РЕАЛІЗАЦІЯ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МАТЕМАТИКА» У 5 КЛАСІ
Наталія Розмислова
У статті розглядаються основні аспекти щодо реалізації нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти під час викладання математики у 5 класі. Окреслено місце ключових компетентностей, які використовую під час проведення уроків.
Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. А так як в новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти велику увагу відводиться компетентнісному підходу, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності як здатності учня успішно діяти в навчальних і життєвих ситуаціях і нести відповідальність за свої дії.
Виходячи з того, що компетентність - це не проста сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем, змінюються самі підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.
Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.
Відповідно до нового Державного стандарту базової і повної середньої освіти основною метою освітньої галузі «Математика» є:
У Державному стандарті компетентності вживаються у такому значенні:
1) громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
3) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
4) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;
5) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
6) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
7) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;
9) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;
10) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;
11) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.
Тому завдання кожного педагога — разом з учнями досягти успіху, навчити дітей відчути радість від подолання труднощів і перешкод, зрозуміти, що нічого не дається в житті просто так, до всього потрібно докласти зусиль. У сучасних кризових умовах потрібні професіонали, яким притаманна одна з найцінніших людських рис — стійкість та вміння долати труднощі.
Перша заповідь виховання — дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні та відчуття смаку перемоги, що пробудять у дитячих серцях почуття гідності.
Адже успіх у навчанні — чи не єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжують енергію для подолання труднощів і бажання навчатися.
Впроваджуючи Державний стандарт у процес навчання математики у 5 класі, я формую в учнів:
1. Загальнокультурну компетентність
При формуванні цієї компетентності використовую відомості із різних галузей знань. Формую в учнів грамотне, логічне математичне мовлення.
Організовую самостійне вивчення окремих параграфів підручника, складання математичного словничка, написання математичних диктантів.
Прикладом задачі на формування загальнокультурної компетентності є:
Синевир – національний парк в Українських Карпатах. Його загальна площа – 40400 га, з них – 14,4% відведено під заповідну зону. Яка площа заповідної зони Синевиру?
2. Комунікативну компетентність
На уроках використовую роботу в групах, роботу в парах. Формую в дітей вміння працювати на результат, аргументувати власну думку, вести діалог тощо.
Пропоную учням завдання такого виду, як визначити помилку в міркуваннях. Проговорити сусіду по парті визначення, правило, вислухати його відповідь.
Прикладом задачі на формування комунікативної компетентності є:
Визначити помилку в міркуваннях математичного софізму. Доведемо, що 5 = 6.
Запишемо правильну рівність:
35 + 10 - 45 = 42 + 12 - 54.
Винесемо в кожній частині спільний множник за дужки:
5(7 + 2 - 9) = 6 (7 + 2 - 9).
Поділимо обидві частини на спільний множник.
Отримаємо: 5 = 6.
3. Інформаційно - комунікаційну компетентність
Залучаю дітей до самостійного отримання потрібної інформації, використовуючи доступні джерела (довідники, підручники, словники, ЗМІ) та передавати її.
На уроках математики розв’язуємо розрахункові задачі на рух і вартість. Старовинні міри довжини, маси, історичні терміни, математичні поняття, утворені від іноземних та застарілих слів.
Прикладом завдання на формування інформаційно-комунікаційної компетентності є:
Використовуючи тлумачний словник, дайте визначення поняття «дріб». Наприклад:
4. Здоров’язбережувальну компетентність
Навчаю учнів дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей . На уроках розв’язуємо розрахункові задачі, які допомагають довести дітям шкідливість паління, алкоголю та інше.
Прикладом задачі на формування здоров’язбережувальної компетентності є:
Тривалість життя людини, яка починає курити в підлітковому віці, скорочується на 15 %. На скільки років скоротиться життя такої людини, якщо середня тривалість життя в Україні — 68 років?
5. Громадянську компетентність
При формуванні цієї компетентності навчаю учнів відповідально ставитись до своїх прав та обов’язків з метою розвитку демократичного суспільства
На уроках розв’язуємо задачі економічного змісту. Навчаю учнів вмінню знаходити вихід з будь – якої ситуації.
