Фізична агресія
Убивства – 1
1.У Пісках унаслідок обстрілу загинув фотограф "Сегодня" Сергій Ніколаєв
28.02.2015 В районі населеного пункту Піски Донецької області 28 лютого загинув фотограф газети "Сегодня" Сергій Ніколаєв, потрапивши під обстріл, повідомляється на сайті видання.
"Сергій був видатним фотографом та віддавав себе всього роботі",- зазначила редакція видання.
Ніколаєв помер у лікарні внаслідок поранень, повідомив на своїй сторінці у Facebook автор проектів «Докутолока» Володимир Демченко, пише Телекритика.
Журналістка Анастасія Станко на своїй сторінці у Twitter розповіла, що фотокор внаслідок вибуху міни під час перебування в Пісках на Донеччині зазнав тяжких поранень. За даними користувачів Facebook це сталося по 16-тій сьогодні, 28 лютого.
Як повідомляв ІМІ, 1 грудня 2014 року фотограф газети “Сегодня” Сергій Ніколаєв зазнав нападу з боку бійців “Беркуту” у Києві на вулиці Банковій.
Уночі 17 березня 2014 року у Ялті невідомі побили спецкореспондента "Сегодня" Дмитра Бунецького і фотографа Сергія Ніколаєва.
Побиття, напади - 5
1.В Авдіївці прибічники "ДНР" напали на знімальну групу "112 Україна"
07.02.2015 Мешканці Авдіївки (Донецька область) напали на знімальну групу телеканалу «112 Україна» та розбили камеру. Про це повідомляється в ефірі телеканалу, інформує Телекритика.
Як розповіла журналістка «112 Україна» Юлія Кириєнко, до Авдіївки знімальна група прибула 7 лютого під час мінометного обстрілу - другого за день. Він тривав півгодини і призвів до людських жертв. Після обстрілу журналісти вели зйомку й опитування місцевих мешканців, з'ясовуючи наслідки влучання мін.
«Нас там зустріли з кулаками, бо місцеві жителі не підтримують цілісну Україну. Дізнавшись, що ми представляємо українське телебачення, вони розкуйовдили нам камеру», - розповіла кореспондентка.
На відео «112 Україна» зафіксовано, як чоловіки намагаються побити журналістів та називають телеканал «хохляцьким телебаченням». Тим часом жінки відверто виказують свою ненависть до українських збройних сил: «Ця Національна гвардія.. Одних бандитів понабирали, а ДНР "роійські". Які вони російські, якщо всі діти пішли туди. Наших пів Авдіївки пішло туди».
Журналісти «112 Україна» відзначили, що психологічний стан мешканців Авдіївки тяжкий: «Їм немає на кому зривати злість і розпач».
2. В Одесі невідомі у масках увірвалися до телеканалу "Круг" та побили її директора
09.02.2015 В Одесі 9 лютого до редакції телеканалу “Круг” увірвалася група невідомих у масках під керівництвом колишнього виконавчого директора телекомпанії Ігоря Яковлєва. Сталася бійка, в результаті якої постраждало кілька людей, повідомляє Думская.
Як пише видання, днями набуло чинності рішення суду, який задовольнив позов Яковлєва до “Кругу” про стягнення зарплати за травень-серпень 2013 року. Чи пов'язано вторгнення з цим вердиктом, поки неясно, зауважує видання.
Серед нападників були активісти «Ради громадської безпеки» і голова ради Марк Гордієнко. На допомогу “Кругу” прибули бійці “Самооборони”.
Як повідомили виданню в редакції телеканалу “Круг”, нападники влаштували бійку в приміщенні редакції. В результаті постраждав нинішній заступник директора компанії Ігор Хотин, який намагався чинити опір нападникам, йому заламали руки і волокли по сходах. Після цього люди в масках покинули редакцію, не забувши пошкодити особистий автомобіль ведучого Олександра Кам'яного.
Ігоря Хотіна госпіталізували.
“Бувало й гірше. До мене керівником телекомпанії був пан Яковлєв, який банально обікрав “Круг”. Зайнявши його посаду і виявивши порушення, я написав заяву в міліцію. Зараз йде розслідування цієї справи, допити... Ну, а оскільки цей Яковлєв, за моєю інформацією, близький друг Марка Гордієнка, то ми маємо відповідний результат. Молодих хлопців, руками яких вчинено цей напад, я не звинувачую - вони попалися на маніпуляції з боку цих громадян. Ну а я, як зміг, протистояв цього нападу. Це звичайна злодійська розправа” - прокоментував Ігор Хотін.
Журналіст “Круга” Олександр Виноградов теж потрапив під роздачу. “Особливо постраждалим я себе б не назвав. Однак контакту з натовпом уникнути не вдалося. Ми поштовхалися в коридорі, і далі нападники переключили увагу на дирекцію. Люди були в масках, рвали і ламали все, до чого дотягувалися руки, аргументуючи всі ці безчинства патріотичною риторикою”, - сказав Виноградов.
В коментарі ІМІ заступник директора з розвитку телеканалу “Круг” Тетяна Сарнатська повідомила, що нападники прийшли із скаргою на журналіста Олександра Кам'яного, який напередодні, в авторській програмі образливо виражався стосовно членів та дій організації “Рада громадської безпеки”.
“Вони намагалися вручити позов до суду директорові каналу Ігорю Хотину. Коли той відмовився брати папери, ці люди почали його бити. Співробітники каналу намагалися заступитися за директора, але дісталося і їм. Декілька молодиків стащили Хотіна сходами з другого поверху за ноги, після чого той знепритомнів. В той же час, на вулиці, хтось із нападників порізав шини на автівці журналіста Олександра Кам'яного”, - розповіла вона.
