Урок 7. Виробничі ресурси . Види виробничих ресурсів

Ти, мабуть, неодноразово спостерігав, як зводиться будинок і уявляв, як у цьому будинку житимуть люди, як їм буде у ньому затишно і зручно. Ти спостерігав, як працюють будівельники, зводячи поверх за поверхом. Давай пригадаємо, що потрібно для того, щоб побудувати будинок.

Передусім потрібна земельна ділянка, на якій будинок буде зведений. Слід також подбати про цемент, інструменти, фарби, деревину, перекриття та цементні блоки, дерев’яні або пластикові рами, двері та труби. Крім того, необхідно мати екскаватор і бетономішалку, підйомний кран і вантажівку. Ти, напевно, ще багато чого можеш додати до цього переліку. Але навіть якщо ми все це зберемо в одному місці, будинок усе одно «не збудується». Потрібні ще й будівельники — люди, котрі мають знання й уміння для цієї справи.

Будь-яке виробництво вимагає певного переліку (набору) матеріалів та інструментів, пристосувань та речей для створення того, що необхідно людям, що здатне задовольнити їхні потреби. Поміркувавши, ти назвеш усе необхідне для вироблення меблів, випікання хліба, друкування підручників або виготовлення автомобілів.

В економічній науці все необхідне для виробництва товарів та послуг називають економічними ресурсами, які охоплюють фінансові, інформаційні, виробничі ресурси. Виробничі ресурси безпосередньо використовують у процесі виробництва товарів і послуг.

Існують чотири основні різновиди виробничих ресурсів: природні ресурси, капітал, праця та підприємницькі здібності.

Природні ресурси — все те, що людина знаходить у навколишньому середовищі і перетворює за допомогою своєї праці на продукт для задоволення власних потреб. Тому інколи в літературі їм дають загальну назву “земля”, розуміючи дари природи в широкому сенсі.

До природних ресурсів, наданих безпосередньо самою природою, належать: земля та її родючість (коли ми вдаємося до вирощування або будівництва на ній будь-чого), корисні копалини, рослинний і тваринний світ, водойми, сприятливі кліматичні умови (опади, сонячна енергія) тощо.

Використання цього різновиду природних ресурсів особливо характерне для сільського господарства та видобувної промисловості. Проте слід зважати на те, що речовини природи перетворюються на ресурси, якщо їх застосовують в процесі вироблення благ, коли до них докладено працю людини. Поза цим процесом це просто речовини природи. Сонячна енергія стає ресурсом, якщо її використовують для опалення теплиць чи житла, або за її допомогою вирощують сільськогосподарські культури.

Речовини, що попередньо зазнали впливу людської праці і призначені для подальшого використання у виробничому процесі, називають сировиною (або сировинними матеріалами).

До них належать, наприклад, бавовна або льон для ткацької фабрики, залізна руда для металургійного заводу, борошно для хлібозаводу тощо. Частіше економісти відносять сировину до окремої групи “проміжні товари”.

Капітальні ресурси (капітал) — це ті елементи виробництва, що зазвичай є результатом попередньої праці людини і які відіграють активну посередницьку роль між людиною, природними ресурсами та проміжними товарами у виробничому процесі.

З їхньою допомогою людина цілеспрямовано діє на природні ресурси, або застосовує їх як обов’язкову умову виробництва товарів і послуг.

До капітальних ресурсів належать: будинки, верстати, обладнання, передавальні пристрої, інструменти тощо.

Слід відрізняти капітальні виробничі ресурси від грошового капіталу.

Гроші потрібні для обслуговування виробництва, але безпосередньо в процесі виробництва вони участі не беруть. Гроші належать до фінансових економічних ресурсів. На ринку вони “перетворюються” на виробничі ресурси: природні, капітальні, трудові.

Трудові ресурси (праця) — це здатність людини до продуктивної осмисленої праці, основними складовими якої є здоров’я, розумові та фізичні здібності і професійні навички

Аби оцінити рівень розвитку трудових ресурсів у країні, важливо знати кількість працездатних людей, рівень їхньої підготовленості та кваліфікації. Тому кожна держава вдається до заходів з розвитку професійних навичок, а також підвищення рівня освіти, загальної й технічної культури людей. Сучасне високотехнологічне автоматизоване виробництво потребує висококваліфікованих та освічених фахівців. Некваліфікована, важка фізична праця — це вже здебільшого з практики минулого розвитку економіки. Сьогодні в розвинених країнах світу молодь має можливість здобувати як середню, так і вищу освіту.

“Трудові ресурси” — це здібності людини, її кваліфікація та професійні навички, які вона застосовує в самому процесі виготовлення благ. Проте нині найважливішими для процесу виробництва стають здібності й таланти людини, пов’язані з організацією та управлінням самого виробництва. Тому в економічній науці вирізняють такий різновид ресурсів, як підприємницькі здібності.

Підприємницькі здібності — це організаційні та управлінські здібності й навички людини щодо поєднання виробничих ресурсів з метою виробництва товарів і послуг, ґрунтованого на економічній відповідальності підприємця.

Наявність перелічених виробничих ресурсів є обов’язковою передумовою будь-якого процесу виробництва, незалежно від того, чи це праця первісної людини, котра палицею збиває плід, або ж сучасний процес виробництва на автоматизованому промисловому підприємстві. Лише поєднавши всі виробничі ресурси, можна створити необхідні людям блага.

Проте слід знати, що за умов ускладнення управлінських процесів та мірою переходу до виробництва благ за допомогою машин і механізмів, роль і значення підприємницьких здібностей людей невпинно зростає.