Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кафедра історії

«Затверджую»

___________________

Віце-президент з навчальної роботи

Проф.Бурбан А.Ф.

«___»__________20__ р.

Програма з навчальної дисципліни

«Велике князівство Литовське»

Для спеціальності 8.030301

«Історія»

Напрям 0303 «Історія»

Укладач: К.В. Кириченко

Затверджена

На засіданні кафедри

Прот. №___

Від «____» _________ 20___ р

Київ-2008

Вступ

Вибірковий курс для студентів-істориків другого року навчання. Тематичний курс, присвячений політичній історії та історії культури Великого князівства Литовського від утворення до середини XVI ст. Продовження тем середньовічної історії України та країн Центрально-Східної Європи розглянутих у попередніх курсах.

Мета і завдання курсу: Студенти оволодіють спеціальними знаннями з історії Великого князівства Литовського та Центрально-Східної Європи, опанують найновішу вітчизняну й зарубіжну історіографію з проблематики. Розвиток аналітичного мислення й навичок критичного аналізу джерел й історіографії – серед основних умінь, отриманню яких допоможе вивчення дисципліни.

Міждисциплінарна координація: середньовічна історія України, історія Центрально-Східної Європи, історія культури, спеціальні історичні дисципліни.

І. Вимоги. Визначення навчального рейтингу

Робота в семестрі (70 балів):

Студент має брати активну участь у обговоренні питань під час семінарських та лекційних занять. Присутність на семінарському та перших двох лекційних заняттях є обов’язковою! Студент не може відпрацювати семінарські заняття, пропущені без поважної причини, а також семінарські заняття, на яких був присутній! Студент має змогу відпрацювати семінарські заняття, пропущені з важливої причини (стан здоров’я тощо), однак не більше ніж три семінарські заняття і в строки попередньо узгоджені з викладачем.

Основну увагу при підготовці до семінарських занять студент мусить звертати на вивчення текстів джерел, що рекомендовані до прочитання на кожну тему.

Максимум: 6х10 = 60 балів

Письмова робота. Максимум: 10 балів

Тему письмової роботи обирає студент, обов’язково погоджуючи її з викладачем. Письмова робота – самостійне дослідження питання/проблеми студентом, що демонструє його володіння джерелами та літературою, його аналітичні здібності та вміння доходити самостійних висновків. Тому, тема повинна бути сформульована якомога вужче. Студент повинен поставити перед собою чітку мету й завдання, які намагатиметься розв’язати. Письмова робота не може бути переказом, реферуванням однієї або низки праць.

Обсяг письмової роботи: 0.3–0.5 авторського аркуша (12.000–20.000 друкованих знаків, без урахування пропусків між словами, але із урахуванням тексту посилань).

Вимоги до виносок: обов’язково робляться посилання на кожну цитату, що зустрічається в тексті, на кожен наведений факт (дата, подія, статистичні дані), що не є загальновідомим чи залишається дискутивним. Забороняється робити посилання на літературу/джерела, що не опрацьовуються студентом у ході дослідження. Будь-яка “прихована цитата”, тобто дослівна передача тексту без лапок (у тому числі в перекладі з іноземної мови), є плагіатом. Студент звинувачений у плагіаті отримує 0 балів за письмову роботу!

До списку джерел і літератури вносяться всі опрацьовані тексти, навіть якщо студент не робить на них посилань. Оцінюється не кількість опрацьованих праць і джерел, а якість роботи з ними.

Критерії оцінювання: вибір цікавої/дискутивної/проблемної теми; повнота її розкриття через досягнення поставленої мети й розв’язання сформульованих завдань; вміння працювати з джерелами та літературою, критично аналізувати їх; самостійність і глибина висновків.

Останній строк узгодження теми роботи: напередодні тижня самостійної роботи

Останній строк подачі письмової роботи: під час останнього семінарського заняття. Роботи подані протягом двох наступних днів автоматично оцінюються мінус 3 бали за кожен день затримки. Подані пізніше роботи зараховано не буде!

Додаткові бали. Максимум: 10 балів

Студент має змогу отримати додаткові бали за виконання робіт, не передбачених загальними вимогами. Зокрема, зараховуються виступи на конференціях, написання статей на теми, близькі до проблематики курсу. Види додаткових робіт можуть бути, однак не обмежуються, такими: розробка можливої теми семінарського заняття чи круглого столу, із вказівкою літератури; опрацювання одного з питань, винесених на семінарські заняття, на основі додаткової літератури, джерел; складання словничка до курсу тощо. Викладач залишає за собою право пропонувати невеликі за обсягом письмові роботи під час семінарських занять та на лекціях, за виконання яких студент також може отримати додаткові бали.