Співробітники почали дзвонити до міліції та “Самооборони майдану”, які з’явились на місці події раніше ніж державні органи правопорядку. Побачив, що до журналістів прибула допомога, молодики вибігли із приміщення телекомпанії, посідали до мікроавтобусу та швидко поїхали. Офіс ТК Круг знаходиться на відстані одного кварталу (близько 200 м) від будівлі ГУМВС в Одеській області.
У свою чергу, Марк Гордієнко заявив, що вони приїхали вручити керівництву телеканалу судовий позов
"Щодо телеканалу “Круг”. Актівісти-патріоти, обурені абсолютною брехнею, яка безперервно ллється з авторської передачі Кам'яного, приїхали, щоб вручити телеканалу і Кам'яному позов. Я приїхав трохи пізніше і застав наступну картинку, - директор телеканалу ображає людей, б'ється, рве папір, який ми їм привезли. Тобто, замість того, щоб зареєструвати позов і на цьому б усе скінчилося, почала розігруватися драма з втратою свідомості та тілесними ушкодженнями. Уточнюю, у нас і у журналістів “Круга”, є всі відео... Ніхто не перешкоджав журналістам знімати все, що відбувається”, - розповів Гордієнко.
Також він зазначає, що у бійці, яка виникла, ніхто, крім Хотіна, не винен. “До речі, Кам'яний абсолютно адекватно повівся, три рази намагався підписати або прочитати позов і три рази Хотін його рвав і кидав в обличчя присутнім. Потом він вирішив вдарити Резвушкіна… Кам'яний, як один з головних винуватців скандалу, абсолютно не постраждав і претензій до нього не було. Він підписав четвертий позов і на цьому все закінчилося…”, - розповів Гордієнко.
3. Люди у камуфляжі заблокували авто з журналістами, які зняли сутичку на сесії Чигиринської райради
10.02.2015 У м.Чигирин (Черкаська область) 10 лютого журналістам черкаського видання «Дзвін» Ігорю Сичову та Роману Іполітову перешкоджали люди у камуфляжній формі без шевронів під час сесії Чигиринської райради. Пізніше, коли журналісти поверталися до Черкас, люди у камуфляжі наздогнали їх автомобіль і заблокували їх рух. Про це журналісти розповіли регіональному кореспонденту ІМІ.
Як розповіли журналісти, на засіданні райради мали розглянути питання про винесення недовіри голові Чигиринської райадміністрації (РДА). В цей час до зали увірвалися люди у формі разом із підприємцем-аграрієм Олегом Островським, який позиціонує себе як боєць “Айдару” та був претендентом на місце голови Чигиринської РДА (його підтримував і голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко).
Сталася сутичка, під час якої у Романа Іполітова, який знімав інцидент, вибив фотоапарат чоловік у балаклаві. “Фотоапарат повернув, бо люди поруч почали кричати. Він, певно, злякався. Але почав погрожувати і пропонувати “вийти поговорити” на вулицю”, - розповів Роман Іполітов.
Коли журналісти звернулися до Островського, аби той притримав своїх бійців, то чоловік почав заявляти, що він також є журналістом, хоча, за словами медійників, у журналістській справі не помічений.
Потім, коли вже журналісти “Дзвіна” поверталися до Черкас, на трасі рух машини заблокувала автівка з номерами “ВОЛЯ”. За словами медійників, за її кермом перебував Олег Островський. З машини вийшли два чоловіка у камуфляжі із накинутими капюшонами. Журналісти закрилися в машині і почали знімати. Потім здали машиною назад. Після цього невідомі сіли до своєї машини і поїхали.
“Можливо вони наздогнали нас на трасі, бо на узбіччі дороги ми побачили як Островський давав гроші одному з чоловіків у камуфляжі”, - припустив Роман Іполітов.
Того ж дня Іполітов написав заяву до міліції і прокуратури про погрози та напад.
4. На Чернігівщині журналіста випхали з сесії сільради
16.02.2015 16 лютого журналіста чернігівського інтернет-видання “Північний вектор” Віктора Татарина випхав з сесії Сядринської сільської ради (Корюківський район, Чернігівська область) депутат сільради, колишній прихильник Партії регіонів Іван Кукуюк. Про це ІМІ повідомив Віктор Татарин.
Як розповів Татарин, він не потрапив на сесію, де мало розглядатися питання про вотум довіри сільській голові Світлані Прокопчук, яку більшістю голосів таки були знято з займаної посади.
“У сільраді розпочалася сесія. Я спробував зайти. Більшість депутатів почала кричати, щоб мене не було на сесії. Я зайшов у приміщення і Іван Кукуюк направився на мене й почав силою випихати мене з зали засідання. Потім давай кричати, що вони прийняли рішення провадити пленарне засідання в закритому режимі. Я залишився за дверима в коридорі”, - розповів журналіст.
Журналіст вважає, що депутати озлобилися на нього через те, що минулого разу він зняв на камеру сесію та виклав відео на Youtube.
