Матеріал Біблійної школи «Помазання достатку і надлишку», м. Київ

Клас: «Слава»

Частина 3. Слава

Урок 18. Значення слова «слава» в Писанні

Базовий вірш послання: «і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край» (2 Хроніки 7:14).

План

1. Слава Божа

2. Слава у творенні

1. Слава Божа

У розумі народжених згори слово «слава» більше асоціюється з різноманітним прославленням: «славослів'я», «хвалебний гімн», або звеличенням кого-небудь: «хвала», «слава», «честь», «пошана». І, дійсно, в Писанні є вірші, де це слово говорить про це, але в основному слово «слава» в Писанні говорить і робить наголос на щось інше, на щось Богом визначене. Наше вивчення значення слова «слава» ми почнемо з розгляду її у Бога, оскільки там вона представлена істинно.

Від самого початку визначення слова «слава» на івриті вже говорить про його суть і розкриває його значення, і звучить воно як (кавод) kabod, яке походить від однокорінного слова зі значенням «важкий» або «вагомий».

Хтось може запитати: «Як це слава може бути важкою або вагомою?». Такий хід думок важливо корегувати, оскільки ми в основному починаємо думати з позиції фізичної важкості.

Вагу і вагомість слави Божої потрібно розглядати не як те, що навалюється на тебе і вдавлює тебе в землю. Ні. Вага і вагомість слави Божої схожа на те, як у заповнене людьми кафе заходить високий і дуже товстий чоловік, вагою під двісті кілограм, він ні на кого не сідає, нікому не заважає, але увага всіх раптом концентрується на ньому, теми розмов змінюються, з'являються нові думки, його поява справила величезний вплив. І, навіть коли хтось уже йде з кафе, він продовжує думати і міркувати про побачене, побачене стає тягарем.

Вага і вагомість слави Божої - це коли ніхто не може залишатися байдужим, слава Божа захоплює увагу духу, душі і кожної клітини, слава Божа звертає на себе загальну увагу, все творіння реагує на славу Божу. Коли Бог в особі Мойсея прийшов до Єгипту, Єгипет більше не міг залишатися незмінним, усі жителі Єгипту переживали вплив слави Божої.

Також слово «kabod» несе в собі сенс «повноти» або «повної міри», «завершеності» чого-небудь. Повнота, завершеність - дуже важливі сторони слави Божої, що говорять про незмінність і сталість Бога: «Бо Я, Господь, не змінююся…» (Малахії  3:6). Незмінність і сталість - це якості, які завжди  усіма бажані і користуються попитом, вони є твердою основою у взаємовідносинах і вводять в спокій. Написано: «Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх» (До Євреїв 4:10).

Отже, використовуване в словосполученні «слава Божа» слово (кавод) kabod здебільшого має на увазі «видимий прояв Бога в чому-небудь».

Ісус Христос в розмові з Мартою, сестрою Лазаря, сказав: «…як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?» (Від Івана 11:40), інший вірш із Писання каже: «…ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Від Івана 1:14), і, як ми знаємо, прояв слави Божої мав сильний вплив на тих, хто її переживав.

У Новому Завіті щодо «слави» широко використовується грецьке слово «doxa», і означає властивості або справжню природу будь-якої речі. Воно описує «природу і дії Бога в процесі Його явлення; що Він Собою представляє і як виражає Себе, особливо через особистість Ісуса Христа».

«Doxa» – це вираз досконалості Божого характеру, особливо Його праведності, демонстрація Його відмінних ознак і особливостей.

Таким чином, кажучи про славу (kabod або doxa) Божу, ми маємо на увазі значущість і репутацію Його особистості, повноту Його присутності на землі, видимий прояв рис Його характеру і всеосяжного вираження Його природи.

Бог-Творець - це Бог слави: «…Отець слави…» (До Ефесян 1:17), який створив усе для її різноманітного вираження.

2. Слава в творінні

Усі творіння Божі в їх первозданній формі і суті - це прояв і вираз Його слави або того, для чого Бог їх спочатку запланував у Своїй мудрості: кожен птах, риба, комаха і плазун, так само як і кожен ссавець, а також сонце, місяць, зірки і всі інші небесні тіла спочатку мають Богом призначену для них славу. Дух Божий через царя Давида в одному з псалмів сказав: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (Псалми 18:2). У баченні небес пророка Ісаї Серафими кликали один до одного: «...Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!» (Ісая 6:3). Також Дух Святий через Апостола Павла писав про славу, детально позначивши, в чому саме суть слави, читаємо уважно: «Є небесні тіла…» (1 до Коринтян 15:40), є те, що Бог створив, щоб воно реалізувалось поза землею (небесні): « Є... тіла земні…» (1 до Коринтян 15:40), або є те, що Бог створив для реалізації його на створеній Ним землі.

Увага! «…але ж інша слава небесним, а інша земним» (1 до Коринтян 15:40). Що означає інша слава?

У світлі того, що ми побачили у вивченні слави Божої, слова «інша слава» буквально означають: інша місія, призначення, покликання.

