

50. Титенко О. Людина для професії чи професія для людини? : година спілкування в 9 класі / О. Титенко // Завуч (Шкільний світ). – 2012. – № 15. – С. 47-49.

51. Ткаченко В. Вибір успішної професії : проект. Діяльність школи з реалізації проекту / В. Ткаченко, Л. Барсукова, С. Харитонова // Завуч (Шкільний світ). – 2012. – № 15. – С. 4-8.

52. Ткаченко В. Психологічне дослідження учнів 9-10 класів на етапі профілізації (2011-2012 рр.) / В. Ткаченко, Л. Барсукова, С. Харитонова // Завуч (Шкільний світ). – 2012. – № 15. – С. 9-12.

53. Туріщева Л. В. От уже ці сучасні професії / Л. В. Туріщева // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2012. – № 11. – С. 53-55 ; Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2012. – № 11. – С. 37-38.

54. Футерко Л. Моє професійне майбутнє : психологічний тренінг / Л. Футерко // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 97-100.

55. Харитонова С. Профорієнтація та психологія професійного вибору / С. Харитонова // Завуч (Шкільний світ). – 2012. – № 15. – С. 19-33.

56. Хмелєва-Токарєва О. Сучасна шкільна профорієнтація / О. Хмелєва-Токарєва, І. Ткачук // Психолог. – 2012. – № 2. – С. 12-13.

57. Цікавий світ професій : розробки занять для учнів 3-4 класів / авт.-упоряд. Г. І. Білоус. – Харків : Основа, 2012. – 94, [2] с. – (Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання»; вип. 3 (99)).

58. Хромова О. Л. Методичні рекомендації. Робота школи з педагогічної підготовки батьків до професійного самовизначення старшокласників / О. Л. Хромова // Класний керівник. – 2013. – № 13/14. – С. 1-30.

59. Чернецька Л. О. У світі професій : виховний захід, 5-11 кл. / Л. О. Чернецька // Виховна робота в школі. – 2012. – № 11. – С. 19-25.

60. Чуприна С. А. Використання методу проектів у профорієнтаційній роботі / С. А. Чуприна // Трудове навчання в школі. – 2012. – № 23. – С. 21-23.

61. Шемчук С. Ділові (рольові) ігри в професійній орієнтації старшокласників / С. Шемчук // Трудове навчання. – 2013. – № 5. – С. 38-41.

62. Яланська С. Система профорієнтацйної роботи у навчальному закладі / С. Яланська // Психолог. – 2013. – № 11/12. – С. 80-83

Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік

Лист ІМЗО № 21.1/10-1470 від 13.07.17 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ОСВІТИ

№ № 21.1/10-1470 13 липня 2017 року

Ректорам (директорам) обласних та
Київською міського інститутів
післядипломної педагогічної освіти

Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ-освіти у загальноосвітніх та   позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік

Нa виконання п. 2.6 Плану заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки, затвердженою Міністерством освіти і науки України 05.05.2016 року (наказ Міністерства освіти і науки від 29.02.2016 № 188), п. 221 Плану роботи державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» на 2017 рік» (наказ ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 23.03.2017 № 2) відділом SТЕМ-освіти Інституту розроблено «Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік», які затверджені на засіданні робочої групи з питань впровадження SТЕМ-освіти в Україні.

Інститут надсилає для практичного використання «Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік».

Просимо довести дані матеріали до відома керівників навчальних закладів та педагогічних працівників.

Зазначені методичні рекомендації розміщені на веб-сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua).

 В. о. директора Ю. І. Завалевський

Додаток до листа ДНУ
«Інститут модернізації змісту освіти»
від 13.07.17 № 21.1/10-1470

Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти
у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України
на 2017/2018 навчальний рік

Одним з актуальних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти виступає STEM-орієнтований підхід до навчання, який сприяє популяризації інженерно-технологічних професій серед молоді, підвищенню поінформованості про можливості їх кар’єри в інженерно-технічній сфері, формуванню стійкої мотивації у вивченні дисциплін, на яких ґрунтується STEM-освіта.