Усі необхідні консультації можна отримати у викладача під час офісних годин чи за попередньою домовленістю, а також через e-mail (kvk@bigmir.net). Додаткова інформація про курс (зміни у розкладі, можливі контрольні роботи, попереднє обговорення семінарських занять, загальні питання по курсу), а також дискусія щодо того як і що ми вчимо, можлива за адресом – http://ukrainiete.livejournal.com/

Залік (30 балів):

Залік проходитиме в письмовій формі. Студенту буде запропоновано дати короткі, точні відповіді на поставлені запитання.

ІІ. Тематика лекційних і семінарських занять

Курс розроблено таким чином, що після тематичних лекцій (згідно вказаних годин) одразу проводиться семінар по цій темі. Це справедливо для усіх тем, крім останньої, де передбачається, що самі студенти можуть сформувати семінарське заняття. Відповідно до цієї структури, рекомендовану літературу та джерела подано наприкінці кожної теми.

ТЕМА 1. Виникнення та розвиток Великого князівства Литовського до кінця XIII ст.

Лекція 1. Вступ (2 год.)

Предмет, мета і структура курсу. Інтердисциплінарне узгодження. Хронологія, періодизація. Основні терміни та поняття. Джерела та історіографія (огляд). Перші згадки про литовців (місія св. Бруно; литва та руські князівства)

Лекція 2. Виникнення та розвиток Великого князівства Литовського до кінця XIII ст. (2 год.)

Проблема виникнення Литовського князівства (час виникнення; “етнічна” литва; складання території). “Литва Міндовга” (династія та влада князя; балтійське язичництво та християнські місії до балтів; литовська єпископія). Стосунки ВКЛ з сусідами (Ордени; Галицько-Волинське князівство; Новгород та Псков; польські князівства). Литва між православною та католицькою Церквами.

Семінар 1. «Литва Міндовга» (2 год.)

“Литовські сюжети” у Галицько-Волинському літописі (договір між литовськими та галицько-волинськими князями 1219 р.; життєписи литовських князів; історія Войшелка):

• структура литовського суспільства;

• система влади;

• стосунки з сусідніми князівствами;

• християни та литовці (хрещення та коронація Міндовга)

• політична історія Литви.

Джерела

Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Том второй. (будь-яке видання). Стб. 735-736, 826-938; або

Галицько-Волинський літопис. К., 2002. С. 116-133; або

Галицко-Волынская летопись // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. М., 1981. С. 236-426.

Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. М.-Л., 1950. С. 83-84.

Література

Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. М., 1959. С. 37-42.

Толочко П. Литовский князь Войшелк в русских летописях // Ruthenica. T.V. К., 2006. С. 117-127.

Грушевський М.С. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи // ЗНТШ. Т.41. Львів, 1901. С.1-72.

David M Goldfrank. The Lithuanian Prince-Monk Vojšelk: A Study of Competing Legends // Harvard Ukrainian Studies, vol. XI, nr 1-2, June 1987. P.44-76.

Додаткова література

Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис (процес складання, редакції і редактори). К., 1958.

Дубонис А. Борьба за литовский престол после смерти короля Миндаугаса (1264-1268) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIІІ ст.). Вип. 4. К., 2004. С. 133-144.

Огицкий Д.П. Великий князь Войшелк // Богословские труды. Т.24. М., 1983.

Флоря Б.Н. У истоков религиозного раскола славянского мира (XIII век). СПб., 2004.

Думин С. Другая Русь (Великое княжество Литовское и Русское) // История отечества: люди, идеи, решения. М., 1991. С.76-126.

Семінар 2. Литовське язичництво (2 год.)

Галицько-Волинський літопис, Глоса з Хронографу 1262 р., Хроніка Петра з Дусбурга

• литовські боги та вірування;

• жерці

Джерела

Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Том второй. (будь-яке видання). Стб. 735-736, 826-938; або

Галицько-Волинський літопис. К., 2002. С. 116-133; або

Галицко-Волынская летопись // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. М., 1981. С. 236-426.

Петр из Дусбурга. Хроника земли прусской /подг. В.И. Матузова. М., 1997. [ч. ІІІ, 5. С. 51-53.]

Летописец Переяславля-Суздальского. Составленный в начале XIII века, (между 1214 и 1219 годов), издан К.М. Оболенским. М.: Университетская типография, 1851. С.XIX-XXI.