5. У Миколаєві директор Держархіву намагалась зламати камеру журналісту у паспортному столі
18.02.2015 У Миколаєві 18 лютого директор Державного архіву Миколаївської області Лариса Левченко накинулась на оператора інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Владислава Гнатенка в приміщенні Центрального районного відділу ДМС у Миколаєві, намагаючись зламати його відеокамеру. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
Так, знімальна група виїхала до паспортного столу Центрального району Миколаєва за заявою жителів, яка скаржились на величезні черги при оформленні паспортів, а точніше – зміни фотокартки при досягненні 25 чи 45-річного віку: через те, що прийом громадян здійснюється всього раз на тиждень, людям доводиться цілий день чекати своєї черги.
Але деякі відвідувачі закладу були не особливо раді бачити журналістів. Так, співробітниця рекламного агентства Альона Братко за те, що журналіст сфотографував чергу в паспортному столі, почала погрожувати йому своїми “зв’язками”. А через деякий час інша жінка сама підійшла до місця, де оператор знімав відвідувачку паспортного столу та потрапила до кадру, через що почала заявляти, щоби оператор перестав везти зйомку, та “вирізав” її.
У результаті жінка накинулась на Гнатенка та обома руками схопила камеру та почала її викручувати. Намагання журналістів заспокоїти її та роз’яснення, що її дії протиправні та порушують статтю 171 Кримінального кодексу України, не допомогли, та жінка зі словами “я зараз протизаконне влаштую” продовжила вихоплювати камеру.
“Вона так вчепилася в камеру, що нам ледве вдалось її відтягнути від оператора. На щастя, камера залишилась цілою, але півзапису через інцидент не збереглось”, - повідомив журналіст видання «Преступности.НЕТ» Андрій Лохматов.
В результаті журналісти за допомогою колег ідентификували нападницю – нею виявилась директор Державного архіву Миколаївської області Лариса Левченко. Журналісти припускають, що вона поводилась таким чином можливо через те, що її застали за вирішенням особистих питань в робочий час, адже це було приблизно об 11:30.
Погрози, залякування - 2
06.02.2015 У Києві 6 лютого головний офіс 5 каналу, розташований на вул. Електриків, 26 знову "замінували". Про це повідомляється на сайті телеканалу.
Близько 11:10 на гарячу лінію "102" надійшов дзвінок про чергове "замінування" каналу. На місце терміново прибули співробітники МВС України. Вибухівки не знайшли.
Як повідомляє телеканал, це - перший випадок цього року, і вже 14-ий - за останній рік.
Востаннє будівлю, в якій розміщений офіс каналу, "мінували" 15 листопада 2014 року.
2. В Одесі на журналістів двох телеканалів оголосив полювання герой їх розслідування
18.02.2015 В Одесі на журналістів місцевих телеканалів - “7-го каналу” та “Третього цифрового” - оголосив полювання герой їх розслідування Олег Мальцев.
Так, 17 лютого в ефірі “7 каналу” в програмі “Нормально. Отдел расследований на Седьмом" вийшов відеосюжет журналістів про діяльність Олега Мальцева, який, за інформацією журналістів, займається фінансовими махінаціями та шахрайством в області лікування хворих людей.
Через декілька годин після виходу програми в ефір, у соціальних мережах з’явилися оголошення із портретами журналістів програми “Нормально” Марії Ковальової, Вячеслава Касіма та журналіста телеканалу “Третий цифровой” Дмитра Михайленка (він також робив сюжет про діяльність Мальцева), повідомляє Таймер.
В оголошенні одеситів закликають надавати всю інформацію, яка допоможе розкрити будь-які злочини журналістів за грошову винагороду від 100 до 500 доларів США.
Журналісти відслідкували звідки пишли ці оголошення. Як виявилось, розійшлися вони із адреси адвоката Олега Мальцева Ольги Панченко.
В коментарі ІМІ Марія Ковальова сподівається, що правоохоронні органи звернуть увагу на діяльність Мальцева, а також серьйозно не сприймає його погрози.
“Ми не сприймаємо всерйоз такого роду вчинки, тому сенсу посилювати безпеку не бачу. Але з грудня місяця поплічники Мальцева регулярно намагаються докучати авторам проекту, погрожують судом, тюрмою, хворобами. Я сподіваюся, що незабаром діяльність Мальцева приверне увагу прокуратури і міліції, його схеми обману людей повинні бути прикриті", - сказала Ковальова.
Щодо звернення до міліції Марія відповіла, що вона вирішуватиме це із керівнцитвом каналу.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1
1.Четверговий випуск "Експресу" не вийшов вчасно – в редакції говорять про підпал
23.02.2015 Газета «Експрес» заявила, що вихід її номера за 26 лютого затримався через «диверсію» - підпал у ніч з 23 на 24 лютого на території підстанції обленерго силових кабелів, що забезпечують електроживлення друкарні в селі Рясно-Руському Яворівського району Львівської області, де друкується газета «Експрес» і декілька інших видань. При цьому ані у львівську міліцію, ані у львівське управління з надзвичайних ситуацій заяв про пожежу не надходило.
Як стверджують в редакції, в ніч з 23 на 24 лютого, було здійснено підпал силових кабелів, що забезпечують живлення поліграфічного комплексу, де друкується “Експрес”.
В коментарі “Гал-інфо” головний редактор видання Ігор Починок розповів, що, на його думку, палії дістались у середину підстанції і вчинили підпал у двох місцях. Внаслідок таких дій кабелі оплавились, сталося коротке замикання, що і спричинило вихід обладнання з ладу.
В повідомленні редакції інцидент названо “диверсією” та повідомляється, що відновлювальні роботи тривають. Пізніше, в редакції повідомили, що частину обладнання вдалося відновити, тому газета надійде у продаж вже у четвер, 26 лютого, тільки у спрощеному варіанті.