Акронім STEM (від англ. Science – природничі науки, Technology – технології, Engineering – інженерія, проектування, дизайн, Mathematics – математика) визначає характерні риси відповідної дидактики, сутність якої виявляється у поєднанні міждисциплінарних практик орієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін. Водночас, у STEM активно включається сукупність творчих, мистецьких дисциплін, що об’єднані загальним терміном Arts (позначення відповідного підходу – STEM and Arts). Актуальними напрямами STEM and Arts є промисловий дизайн, архітектура, індустріальна естетика тощо. Останнім часом, у європейському науковому дискусі наголошується на важливості всіх дисциплін, використанні міждисциплінарних підходів STEAM (літера A – All - всі) і поєднанні природничо-наукових з іншими навчальними дисциплінами, які вивчаються у школі.

STEM-освіта – це категорія, яка визначає відповідний педагогічний процес (технологію) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності. STEM-освіта ґрунтується на між- трандисциплінарних підходах у побудові навчальних програм різного рівня, окремих дидактичних елементів, до дослідження явищ і процесів навколишнього світу, вирішення проблемно орієнтованих завдань.

Використання провідного принципу STEM-освіти – інтеграції дозволяє здійснювати модернізацію методологічних засад, змісту, обсягу навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, технологізацію процесу навчання та формування навчальних компетентностей якісно нового рівня. Це також сприяє більш якісній підготовці молоді до успішного працевлаштування та подальшої освіти, яка вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

Головна мета STEM-освіти полягає у реалізації державної політики з урахуванням нових вимог Закону України «Про освіту» щодо посилення розвитку науково-технічного напряму в навчально-методичній діяльності на всіх освітніх рівнях; створенні науково-методичної бази для підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності науково-педагогічних працівників.

Основні ключові компетентності концепції «Нової української школи», а саме: спілкування державною та іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова грамотність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні й громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна, екологічна грамотність і здорове життя, гармонійно входять в систему STEM-освіти, створюючи основу для успішної самореалізації особистості і як фахівця, і як громадянина.

Нормативна база

Впровадження STEM-освіти здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту»«Про загальну середню освіту»«Про позашкільну освіту»«Про наукову та науково-технічну діяльність»«Про інноваційну діяльність», Указів Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (№ 344/2013 від 25.06.2013 р.), «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (№ 926/2010 від 30.09.2010 р.), Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (наказ МОН України № 522 від 07.11.2000 р.; зі змін. і доп., внесеними наказом МОНмолодьспорту України № 1352 від 30.11.2012 р., наказом Міністерства освіти і науки України № 380 від 31.03.2015 р.), План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки, затверджений Міністерством освіти і науки України 05.05.2016 року, рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 21.01.2016 року (протокол №1/1-4) «Про форсайт соціо-економічного розвитку України на середньострокову (до 2020 року) і довгострокову (до 2030 року) часових горизонтах (в контексті підготовки людського капіталу), наказ Міністерства освіти і науки України від 17.05.2017 № 708 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» на 2017-2021 роки» та інших.

Організаційна, навчально-методична робота

Впровадження STEM-освіти на всіх рівнях здійснюється відповідно затвердженого Міністерством освіти і науки України Плану заходів на 20162018 роки.

У своїй діяльності педагогічні працівники користуються глосарієм термінів, який було створено ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» з метою популяризації та узгодження розуміння сутності поняття STEM, науково-методичних підходів до розбудови напрямів STEM-освіти (режим доступу: http://www.imzo.gov.ua/stem-osvita/glosariy/).

Запровадження STEM-навчання на засадах особистісно зорієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів має відбуватися в межах чинного законодавства без очікувань повного переходу до другого покоління Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм. Це доцільно робити для розуміння напрямів освітніх реформ та, водночас, щоб зробити навчання учнів більш якісним та сучасним вже сьогодні. Ці підходи як в основній, так і у профільній школі слід запроваджувати поступово.

Педагоги загальноосвітніх, позашкільних закладів здійснюють навчальну діяльність у 2017/2018 навчальному році відповідно чинних навчальних програм, з якими можна ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua). Проте програма не обмежує творчу ініціативу педагогів, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб вихованців, у застосуванні методів і засобів навчання (навчально-методичні комплекти, підручники, програми спец. курсів, посібники, аудіо, відео матеріали тощо).

Здійснення переходу до компетентнісної моделі навчання та впровадження нових методичних підходів, перш за все, передбачає:

Особливою формою наскрізного STEM-навчання є інтегровані уроки/заняття, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці.