Прикладом задачі на формування громадянської компетентності є:
Переробка однієї тонни макулатури дає можливість зекономити 4 куб. м
деревини, електроенергії на 2,5 грн., технічної пари на 2,7 грн. Скільки
буде зекономлено згаданих матеріалів у результаті переробки 500,5 т
макулатури?
6. Міжпредметну компетентність
Навчаю учнів використовувати здобуті знання з математики під час виконання завдань з інших предметів. Це дає можливість розширити дитячий кругозір в інших галузях знань; можливість застосовувати отримані знання з математики під час інших предметів або поповнення словникового запасу з інших предметів на уроках математики.
Прикладом задачі на формування міжпредметної компетентності є:
Людина за добу вдихає і видихає близько 13,56 кг повітря. Це значно більше за спожиту їжу та воду, адже харчування становить близько 3,75 кг на добу. На скільки більше потрібно людині повітря, ніж харчів?
7. Проектно – технологічну компетентність
Мотивую дітям важливість вивчення кожної теми. Можна проводити й у вигляді проектів « Застосування даної теми в житті»
Надаю учням можливість застосовувати здобуті знання з математики та особистий досвід під час вирішення предметно – перетворювальної діяльності.
Прикладом задачі на формування проектно-технологічної компетентності є:
Один з найбільших вишневих пирогів важив 12861,82 кг, з них 11754,06 кг важила начинка. Ширина пирога дорівнювала 5,33 м, довжина – 6,28 м, а висота – 66,04 см. Його в 1987 році приготував власник кондитерської фабрики в Треверс – Сіті (США) Пєр Бакері.
8. Соціальну компетентність
Навчаю учнів продуктивно співпрацювати у парі, групі та команді, виконуючи різні ролі та функції в колективі.
Застосовую на уроках ущільнену перевірку домашніх завдань, взаємоперевірку, звірку з дошкою, використовую групові та парні методи роботи.
Прикладом задачі на формування соціальної компетентності є:
Гроші в сумі 14000 грн., зібрані на благонадійному концерті, були розподілені так: 45% грошей виділили для будинку дітей – сиріт, 42,5% - для будинку престарілих, а на решту коштів купили піаніно для музичної школи. Скільки коштує піаніно?
9. Предметна компетентність
Для досягнення рівня сформованості математичної компетентності розробляю більш складні завдання, які формують в учнів вміння: визначати проблеми які можуть бути розв’язані засобами математики; формулювати ці проблеми мовою математики; розв’язувати їх з використанням математичних знань та методів. Застосовую на уроках нестандартні задачі в умовах яких зв’язки між відомими і шуканими величинами потребують наполегливого пошуку.
Прикладом задачі на формування предметної компетентності є:
За першу годину турист проїхав 0,3 усього шляху, за другу – 0,5 усього шляху, а за третю – частину шляху, що залишилася. Яку відстань проїхав турист за три години, якщо за третю годину він проїхав 40 км?
10. Міжпредметну естетичну компетентність
Формую в учнів вміння використовувати здобуті знання з математики під час виконання завдань з інших предметів, виховувати в учнів естетичний погляд на світ.Це дає можливість розширити дитячий кругозір в інших галузях знань естетичного спрямування. На уроках проводжу хвилинки – цікавинки.
Прикладом задачі на формування естетичної компетентності є:
Храм Софійського собору мав 13 куполів. Інтер’єр собору зберіг велику кількість фресок та мозаїк ХІ ст.., виконаних кращими візантійськими майстрами. Фресок - 72, а мозаїк на 35 більше. Скільки мозаїк у Софійському соборі?
Отже, завдання вчителя полягає не в тому, щоб доносити істину, а вчити її знаходити. Дитину спочатку потрібно зацікавити, навчити хотіти й прагнути, а вже потім — знати й уміти. Процес навчання є своєрідним процесом самостійного «відкриття» учнем уже відомих у науці знань. «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею» Під час навчання математики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості. Одним із засобів пробудження й підтримки пізнавального інтересу до вивчення математики є формування в дітей стійких компетентностей на уроках математики та в позаурочний час. Це має значне освітнє та виховне значення.