В коментарі виданню Zaxid.net Ігор Починок акцентував на тому, що підпал може бути пов'язаний з публікаціями видання, зокрема з матеріалами про “Доктора Пі” (Андрія Слюсарчука), критикою влади на шпальтах газети тощо.
Втім, в редакції звертатися до міліції з заявою не планують і підпал офіційно не зафіксований. “Ми поспілкувалися з міліцією і вони сказали, що, якщо ми звернемося із заявою, то розпочнуться слідчі дії і не буде можливості заміни кабелів та відновлення роботи друкарні”, - наголосив Починок.
ПАТ «Львівобленерго» підтвердило інцидент із пошкодженням кабелю, що здійснює електроживлення друкарні газети «Експрес» у передмісті Львова, але не підтвердило інформацію газети «Експрес» про підпал на території підстанції обленерго. За даними енергетиків, видавництво «Експрес» 24 лютого звернулося до «Львівобленерго» з проханням знайти пошкодження кабелю, від якого живиться друкарня і який знаходиться на їхньому балансі. Енергетики знайшли місце пошкодження кабелю і по завершенні ремонтних робіт, які здійснювала інша організація, виконали його випробовування та здали в роботу 25 лютого.
Газета «Експрес» вважає недостатніми пояснення ПАТ «Львівобленерго» причин пошкодження кабелю, що здійснює електроживлення друкарні газети «Експрес» у передмісті Львова. Про це йдеться в коментарі представника юридичного відділу газети «Експрес» Олексія Малярчука, повідомляє Телекритика.
Як зазначили в газеті, пояснення причин аварії, поширене 2 березня відділом корпоративних зв'язків ПАТ «Львівобленерго», «не відповідає фактичним обставинам справи, і може мати на меті відведення підозри від осіб, що мали на меті зупинку поліграфічного комплексу».
За словами Малярчука, пояснення енергетиків відображають суть процедур, що здійснювались для усунення наслідків аварії, однак у ньому немає жодного пояснення причин аварії.
Газета «Експрес» має фотодокази того, що знеструмлення поліграфічного комплексу трапилося внаслідок «цілеспрямованих дій невідомих осіб, які призвели до пошкодження кабелю, який забезпечує живлення виробництва» і надала фотоматеріали. На фото зображено, що аварія трапилася внаслідок підпалу силового кабелю у двох місцях. За даними редакції, це трапилося на території підстанції обленерго.
Територія підстанції обленерго
Місце на території підстанції обленерго, через яке, на думку редакції, невідомі особи проникли у кабельний бетонний колектор
Верхні плити колектора знято. Як наголошують у редакції, на цих фото видно, що пошкодження кабелю відбулося внаслідок підпалу у двох місцях сторонніх гумових та дерев'яних предметів
Верхні плити колектора знято. Як наголошують у редакції, на цих фото видно, що пошкодження кабелю відбулося внаслідок підпалу у двох місцях сторонніх гумових та дерев'яних предметів
У редакції газети здивовані позицією енергетиків. «Ми вважали, що «Львівобленерго» звернеться у правоохоронні органи, щоб розслідувати дії, які містять ознаки злочину, вчинені на його підвідомчій території. Однак, натомість ми побачили доволі дивний коментар, який приховує істотні обставини події», - заявив Олексій Малярчук.
Майже через тиждень після інциденту газета «Експрес» вирішила звернутися до правоохоронних органів. «Ми звертаємось у правоохоронні органи від свого імені і надіємось, що енергетики не чинитимуть перешкод для проведення слідчих дій на території режимного енергопостачального підприємства», - сказав Малярчук.
Юрист заявив, що газета бере цю справу на контроль: «Бо вбачаємо в такого типу зумисних діях можливу спробу тиску на газету, яка проводить ряд розслідувань, у т.ч. й щодо найвищих посадових осіб Адміністрації Президента».
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1
1.У Львові підпалили автомобіль директора інформагентства "Корупція.Інфо"
27.02.2015 27 лютого у Львові невідомі підпалили автомобіль директора львівського інформаційного агентства "Корупція.Інфо" Дмитра Розумовського, повідомляє ZAXID.NET.
Розумовський пов’язує це із публікацією матеріалів про незаконну діяльність конвертаційних центрів на Львівщині, їх організаторів, та розкриття усіх злочинних схем, за якими вони працюють.
«Це пов’язано із публікацією статті у нас на сайті (25 лютого - ред.) під назвою «Конверти на мільярди», у якій ми написали про львівських конвертаторів, після чого їм заблокували рахунки. Ми зверталися до президента, прем’єр-міністра, міліції з тим, що нам погрожують, за нами стежать. Також написали заяву у правоохоронні органи, але реакції досі не було. А сьогодні двоє невідомих осіб, пробігаючи, кинули під машину якийсь вибуховий пристрій», – зазначив Розумовський.
Також він наголосив, що раніше за ним постійно стежили, створювали аварійні ситуації на дорозі. За його словами, сайт два дні піддавався хакерським атакам. DDoS-атаки відбувалися з трьох напрямків.
Ще 24 лютого сайт «Корупція.Інфо» публікував інформацію про переслідування їхнього директора. У повідомленні навіть вказували марки та номерні знаки автомобілів, з яких ведеться стеження.
У правоохоронних органах підтвердили факт займання автомобіля. Однак експерти наразі ще не з’ясували причину виникнення пожежі. Втім очевидці, з якими спілкувалися правоохоронці, стверджують, що двоє хлопців кинули в салон автомобіля пляшку із запальною сумішшю.