Інтегровані уроки можуть проводитись двома шляхами:

Основою ефективності таких уроків/занять є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням навчальних засобів різних предметів. Особливість планування і проведення інтегрованих, бінарних уроків полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, що інтегруються, так і декількома. Через складність координації діяльності педагогів у другому випадку таких інтегровані уроків проводиться необґрунтовано мало, тому необхідно планувати їх заздалегідь всіма вчителями паралелі. У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної навчально-виховної мети, досягнення конкретного результату.

З метою залучення учнів до практичної діяльності бажано розширити діапазон організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії та надати пріоритет засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, конкурсів, фестивалів, хакатонів, практикумів тощо.

Водночас, для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є дослідно-проектна діяльність. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів під керівництвом учителя. У процесі вивчення різних тем окремі діти або групи упродовж певного часу розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності вихованців, допомагає у визначенні мети, завдань навчального проекту, орієнтовних методів/прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних завдань. Учні самостійно або разом із учителем обирають форму презентації, захисту отриманих результатів. Оцінювання проектної діяльності здійснюється індивідуально, за довільною системою.

Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: набуваються нові знання, уміння і навички, які знадобляться в житті; розвиваються мотивація, пізнавальні навички; формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. Проектно-дослідна діяльність сприяє формуванню соціальних компетенцій, дозволяє пройти технологічний алгоритм від зародження інноваційної ідеї до створення комерційного продукту – стартапу, а також навчитися презентувати його потенційним інвесторам. У перспективі це сприяє зміні ціннісних пріоритетів та світоглядної позиції у молоді в бік формування відповідальної, соціально-активної, громадсько-патріотичної врівноваженої поведінки.

План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки передбачає створення STEM-центрів/лабораторій на базі загальноосвітніх (регіональних опорних шкіл), позашкільних навчальних закладів, наукових лабораторій, які мають відповідну матеріально-технічну, науково-методичну базу, фахівців для організації ефективної навчальної та науково-проектної діяльності. Робота STEM-центрів/лабораторій має регламентуватися чинним Положенням і бути спрямована на підтримку та розвиток STEM-освіти.

Профіль освітньої діяльності STEM-центрів/лабораторій визначається зовнішніми і внутрішніми чинниками, серед яких головними є сучасна матеріально-технічна база, підготовлені педагогічні кадри, а також підтримка і сприяння з боку керівництва навчального закладу. Актуальними напрямами такої діяльності нині виступають робототехніка та інженерні розробки; авіамоделювання; ракетомоделювання; аерокосмічні технології 3D-моделювання; винахідництво; хіміко-біолоічні технології; легоконструювання; основи веб-дизайну; основи відеотехнологій; основи інформатики та ін.

З метою об’єднання ресурсів, узгодження дій керівникам новостворених STEM-центрів/лабораторій важливо приєднуватися до Всеукраїнської мережі STEM-центрів, яка є невід’ємною складовою організаційно-методичної роботи щодо розвитку напрямів STEM- освіти.

Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення

Ефективність STEM-навчання, запровадження інноваційних методик Нової української школи, залежить від оновлення матеріально-технічної бази як предметів природничо-математичного циклу, так і навчального закладу в цілому. Навчальні, сучасні інформаційні засоби навчання, вимірювальні комплекси сприяють мотивації до навчально-дослідної, інтелектуальної й творчої діяльності учнів, розвитку пізнавального інтересу та формуються предметні компетентності, водночас, створюючи відповідні умови для розвитку профільного навчання.

З метою забезпечення єдиних підходів і вимог до рівня надання освітніх послуг природничо-математичного напряму та рівних умов здобуття якісної освіти для всіх дітей педагогам необхідно розробити план оновлення матеріально-технічної бази кабінетів природничо-математичних предметів керуючись «Типовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів», який визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного обладнання і є обов'язковим для засобів навчання та навчального обладнання.

У рамках реформи децентралізації оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів відбувається переважно коштом Державної субвенції на рівні місцевих органів влади, тому створення належних умов навчання безпосередньо залежить від ініціативності, професійної компетентності педагогів закладу.