Добрянский Ф. Описание Виленской публичной библиотеки. Вильна, 1882. С. 249-250.

Истрин В.М. Александрия русских хронографов. Исследование и текст. М., 1893. С. 359-360.

Лемешкин Илья. Иоанн Малала и фольклорное сказание о Совии в составе Хронографа 1262 г.: переводная византийская хроника и древняя литовская литература // Senoji Lietuvos literatūra, 21, Vilnius, Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2006, p. 229-273.

Лемешкин Илья. Балтийская “басня” в составе Хронографа 1262 г. Фольклорный нарратив о Совии // Tautosakos darbai. 2005. Roč. 30. P. 140-165.

Література

Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. М., 1959. С. 37-42.

Словарь книжников и книжности Древней Руси. Вып. 1 (XI – первая половина XIV в.). Л., 1987. С.475-476.

Топоров В.Н. Vilnius, Wilno, Вильна: город и миф // Балто-славянские этноязыковые контакты. – М.: „Наука”, 1980. – С. 3-71.

ТЕМА 2. Нова династія: Гедимін та Гедиміновичі

Лекція 3. Велике князівство Литовське за правління династії Гедиміновичів (2 год.)

Зміна династії у ВКЛ у 1270-1315 рр. Політика Гедиміна (стосунки з Орденом; київські походи Гедиміна). Боротьба за великокнязівський престол після смерті Гедиміна. Кревська унія та хрещення Литви.

Семінар 3. Гедимін та Гедиміновичі (2 год.)

• Політика Гедиміна за його листами.

• Створення першого історіографічного твору на території ВКЛ (“Летописец великих князей литовских” та Перший звід літописів ВКЛ)

Джерела

Послания Гедимина = Gediminno laiškai. Vilnius, 1966.

Полное собрание русских летописей. Т. 35. М., 1980. (Супрасльская, Слуцкая и Никифоровская летописи).

Література

Улащик Н.Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. М., 1985.

Чемерицкий В.А. Работа автора І белорусско-литовского свода над русскими источниками // Летописи и хроники.1980., М., 1981.

Сушицький Т. Західньо-руські літописи як пам’ятки літератури. Частина І. К.: Всеукраїнська Академія наук, 1921.

Тихомиров И. О составе западно-русских, т.н. литовских летописей // Журнал министерства народного просвещения. 1901 год. №№ 3, 5.

ТЕМА 3. «Європеїзація» Великого князівства Литовського

Лекція 4. Епоха Вітовта (2 год.)

Велике князівство Литовське між 1386 та 1392 р. Основні напрями діяльності Вітовта. Політика: війна 1409-1411 рр. (Грюнвальдська битва); змагання за Литовське королівство; створення нової політичної системи у ВКЛ; унії кінця XIV – XV ст. (Городельська унія). «Європеїзація» культури? Культ Вітовта в Литві.

Лекція 5. Литовське князівство після смерті Вітовта (2 год.)

Політична ситуація у ВКЛ після смерті Вітовта. Свидригайлові війни. Правління Казимира Ягеллончика. Культура ВКЛ XV ст.: основні тенденції.

Семінар 4. Образ Вітовта у історіографічних творах ВКЛ (2 год.)

Вітовт у Першому зводі літописів ВКЛ; Похвала Вітовту; Вітовт у Другому зводі літописів ВКЛ:

• Стратифікація суспільства (відносини між князем та іншими верствами суспільства за цими пам’ятками);

• Позитивні та негативні риси князя;

• Розвиток образу князя від Першого до Другого зводу.

Джерела

Полное собрание русских летописей. Т. 35. М., 1980 (літописи Супрасльська, Слуцька, Никифоровська, Красинського та Рачинського)

Література

^{Грушевський М. “Похвала князю Вітовту”: кілька уваг про склад найдавнішої руської літописи // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.1895. Т. VIII, кн.4. С.1-16.}

Gudavičius E. Między kultem a rzeczywistością: rozważania o postrzeganiu Witolda Wielkiego w historiografii i spoleczeństwie litewskim // Tematy polsko-litewskie. Historia. Literatura. Edukacija./ Pod red. R. Traby. – Olsztyn: Wspólnota Kulturowa Borussia, 1999. – S. 54-66.

Сушицький Т. Західньо-руські літописи як пам’ятки літератури. Частина ІІ / Упорядкував та до друку виготовив О.А. Назаревський. (Праці з історії письменства давньої України. Т.1 / За ред. В. Перетца). К.: Всеукраїнська Академія наук, 1929.