Вогонь сильно пошкодив автомобіль. На місце події викликали пожежників.
“О 15:15 ми виїхали на пожежу, яка виникла на вул. Чорновола. На момент приїзду пожежників автомобіль був охоплений полум’ям. Займання ліквідували”, – розповів речник ДСНС Львівщини Віталій Туровцев.
Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Наразі правоохоронці вирішують питання про відкриття кримінальної справи за фактом пошкодження автомобіля.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 8
1.У Миколаєві голова райсуду заборонив журналістам користуватись диктофонами на засіданні
02.02.2015 Голова Корабельного районного суду міста Миколаєва Володимир Безпрозванний заборонив журналістам вести аудіозапис відкритого судового засідання. На думку судді, для цього необхідний його дозвіл. Про регіональному кореспонденту ІМІ повідомив громадський активіст Ігор Деревянко, який був свідком інциденту.
Так, 2 лютого, у Корабельному райсуді відбулось чергове засідання по розгляду справи про незаконний продаж земель у зеленій зоні під котеджі в Миколаєві. В ході засідання суддя Безпрозванний, що розглядає справу, побачив в одного з присутніх журналістів Марка Дорошенка в руках диктофон, після чого заявив, що журналіст не має права вести запис, оскільки не брав відповідного дозволу на це в судді.
При цьому, як зазначає Деревянко, суддя порадив журналістам “писати та малювати” в себе в блокнотах та додав, що “в Америці навіть дозволів на запис не дають”.
Зазначимо, що відповідно до частини 2 статті 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби, а дозвіл в судді необхідно брати лише на проведення в залі судового засідання фото і відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.
2. Журналістка СТБ зірвала інтерв’ю колезі, сприйнявши його за кореспондента російського НТВ
05.02.2015 У Верховній Раді 5 лютого журналістка телеканалу СТБ Юлія Янчар зірвала інтерв'ю знімальній групі телеканалу “Соціальна країна” з народним депутатом Володимиром Парасюком, сприйнявши журналіста телеканалу за представника російського ЗМІ. Про це йдеться у сюжеті телеканалу “Соціальна країна”.
Журналістка звинуватила редактора інформаційної редакції “Соціальної країни” Миколу Різника у співпраці з російським телеканалом НТВ.
При цьому, зауважує телеканал, жодних доказів цього Янчар навести не змогла. На її думку, ознакою цієї співпраці був чорний мікрофон без опізнавальних знаків. При цьому, йдеться у сюжеті, журналістка взяла на себе право перевірити наявність журналістського посвідчення, вдалася до образ, силою перешкоджала зйомці і підбурювала до цього народного депутата.
У свою чергу, Парасюк почав погрожувати журналісту, побачивши акредитаційне посвідчення до Верховної Ради.
Телеканал “Соціальна країна” вимагає офіційних вибачень від телеканалу СТБ, Юлії Янчар і залишає за собою право звертатися до суду з приводу перешкоджання журналістській діяльності.
3. У Миколаєві журналістку не пустили на прийом прокурора
05.02.2015 Кореспондентку інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Катерину Вовченко не пустили на особистий прийом громадян прокурора Миколаївської області Володимира Комашко. Про це журналістка повідомила регіональному кореспонденту ІМІ.
За її словами, 5 лютого вона разом з жителем Миколаєва, який є героєм її публікації та який не може знайти правди в правоохоронних органах, пішла на прийом до обласного прокурора, щоб разом з громадянином поставити відповідні питання. Але до прокурора журналістку не допустили.
“Найголовніше те, що ніхто з тих, хто забороняв мені пройти, так і не зміг мені назвати хоч одну статтю якогось із діючих законів, яка б виправдовувала їх таку поведінку. Бо таких статей не існує! Немає такої норми, яка забороняє, ні в законі «Про звернення громадян», який висить у них там же в коридорі, прямо під самим носом. Ні в будь-якому іншому правовому документі”, – обурилась Катерина Вовченко.
Замість особистого прийому громадян прес-секретар прокурора Миколаївської області запропонувала журналістці підготувати свої питання на прес-конференцію або брифінг Володимира Комашко, при цьому не зазначивши, коли планується проведення таких заходів.
При цьому Катерина Вовченко зазначає, що в останній раз прокурор Миколаївщини проводив брифінг для журналістів ще 8 вересня 2014 року, але і він був суто тематичним, де журналістам заборонили ставити питання не з вказаної теми.
“Інший співробітник прокуратури, який не представився, заявив мені: “Ні, преса не пройде!”, - розповіла Вовченко.
Як зазначила журналістка, вхід до приміщення, де проводиться прийом громадян прокурором області, облаштований решіткою, і пройти їй всередину так і не вдалось.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає, що подібна ситуація лише зайвий раз засвідчує закритість органів влади в регіонах (а тим паче правоохоронних органів) та неготовність представників влади до співпраці з представниками ЗМІ.
“У статті 22 Закону України "Про звернення громадян" щодо особистого прийому громадян визначено, що порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками (керівник органу влади в межах закону та на свій розсуд визначає порядок та правила реалізації положень Закону "Про звернення громадян").
У правилах прийому громадян, зазначених на сайті Миколаївської обласної прокуратури немає жодного обмеження, котре стосувалося описаної ситуації і виправдало б дії правоохоронців в рамках правового поля”, - прокоментував юрист.
