Оргдіяльнісні  методи, або  методи  організації  навчання.

       Оргдіяльнісні  мотоди  відносяться  до  нетрадиційних  методів  навчання  і  поділяються  

        на  на  методи  учнів,  вчителів  та  керівників  освіти – основних  субʼєктів  освіти.

       Методи  учнів – це  методи  навчального  ціле покладання,  планування,  контролю,  

       рефлексії  тощо.

        Методи  учнівського  ціле покладання – це:

• вибір  учнями  цілей  із  запропонованого  вчителем  набору;
• класифікація  складених  учнями  цілей  з  подальшою  деталізацією;
• обговорення  учнівських  цілей  на  реалістичність,  їх  досяжність;
• конструювання  учнями  цілей  за  допомогою  алгоритмів,  що  задані;
• складання  учнями  власних  завдань;
• формування  цілей  на  основі  результатів  рефлексії;
• співвідношення  індивідуальних  і  колективних  цілей,  цілей  учнів,  вчителя,  школи.

Методи  учнівського  планування.  Учням  пропонується  спланувати  свою  діяльність  на  урок,  день,  тиждень.  План  може  бути  усний  або  письмовий,  простий  чи  складний,  головне – щоб  він  позначав  основні  етапи  та  види  діяльності  учня  щодо  реалізації  його  цілей. Під  час  роботи  план  може  змінюватися,  учень  фіксує  зміни,  зʼясовує  їх  причини,  здійснює  рефлексію  планування.

Методи  нормотворчості.  Розробка  учнями  норм  індивідуальної  і   колективної  діяльності – евристичний  процес,  який  вимагає  застосування  методів рефлексії,  формулювання  правил  та  законів.  Прикладами  завдань,  що  розвивають  методологічні,  педагогічні,  рефлексійні  здібності,  є  створення  таких  конструкцій:  «Як  вивчати  слово»,  «Як  спостерігати  явище»,  «як  вирішувати  задачу»,  «Як  слухати  музику»  тощо.

            Методи  самоорганізації  навчання:

• робота  з  підручником  або  навчальним  посібником,  довідковою  літературою,  першоджерелами,  приладами,  виконання  вправ;
• виготовлення  моделей,  виробів;
• творчі  дослідження  тощо.

             Методи  взаємонавчання. Учні  в  парах,  групах  або  під  час  проведення    

             колективних  занять  виконують  функції  вчителя.

             Метод  рецензій.  Вміння  критично  сприймати  освітній  продукт  товариша,  його  

             усну  відповідь,  матеріал  підручника,  відеофільму,  аналізувати  їх  зміст,  виділяти  

             головні  моменти – необхідні  умови  самовизначення  учнів.

             Аналіз  учнівських  рецензій  допомагає  встановити  зворотній  звʼязок  з  учнями,  

             здійснити  діагностику  їх  знань,  провести  корекцію  подальшого  навчання.

            Методи  контролю. Освітній  продукт  учня  оцінюється  за  ступенем  відмінності  

            від  заданого.

            Метод  рефлексії. Освітнім  результатом  навчання  є  тільки  той,  що  усвідомлений  

            учнем.

             Організація  усвідомлення  учнями  власної  діяльності  має  два  основних  види:

1. поточна  рефлексія,  яка  здійснюється  під  час  навчального  процесу;
2. підсумкова  рефлексія,  яка  завершує  логічно  і  тематично  замкнутий  період  діяльності.

Результатом  застосування  рефлекторного  методу  може  стати  сконструйоване  поняття,  сформульоване  протиріччя,  знайдений  функціональний  звʼязок  або  закономірність,  теоретична  конструкція  предмета,  що  вивчається.

Наприкінці  уроку,  дня,  тижня,  теми,  чверті,  семестру,  навчального  року  учням  пропонується   спеціальне   заняття,  на  якому  вони  мають  можливість  здійснити  рефлексію  своєї  діяльності,  відповідаючи  на  запитання:

• У  чому  я  змінився  за  рік?
• Якого  найбільшого  успіху  я   досяг?
• Чому  та  як  мені  це  вдалося?
• У  чому  полягає  моя  найбільша  проблема?
• Як  я  її  долав  і  чи  буду  це  робити  й  надалі?
• Що  мені  раніше  не  вдавалося,  а  тепер  вдається?
• Чи  є  позитивні  зміни  у  моїх  знаннях?
• Що  я  навчився  робити?
• Які  нові  види  і  способи  діяльності  я  застосовував  і  засвоїв?

             Методи  самооцінки.  Самооцінка  учня  випливає  з  підсумкової  рефлексії,  має  

             якісний  та  кількісний  характер.

              Якісні  параметри  формулюються  на  основі  учнівської  освітньої  програми  або  

              Визначаються  вчителем,  кількісні – відображають  повноту  досягнення  учнем    

              цілей.  

              Якісна  та  кількісна  самооцінка  діяльності  учня – його  освітній  продукт,  який    

              оцінюється  вчителями,  однокласниками,  незалежними  експертами.