ТЕМА 4. Велике князівство Литовське наприкінці XV – у першій половині XVI ст.

Лекція 6. Культура Великого князівства Литовського (2 год.)

Особливі риси культури ВКЛ. Політична культура. Культура книги та письма. Історична культура: літописи, хроніки. Архітектура.

Семінар 5. Римська легенда походження литовців (2 год.)

Петр з Дусбурга “Хроніка Пруссії” (поч. XIV ст.); Ян Длугош (1415-1480) “Хроніка Польщі” (між 1455 та 1480); Філіп (Буонакорсі) Каллімах (1437-1496) “Про життя та звички Збігнева кардинала” (сер. XV ст.); Мацей Меховський “De Sarmatiae” (1519, 1521); Молдавське літописання (кін. XV – поч. XVI ст.); Сказання про князів Володимирських (початок XVI ст.); Другий звід літописів ВКЛ (початок XVI ст.), Хроніка Биховця (30-ті рр. XVI ст.):

• Подібність та розбіжності легенд;

• Політичні події, що викликали створення таких легенд;

• Функція легенди в житті суспільства;

• Легенда про римське походження литовців в Литві, Москві та Польщі. Її розвиток.

Джерела

NB: усі тексти джерел, що потрібні для підготовки цього семінару доступні у рідерах на кафедрі історії)

Петр из Дусбурга. Хроника земли прусской /подг. В.И. Матузова. М., 1997. [ч. ІІІ, 5. С. 51-53.]

Полное собрание русских летописей. Т. 35. М., 1980 (летописи: Красинского и Рачинского).

Полное собрание русских летописей. Т. 32. М., 1975 (Хроніка Биховця).

Матвей Меховский. Трактат о двух Сарматиях. – М.-Л.: Издательство Академии наук СССР, 1936.

Дмитриева Р.П. Сказание о князьях владимирских. – М.-Л.: Издательство Академии наук СССР, 1955.

Славяно-молдавские летописи XV – XVI вв. М.: “Наука”, 1976.

Література

Семянчук А. Роля рымскай легенды ў фармаванні дзяржаўнай ідэалогіі Вялікага Княства Літоўскага // Беларускі Гістарычны Зборнік – Bialoruskie Zeszyty Historyczne. Bialystok. 2002. № 18. С.178 – 185.

Гене Б. История и историческая культура средневекового Запада/ пер. с фр. Е.В. Баевской, Э.М. Береговской; Отв. ред. И.И. Соколова. Москва: Языки славянской культуры, 2002.

Бычкова М.Е. Отдельные моменты истории Литвы в интерпретации русских генеалогических источников XVI в. // Польша и Русь. – М.: «Наука», 1974 – С. 365-377.

Додаткова література

Топоров В.Н. Vilnius, Wilno, Вильна: город и миф // Балто-славянские этноязыковые контакты. – М.: „Наука”, 1980. – С. 3-71.

Филюшкин А.И. К вопросу о редакциях белорусско-литовских летописей (в связи с развитием легенды о Палемоне) // Старонкі гісторыі Магілёва (зборнік навуковых прац удзельнікаў навуковай канферэнцыі «Гісторыя Магілёва: мінулае і сучаснасць». – Магілёў, 1998. – С.41-50.

Чамярыцкі В. Ад Нерона – да Боны, ад Боны – да Нерона: Старонки беларуска-італьянскіх сувязяў эпохі Адраджэння // Ад Полацка і Нясвіжа – да Падуі і Венецыі: Матэрыялы ўрачыстага адкрыцця мемарыяльнай дошкі Ф. Скарыне ў Падуанскім універсітэце і Першай беларуска-італьянскай навуковай канферэнцыі, якая адбылася ў Венецыі ў кастрычніку 1992 г. / пер. з італ. мовы Х. Міхасенкі, В. Калацкай; рэд. А. Мальдзіс і інш. – Мн.: «Навука і тэхніка», 1994. – С.60-67.

Сокращенная Литовская летопись начала XVI в. [Бугославский Гр.] // Смоленская старина. Выпуск 1. Часть 2. 1911.С. 1-19.

Бычкова М.Е. Русское государство и Великое княжество Литовское с конца XV в. до 1569 г. / РАН. Ин-т рос. истории. – М., 1996. – 175 c.

Дини Пьетро У. Балтийские языки. М.: «ОГИ», 2002.