Є Богом певна місія для всіх небесних творінь, і є Богом певна місія для всіх земних творінь. Очевидно, що слово «слава» в Писанні також представлено і в словах покликання, призначення, наміри. Усі ці слова роблять наголос на індивідуальний Божий план, приготовлений Богом для конкретного творіння.

Отже, в ній і послух творіння своєму Творцеві: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Від Матвія 7:21), або певну Ним місію. Говорячи про «славу», ми будемо говорити про уготовану Богом місію, про те, ким Бог наперед приготував бути.

Читаємо ще раз з урахуванням індивідуальною волею Божою: «…інша слава (місія, покликання) небесним, інша слава (місія, покликання) земним. Інша слава (місія, покликання) для сонця, та інша слава (місія, покликання) для місяця, та інша слава (місія, покликання) для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою (місія, покликання)» (1 до Коринтян 15:40-41). Це дуже важливо знати кожному народженому згори, що їх відмінність від іншого народженого згори не в різному тлумаченні Писання або деномінацій, а в місії - в славі. Це стосується кожного творіння Божого, всі вони різняться в славі, в Богом визначеній для них місії.

Слава Божа вабить до себе. Як часто людей тягне поїхати туди, де збереглося щось первозданне, як кажуть: «Де не ступала нога людини, або де ще не втрутилася людина». Тварини в зоопарку не викликають таке захоплення, як в природному місці їх існування, в їх природному середовищі людина не втомлюється за ними спостерігати, в зоопарку це відбувається кілька хвилин.

Риби в акваріумі хоч і тішать око, але, як це захоплює, бачити їх у морі. Люди платять величезні гроші, і, ризикуючи життям, бажають бачити і бути в природному середовищі існування риб. Штучні квіти, як би вони якісно не були виготовлені, в них немає життя. Тому, висловлюючи любов, продовжують дарувати тільки живі в славі квіти.

Люди, втомившись від того, що не несе в собі слави, намагаються відтворювати первозданність творіння Божого, роблячи різноманітні ландшафти і, тим самим, не відаючи того, говорять про те, що вони потребують Його слави. Усе творіння Боже вабить до слави Божої, до того, яким все створив Бог. Усе, створене Богом, створене Його славою і для прояву і поширення Його слави.

Питання: «У чому слава курки?». У тому, що вона виконує те, що Бог для неї спочатку запланував. Тоді вона користується попитом, як Богом, так і людьми. Але інша слава курки, а й інша слава півня, і інша слава горобця, хоча теж птах.

Питання: «У чому слава яблуні?». У тому, що вона виконує те, що Бог для неї спочатку запланував. Тоді вона користується попитом, як Богом, так і людьми. Але інша слава груші, і інша слава вишні.

Питання: «У чому слава табурета?». У тому, що вона виконує те, що виробник для неї спочатку запланував. Тоді вона користується попитом серед людей. Але інша слава крісла, і інша слава пуфика.

У чому в них інша слава? У тому, для чого вони призначені - в їх місії.

Коли творіння Боже являє уготовану для них Богом славу, ми бачимо славу Творця: «тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання» (До Римлян  1:19-20). В уготованій Богом славі для творінь Бог висловив Самого Себе, Свою волю і Свої наміри.

Усі рослини, тварини, птахи, риби, небесні тіла були створені, щоб діяти і вести себе відповідно до закладеної мети від Бога: діючи відповідно до неї, вони являють свою, Богом їм дану, славу.

Знаєте, що станеться з левом, який знайомий вам як хижак, коли він увійде в уготовану для нього славу? Читаємо: «І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме! А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!» (Ісая11:6-7).

Давайте ще раз згадаємо, коли саме Архангел Люцифер втратив славу. Він втратив Богом призначену для нього славу в той момент, коли він вирішив стати тим, ким він, як творіння Боже з уготованою для нього місією, бути не може. Люцифер надумав поміняти свою місію, поміняти славу, призначену для нього Богом.

Питання: «Хто відділив його від уготованої для нього слави?». Він сам.

Питання: «Як він відокремив себе від уготованої для нього слави?». Зажадавши бути тим, ким Бог його не створив. І метод відділення від уготованої Богом слави до цього дня не змінився.

Питання: «Поки Савл, що йде в Дамаск, був фарисеєм, він був у славі, уготованій для нього Богом?». Ні. У славу, призначену для нього Богом, він увійшов після того, як запитав у Господа, що Він наказав йому робити.

Уся діюча в цім світі система спрямована на те, щоб людина не прагнула бути тим, ким їй визначено Богом бути, щоб не була явлена слава, уготована Творцем. Коли творіння являє славу, призначену для нього Богом, це благословляє творіння, і на землю приходять небеса.

Одна з основних місій Сина Божого Ісуса була в тому, щоб повернути людей в уготовану для кожного з них Божу славу, щоб кожен йшов по шляху слави, уготованої для нього Богом ще перед заснуванням світу. Як написано: «Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісая48:17).

www.remez.biz.ua   Клас «Слава».  Урок 18.                                                                      Сторінка  з

Переклад Біблії – І. Огієнка