4. На Волині журналістів інтернет-видання "Буг" не пустили на зустріч із міністром енергетики
07.02.2015 У місті Нововолинську (Волинська область) 7 лютого охорона шахти №10, де проходила робоча нарада за участю міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишиним, не пустила журналістів інтернет-видання “Буг”, повідомляє “Буг”.
Нарада проходила за участю міністра, народного депутата Ігоря Гузя, міського голови Віктора Сапожнікова та голови Волинської ОДА Володимира Гунчика.
Як пише видання, також на зустріч не пустили профспілку та помічників нардепа. Охоронці коментувати ситуацію відмовилися.
Водночас, зауважує видання, прес-служба міністра на територію шахти потрапила. На відео зафіксовано, що на зустріч проходить і начальник відділу інформаційної політики Волинської ОДА Світлана Головачук, яку активісти запитали про поділ на чорну і білу пресу. «Ні, це не біла і чорна преса», – відповіла Світлана, однак давати офіційний коментар представнику ІМІ відмовилася.
Нагадаємо, що в грудні 2014 року нововолинські шахтарі вийшли на попереджувальний страйк з приводу неналежного фінансування вугільної галузі Волині, а днями пікетували Міністерство енергетики в Києві.
На інформаційному сайті “Буг” зазначено, що «портал засновано групою однодумців, молодих та перспективних журналістів і тих, кому небайдужа доля країни та регіону». За неофіційними даними, повідомляє регіональний кореспондент ІМІ, видання було створене як інформаційний майданчик кандидата в депутати, а нині народного депутата Ігоря Гузя.
5. У Рівному суд заборонив журналісту писати новини у онлайн-режимі
11.02.2015 У Рівному 11 лютого колегія апеляційного суду Рівненської області заборонила журналісту сайту чесних новин “Все” писати у режимі онлайн новини із зали суду.
Суд розглядав на відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури про обрання міри запобіжного заходу екс-працівнику Департаменту МВС України Михайлові Бузинаському. Адвокат підсудного Володимир Сокаль попросив колегію суддів заборонити присутність журналістів у залі, повідомляє сайт чесних новин “Все”.
Своє прохання адвокат аргументував тим, що під час засідання буде озвучена інформація щодо перебування його підзахисного в зоні АТО і завдань, які там виконував. У цьому клопотанні адвокату відмовили.
Також колегія суду було заборонено проводити фото-відеозйомку судового зсідання, але дозволено робити нотатки та записувати перебіг судового засідання на диктофон.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що здійснювати фото- і відеозйомку журналісти можуть лише з дозволу суду. Щодо онлайн-трансляції в текстовому режимі, то журналістам доцільно оскаржити ухвалу суду щодо заборони онлайн-трансляції.
“Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду”, - зазначив юрист.
“У статті КПК вказано, що тільки з дозволу суду можна проводити транслювання судового засідання по радіо і телебаченню. Онлайн-текстова трансляція як така (вже давно всім відома, але "занадто новаторська" альтернатива фіксації та поширення інформації у сучасному інфопросторі для нового КПК) не підпадає під перелік визначений у процесуальному законодавстві. Журналістам доцільно оскаржити ухвалу суду щодо заборони онлайн трансляції, тому що такий засіб реалізує один з основних принципів кримінального судочинства (гласність та відкритість судового провадження), а також прямо не передбачений процесуальним законодавством як такий, що потребує дозволу суду для його використання”, - прокоментував Ратушний.
6. У Полтаві журналіста не пустили на нараду губернатора, вимагаючи акредитацію
16.02.2015 У Полтаві 16 лютого журналіста ГромадськеТБ.Полтава Анатолія Мележика відмовилися пропускати на апаратну нараду, яку проводив голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко.
Працівники ОДА і правоохоронці спочатку стверджували, що для того, щоб потрапити на апаратну нараду, потрібна акредитація. Потім змушені були визнати, що акредитація не є обов’язковою. При цьому співробітники адміністрації посилалися на усне розпорядження свого керівництва.
Нагадаємо, згідно ст. 26 Закону України «Про інформацію», акредитація проводиться «з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності».
7. В Ужгороді приватна охорона перешкоджала журналістам на автовокзалі
23.02.2015 В Ужгороді 23 лютого приватна охорона заборонила знімальній групі «21 каналу» проводити відеозйомку на місцевому автовокзалі.
Як повідомила регіональному кореспонденту ІМІ журналіст телеканалу Ольга Сорочук, знімальна група готувала сюжет про подорожчання вартості проїзду у міжміських автобусах. Відтак оператор та журналіст прибули на автовокзал, аби взяти коментарі про подорожчання квитків від керівництва автостанції, водіїв та пасажирів.
Однак охоронець усно заборонив проводити відеозйомку, мотивуючи це тим, що на це потрібен дозвіл керівництва. Аби не поглиблювати конфлікт, знімальна група припинила зйомку.
Голова правління ПАТ «Закарпатавтотранс» Йосип Кречко телефоном повідомив журналістам, що без його дозволу на автовокзалі дійсно заборонено знімати, бо це, з його слів, «режимний об’єкт».
У коментарі представнику ІМІ Йосип Кречко підтвердив: вважає, що зйомку на вокзалі проводити без дозволу не можна, оскільки це «його приватна територія». Також він вважає вокзал «технологічною площадкою», яку також не можна знімати без дозволу.
Згідно із статтею 25 Закону України «Про інформацію», під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
Медіа-юрист ІМІ Роман Головенка вважає цей випадок перешкоджання журналістській діяльності.