Мыльников А.С. Картина славянского мира: Взгляд из восточной Европы: Этногенетические легенды, догадки, протогипотезы XVI – начала XVIII века. – СПб.: «Петербургское Востоковедение», 2000. – 2-е изд. – 320 с.

Бычкова М.Е. Русско-литовские политические контакты XV – начала XVI в. // Россия, Польша и Причерноморье в XV – XVIII вв. – М.: «Наука», 1979. – С. 135-146.

Грачыёці Сантэ. Фантастычная і рэальная Лытва ў старажытных беларускіх хроніках // Ад Полацка і Нясвіжа – да Падуі і Венецыі: Матэрыялы ўрачыстага адкрыцця мемарыяльнай дошкі Ф. Скарыне ў Падуанскім універсітэце і Першай беларуска-італьянскай навуковай канферэнцыі, якая адбылася ў Венецыі ў кастрычніку 1992 г. / пер. з італ. мовы Х. Міхасенкі, В. Калацкай; рэд. А. Мальдзіс і інш. – Мн.: «Навука і тэхніка», 1994. – С. 67-77.

ТЕМА 5. Історіографія Великого князівства Литовського

Дискусія (2 год.)

На дискусію виноситимуться такі питання (однак, студенти можуть за два тижні до дискусії представити розроблену колективно схему з іншим колом питань, які б вони хотіли обсудити):

“Націоналізація” ВКЛ (походження ВКЛ, “мовна проблема”, визначення характеру ВКЛ); “традиційна” історіографія; “культурологічна” історіографія

Обов’язкова література

Антонович В. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда // Антонович В. Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. К.: «Либідь», 1995. С.622-743.

Дзярнович О. Литовский язык в мультикультурном обществе Великого княжества Литовского XV – XVII вв. // Исторический путь литовской письменности. Вильнюс, 2005.

Карский Е.Ф. О языке так называемых литовских летописей // Карский Е.Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. М.: Издательство Академии наук СССР, 1962. С. 208-249.

Морозова Н., Темчин С. Об изучении церковнославянской письменности Великого княжества Литовского // Krakowsko-Wileńskie Studia slawistyczne. 2. 1997. C. 7-39.

Півторак Г. П. Державна мова у Великому князівстві Литовському і проблема розмежування українських та білоруських писемних пам’яток // Мовознавство. 2005. № 3-4. С. 80-84.

Свяжынскі В. Праблема ідэнтыфікацыі афіцыйнай мовы Вялікага Княства Літоўскага // METRICIANA: Даследаванні і матэрыалы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. Мінск: Athenaeum. Т. 1. 2001. С. 109-136.

Дубонис А. Да праблемы дзяржаўнай мовы ў ВКЛ // METRICIANA: Даследаванні і матэрыалы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. Мінск: Athenaeum. Т. 3. 2004. 205-219.

Додаткова література

Баньонис Эгидиус. Литва XV в.: Ощущение многообразия окружающего мира // Mediaevalia Ucrainica: Ментальність та історія ідей. К., 1994. С. 128-130.

Батура Р.К., Пашуто В.Т. Культура Великого княжества Литовского // Вопросы истории. М., 1977. № 4. С. 94-117.

Свяжынскі В. Аб статусе беларускай і ўкраінскай мов у часы Вялікага Княства Літоўскага // METRICIANA: Даследаванні і матэрыалы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. Мінск: Athenaeum. Т. 2. 2003. С. 132-163.

ІІІ. Рекомендована література до курсу

Гудавичюс Эдвардас. История Литвы. Том 1: с древнейших времен до 1569 года. М., 2005

Русина О. Україна під татарами і Литвою. К., 1998.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. К., 2005. Розділ 3.

Kiaupa Z., Kiaupienė J., Kuncevičius A. The History of Lithuania before 1795. Vilnius, 2000.

Литва. Энциклопедия. Вильнюс, 1987.

Вялікае княство Літоўскае. Энцыклапедыя. Том. 1. Мінск, 2005. С. 7-193.

Rowell S.C. Lithuania Ascending. A pagan Empire within east-central Europe, 1295-1345. Cambridge University Press. New York, 1995. P. XXX+378.

Краўцевіч А.К. Стварэнне Вялікага княства Літоўскага. Жешув, 2000.

ІV. Умови визначення навчального рейтингу

І Робота у триместрі: 70 балів

Види робіт	Кількість	Максимум балів за одиницю роботи	Максимум балів за вид роботи
Семінар	6	10	60
Письмова робота	1	10	10

ІІ Залік: 30 балів

ІІІ Всього: 100 балів