""...я уявляв собі ...автора сильним, огрядним мужчиною, повним життєвої сили й енергії...» Тоді ж як Франко побачив перед собою невеличкого, сухорлявого, слабосилого чоловіка, що говорив теплим і щирим, але слабеньким голосом, завжди жалівся на якусь шлункову слабкість, ходив помаленьку дрібними кроками і взагалі справляв враження пташини, вродженої в клітці і привиклої жити в клітці, так що «пустіть її на вольне повітря, то вона пофуркає, пофуркає і вернеться назад до своєї клітки...»

"...він був поліційним комісаром, та ось у його домі викрито тайну революційну друкарню, його вигнано з місця і заслано на вигнання – і тут усміхнулась йому українська муза: Росія стратила поліційного пристава, Україна зискала..."

"...почав глухнути, а на старість перестав узагалі чути,..створював свої унікальні...образи, читаючи зміст реплік ...по губах"

“...середнього росту,стрункий, худорлявий, в останніх часах трошки вперед похилений,одягнений скромно, але все без найменшого закиду і, звичайно, з якоюсь квіткою в бутоньєрці. Квіти – це була його пристрасть і розкіш... Любив пристрасно природу і давав цьому вираз на кожнім кроці. Любив добрихлюдей, любив приємне товариство, а знайшовшись у ньому, любив вести безконечні розмови, аж не раз умучувався ними. Незвичайно любив дітей і ніколи не пройшов коло них, щоб їх не зачепити, не заговорити та непожартувати трохи.

"...він був середнього зросту, з гарним високим чолом, з трохи крученим рудавим волоссям, з рудавими невеликими вусами і сіро-сталевими очима. На його обличчі малювалися розум і енергія. Очі й вуста показували на впертість і завзяття. Він був у вишиваній сорочці. Одяг на ньому був невибагливий, навіть убогий. У поведінці був скромний, сказав би навіть – трохи несміливий»