“Автовокзал не може розглядатися як режимний об’єкт, тому що через нього щодня проходить багато людей і вони не проходять особливого контролю з приводу наявності вибухівки, зброї і так далі”, - сказав Головенко.
8. У Полтаві журналістці категорично заборонили фотографувати в АТБ
27.02.2015 У Полтаві журналістці місцевого інтернет-видання Vpoltave адміністратор супермаркету АТБ категорично заборонила фотографувати у приміщенні магазину, повідомляється на сайті видання.
Таким чином, пише видання, журналістці не вдалося зробити матеріал про стрімке підвищення цін та місцеву ситуацію, коли з полиць магазинів панічно змітається цукор.
Адміністратор магазину відмовилась надати будь-які коментарі щодо заборони, і порадила журналістці робити офіційний запит для того, щоб отримати дозвіл на журналістську роботу в мережі АТБ.
До того ж, пише видання, працівниця мережі заборонила журналістці спілкуватися з покупцями на території супермаркету. Сказала, що це можна робити лише за його межами.
Видання зазначає, що стаття 25 Закону України “Про інформацію” чітко і однозначно для наведених вище ситуацій говорить: “Під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів”.
Юрист ІРРП Олександр Бурмагін зазначив, що ситуація, коли журналіст може вільно працювати, використовуючи фото та відео, розповсюджується на всі супермаркети та магазини.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 5
1.У Чернівцях на представлення нового губернатора запросили тільки телевізійників
06.02.2015 6 лютого на апаратну нараду в Чернівецькій ОДА, де відбулось представлення керівникам районів та виконавчих органів нового голови ОДА Олександра Фищука, запросили тільки телевізійні канали. Представляв Олександра Фищука міністр інформаційної політики Юрій Стець. Перед представленням Юрій Стець зустрівся з обраним колом редакторів та керівників ЗМІ.
Як повідомив ІМІ журналіст порталу «Букінфо» Володимир Звенигородський, сама процедура представлення відбулася у 301 аудиторії ОДА приблизно о 13 годині попри те, що міністр інформаційної політики Юрій Стець вранці під час зустрічі з керівниками буковинських ЗМІ анонсував, що представлення Олександра Фищука відбудеться о 14:30. В результаті, не знаючи, що саме представлення відбудеться о 13:00, журналісти не втрапили на подію. В той час, як там були присутні телевізійники.
Керівник Чернівецької НМПУ Вадим Пелех також повідомив, що ні його, ні в.о. керівника обласного осередку НСЖУ Тетяну Смолдиреву не було запрошено на зустріч міністра з обраними керівниками медіа Чернівецької області.
Як повідомила ІМІ керівниця управління суспільних комунікацій Чернівецької ОДА Марина Степанова-Тимофійчук, апаратна нарада з міністром інформаційної політики відбувалась в приміщенні, де не було змоги розмістити всіх бажаючих. Тому було вирішено запросити тільки місцеві телевізійні канали. Представлення не було закритим. Окрім того, після представлення відбулась прес-конференція Олександра Фищука, куди були запрошені всі журналісти. Що стосується зустрічі з керівниками місцевих ЗМІ, то, за словами Марини Тимофійчук, список запрошених був погоджений з міністерством і формувався у відповідності до плану офіційного візиту міністра до Чернівецької області.
2.Апарат ВР відмовився оприлюднити декларацію свого керівника
11.02.2015 Апарат Верховної Ради відмовився давати відповідь на запит програми “Дорогі депутати” Громадського ТБ про оприлюднення декларації про доходи керівника Апарату Валентина Зайчука та його заступника Івана Куцика, повідомляється на сайті Громадського ТБ.
Запит Громадського зареєстрований 21.01.2015 року і відповідно до закону “Про доступ до публічної інформації” мав бути розглянутий у 5-тиденний строк, утім, офіційної відповіді немає і досі.
Як зазначає редакція, off-the-record працівники Апарту підтвердили, що Зайчук ознайомився із запитом, але натякнули, що відповіді чекати не варто. На прохання надіслати офіційну відмову в Апараті порадили написати ще один запит.
За інформацією заступника голови Комітету із запобігання та протидії корупції Віктора Чумака, невитрачені бюджетні кошти закладені на депутатські пільги, йдуть на преміювання працівників Апарату.
3. На Закарпатті міськрада закрила засідання від журналістів
13.02.2015 У місті Виноградів Закарпатської області 13 лютого під час чергового засідання міської ради депутати проголосували за закриття засідання. Відтак усі журналісти змушені були покинути сесійну залу. Про це регіональному представнику ІМІ повідомив головний редактор інтернет-видання “Голос Карпат” Василь Кіш.
За словами Кіша, пропозицію – провести засідання закритим – без пояснення причини зачитав міський голова Степан Бочкай.
Пізніше він сам розповів журналістам, що на засіданні розглядалося три питання – звіт керівника комунального господарства, звіт секретаря ради та призначення на посаду заступника міського голови.
Мер Виноградова Степан Бочкай у коментарі ІМІ підтвердив, що засідання було закритим, бо за це проголосували депутати. За його словами, у регламенті міськради передбачається можливість проводити засідання ради у закритому режимі. Також він додав, що наразі жодних претензій від правоохоронних органів щодо засідання міськради 13 лютого не надходило.
Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, якщо в регламенті міськради є відповідна норма, то формально місцева рада не вийшла за межі Закону "Про місцеве самоврядування".