З найбільш поширених засобів навчання для здійснення STEM-навчання є конструктори, робото-технічні системи, моделі, вимірювальні комплекси та датчики, лабораторні прилади, електронні пристрої (3Dпринтери, комп'ютери, цифрові проектори, проекційні екрани різноманітних моделей, оверхед-проектори, копі-дошки, інтерактивні дошки, документкамери, проекційні столики тощо). Їх використання надає учням змогу здійснювати проектну та дослідницьку діяльність, реалізувати завдання моделювання різноманітних процесів і явищ та усвідомлено формувати якісно нові трансдисциплінарні знання.

У STEM-центрах/лабораторіях використовуються актуальні високотехнологічні засоби навчання та обладнання, які пов'язані з технічним моделюванням, електротехнікою, ІТ-технологіями, науковими дослідженнями в області біо-, нано- енергозбережувальних технологій, автоматикою, телемеханікою, робототехнікою й інтелектуальними системами, радіотехнікою і електронікою, авіацією, аерокосмічною технікою та ін.

Водночас, доцільно використовувати ресурси STEM-центрів/лабораторій вищих навчальних закладів та науко-технічних станцій/лабораторій. Для якісного та ефективного проведення навчальних досліджень, проектних робіт педагоги та їх вихованці можуть скористатися ресурсною базою міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України» «МАНЛаб» (http://manlab.inhost.com.ua). Лабораторія містить значну кількість методичних розробок, відеозаписів експериментів, лекцій та пропозицій для співпраці по здійсненню учнівських досліджень. Допомога здійснюється на безкоштовній основі.

Інформаційно-комунікативні технології суттєво збільшують спектр методичних підходів щодо створення мережі STEM-центрів/лабораторій та дають можливість відкривати їх віртуальні версії, наприклад відкрито у рамках дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня Всеукраїнський науково-методичний віртуальний STEM-центр (ВНМВ STEM-центр). Наразі він працює у тестовому режимі.

Практика показує, що відкриті освітні інтернет-ресурси є доповненням до традиційних засобів навчання, забезпечують рівний доступ до якісної освіти молоді різних вікових груп, можливостей, зокрема дітей з особливими потребами, а також дають можливість використання різних форм навчання (індивідуальне навчання, групова робота, фронтальна робота, проектна діяльність).

Освітні сайти, віртуальні лабораторії, імітаційні тренажери, інтерактивні музеї роблять проведення дослідних експериментів доступними, а процес навчання творчим. Так, використання якісних освітніх інтернетресурсів, з одного боку, створює позитивну мотивацію до опанування учнями STEM дисциплінами, а з іншого – сприяє колективній навчальній діяльності усіх суб’єктів освітнього процесу.

У навчальній діяльності вчитель може користуватися або рекомендувати учням для самоосвіти різноманітні освітні інтернет-ресурси, наприклад: http://manlab.inhost.com.ua/; https://learningapps.org/2060328; http://innovationslab.com.ua/;http://www.lingva.ua

При використані таких ресурсів вчителю необхідно ознайомити учнів з можливостями ресурсу та провести бесіду щодо правил Інтернет-безпеки, правил етичної поведінки та дотримання авторських прав. Нажаль, переважна більшість веб-ресурсів для підтримки STEM-навчання мають англомовний інтерфейс, а їх ефективне використання неможливе без відповідної мовної компетентності користувачів.

Участь дітей та молоді у заходах

Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе у науково-технічній сфері є участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях, турнірах, наукових пікніках, фестивалях та інших інтелектуальних змаганнях.

Закладам освіти, що працюють за напрямом STEM, доцільно включити у плани навчально-виховної роботи у 2017/2018 навчальному році проведення науково-просвітницьких акцій, STEM-тижнів, організацію літніх та зимових таборів, які будуть містити заходи/заняття за напрямами STEM-освіти, наукових пікніків, Днях науки, фестивалях з мейкерства, науково-технічної творчості тощо. Окрім того, організовувати та проводити заходи з профорієнтації за форматом популярних проектів «Професії майбутнього», «Дівчата STEM», «ІТ-дівчата» враховуючи місцеві потреби ринку праці та можливості підприємств, бізнес-структур регіону. Педагоги можуть взяти активну участь (або розробити власні заходи у рамках фестивалю) у Всеукраїнському фестивалі STEM-весна («Festival STEM-spring – 2018»), Європейському STEM-тижні, Х Всеукраїнському фестивалі з робототехніки («Robotika – 2018»), а також у фестивалях нового формату «Maker Faire – 2018», стартапів «Class ідея», логічних ігор «Кубик Рубика» тощо.