“Але виглядає на те, що підстав проводити закрите засідання не було, оскільки не розглядалося питань з оголошенням інформації з обмеженим доступом. На жаль, ч.16 ст. 46 того ж Закону - не досконала норма, оскільки вона залишає надто широке поле для органів місцевого самоврядування в сфері визначення можливості проводити закритий розгляд питань на сесіях, фактично нічим не обмежуючи їх і не ставлячи якихось вимог до відповідних норм законодавства, наприклад, регламенту місцевої ради”, - зазначив Головенко.
Нагадаємо, у ч.16 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування” зазначено: “Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації”.
4. У Рівному працівники державного вузу не реагують на запити журналістів
16.02.2015 Журналісти рівненського видання “Четверта влада” заявляють, що з 16 грудня 2014 року працівники Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ) ігнорують інформаційні запити журналістів.
Як пишуть журналісти “Четвертої влади” Лілія Процишина і Антоніна Торбіч, якщо раніше їм доводилося чекати до 20 днів, поки у РДГУ з’ясують, хто відповідальний за доступ, куди надіслати інформаційний запит, хто має підготувати на нього відповідь, доки людина уповноважена це зробити знайде на це час, то наразі в університеті просто не реєструють запити.
Як повідомляють журналісти видання, спочатку в приймальні ректора, куди були надіслані запити, попросили зателефонувати після свят (із 12 січня 2015 року), пізніше повідомили, що з восьми запитів не отримали жодного – “були проблеми з електронною поштою” – і порадили надіслати повторно.
Через п’ять днів після повторної подачі запиту особа, відповідальна за доступ до публічної інформації РДГУ, заявила журналістам, що запити оформлені неправильно, бо не містять вихідного номера, і поклала слухавку.
В.о. ректора РДГУ Руслан Постоловський ненадання відповіді на запит пояснює відсутністю його в паперовому вигляді з підписом і печаткою та запевняє, що запитувана інформація не належить до публічної.
Журналісти “Четвертої влади”, досліджуючи стан корупції в університетах Рівненщини, запитували таку інформацію:
1. Чи були скарги від студентів, батьків, викладачів у 2012-2014 роках щодо хабарництва та/або вимагання коштів у РДГУ (запит від 12 січня 2015 року)
2. Який бюджет Рівненського державного гуманітарного університету за 2014 рік (запит від 5 січня 2015 року)
3. Перелік усіх працівників професорсько-викладацького складу РДГУ: прізвище, ім᾽я, по-батькові, посада, вчене звання, науковий ступінь (запит від 5 січня 2015 року)
4. Інформація про зарплати, премії, надбавки, матеріальну допомогу, інші види грошової винагороди, яку у 2014 році отримували ректор та проректори РДГУ (запит від 5 січня 2015 року)
5. Копія статуту Рівненського державного гуманітарного університету (запит від 5 січня 2015 року)
6. Які матеріальні ресурси перебувають на балансі Рівненського державного гуманітарного університету (запит від 17 грудня 2014 року)
7. Який бюджет Рівненського державного гуманітарного університету за 2013 рік (запит від 17 грудня 2014 року)
8. З якої кількості студентів РДГУ у травні 2014 року було відраховано профспілкові внески (запит від 16 грудня 2014 року).
За словами журналістів, подібні запитання були надіслані Національному університету водного господарства та природокористування й Острозькій академії. Обидва вузи відповіді надали, а в РДГУ вважають цю інформацію конфіденційною.
У зв’язку з цим редакція інтернет-порталу надіслала 10 запитів: вісім – Уповноваженому з прав людини у ВРУ Валерії Лутковській і по одному – у Міністерство освіти і науки та в Громадський люстраційний комітет.
Журналістка видання й авторка матеріалу Антоніна Торбіч повідомила представнику ІМІ, що у випадку “затягування” з відповіддю від Секретаріату Уповноваженого з прав людини (зважаючи на велику кількість звернень), “Четверта влада” звертатиметься з приводу ненадання інформації до суду. “Хоча сподіваємося, що в Уповноваженого вистачить ресурсів, щоб зреагувати на це порушення згідного закону і своїх повноважень”, – зазначила Антоніна Торбіч.
5. Рада до завершення АТО призупинила акредитацію журналістів деяких ЗМІ Росії при держорганах
12.02.2015 Верховна Рада тимчасово, до прийняття рішення про завершення антитерористичної операції, призупинила акредитацію журналістів та представників (продюсерів, операторів, технічних працівників) деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України. Таке рішення парламент ухвалив, прийнявши постанову №1853 "Про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних працівників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України". Згідно з постановою, Служба безпеки України має терміново визначити перелік засобів масової інформації Російської Федерації, для працівників яких необхідно призупинити акредитацію при органах державної влади України.
Кабінет Міністрі України, Міністерство закордонних справ України, інші центральні органи виконавчої влади, прес-служба Верховної Ради України у дводенний термін з дня набрання чинності цієї постанови мають провести відповідні заходи та забезпечити виконання пункту 1 цієї постанови (щодо призупинення акредитації - ред.).
Також уряд має розробити порядок акредитації журналістів та технічних працівників іноземних засобів масової інформації в Україні протягом місяця з дня набрання чинності цієї постанови.
Як повідомляв ІМІ, наприкінці грудня 2014 року журналісти провідних національних ЗМІ звернулися до голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з проханням переглянути порядок акредитації для російських медіа, які працюють у парламенті.
Члени Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики загалом підтримують пропозицію журналістів щодо обмеження присутності представників російських ЗМІ в Україні, зокрема, у Верховній Раді, а також повернення процедури акредитації іноземних журналістів у Міністерстві закордонних справ.