Учні можуть взяти участь у 2017/18 навчальному році у заходах за підтримки Міністерства освіти і науки України, наприклад: олімпіади з предметів природничо-математичного циклу, комплексна олімпіада з математики, фізики, ІКТ «Турнір чемпіонів», міжнародний математичний конкурс «Кенгуру», міжнародний ІТ-конкурс «Бобер», міжнародна дистанційна гра-конкурс «Олімпіс–2018», Всеукраїнський фізичний конкурс «Левеня», Всеукраїнський Інтернет-турнір «Відкрита природнича демонстрація», Всеукраїнські інтерактивні конкурси «МАН-Юніор Дослідник» і «МАН-Юніор Ерудит», науково-технічна виставка-конкурс молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України», міжнародний науково-пізнавальний марафон «День комети», Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях»; змаганнях з робототехніки «DRON», «Robotika», «Robotraffic» тощо. Більш детальну інформацію про порядок, терміни проведення заходів можна дізнатися на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) та безпосередньо на однойменних сайтах заходів.

Професійна майстерність педагогів

Якість впровадження STEM-освіти багато в чому визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності науково-педагогічних працівників, наскільки вони активно використовують новітні педагогічні підходи до викладання й оцінювання, інноваційні практики міждисциплінарного навчання, методи та засоби навчання з акцентом на розвиток дослідницьких компетенцій. У зв’язку з цим, останнім часом посилена увага приділяється здійсненню якісної підготовки педагогів, реалізації довгострокових ініціатив щодо їх професійного розвитку на курсах підвищення кваліфікації в ІППО та міжкурсовий період.

Розвитку професійної компетентності педагогічних працівників буде сприяти участь у різнопланових заходах регіонального, всеукраїнського, міжнародного рівнів: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, STEM-фестивалі, конкурси, заняття у web-STEM-школі «STEM-освіта

вчителя» тощо. На таких заходах освітяни не тільки отримують нові знання, доступ до нових ресурсів, але й мають змогу презентувати власні наробки та обмінюватися новими думками, ідеями, досвідом. Вчителям відповідно до вектора свого фахового зростання необхідно використовувати всі пропозиції і долучатися до проектів, які реалізують не тільки державні освітні установи, а і громадські, міжнародні (грантові), комерційні. Наприклад, з метою підвищення якості викладання предмету, якісного проведення практичних робіт, дослідів з використанням сучасних вимірювальних комплексів педагогічні працівники можуть консультуватися та пройти стажування у міжпредметному лабораторному комплексі «МАНЛаб».

Інформацію про події з питань організації навчання за напрямами та проблематикою STEM-освіти, які проводить Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», безпосередньо відділ STEM-освіти у 2017/2018 навчальному році педагогічні працівники можуть отримувати з офіційних сайтів установ та зі сторінок соціальних мереж, наприклад, приєднавшись до групи на сторінці facebook – відділ STEM-освіти.

З метою підвищення фахової ерудованості педагоги мають можливість взяти участь у Всеукраїнських конкурсах/змаганнях: «Геліантус – учитель», «Наука на сцені», Інтернет - конкурс «Учитель року» за версією науковопопулярного природничого журналу «Колосок», у конкурсі на здобуття премії «Global Teacher Prize Ukraine» та інших.

Суттєву допомогу щодо підвищення фахового рівня та якісної підготовки до уроків педагогам надають фахові науково-методичні видання Міністерства освіти і науки України, науково-популярні, фахові журнали з природничих дисциплін.

Партнерська взаємодія

Успішний розвиток STEM-освіти здійснюється через залучення ресурсів та співробітництво у процесі навчання й викладання між педагогічними колективами і зовнішніми учасниками, такими, як вищі навчальні заклади, академічні наукові установи, науково-дослідні лабораторії, наукові музеї, природничі центри, підприємства, бізнесструктури, громадські та інші організації. Особлива увага приділяється співробітництву фахівців різного профілю у розробці спеціального середовища навчання з використанням ІКТ.